Ухвала суду № 39079371, 04.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"04" червня 2014 р. Справа № 806/53/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кратюк А. О. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2014 позов задоволено, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.08.2013 р. №00001462200 та №00001472200.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального й процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" звернулося до суду з позовом до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області з вимогою про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2013 р. №00001462200 та №00001472200. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем протиправно була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року, що підтверджується відповідними судовими рішеннями. За результатами такої перевірки податковим органом безпідставно, до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні про закриття такого кримінального провадження, винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Податковий орган також безпідставно дійшов висновку про нікчемність господарських операцій позивача з ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ" щодо надання транспортних та експедиційних послуг. Позивач зазначив, що вказані господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, а тому у податкового органу були відсутні підстави для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Окружним судом встановлено, що в період з 10.06.2013року по 21.06.2013року уповноваженими посадовими особами податкової інспекції була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.04.2011року по 31.12.2012року, про що був складений відповідний акт перевірки від 09.07.2013року.

За результатами такої перевірки 02.08.2013року податковим органом було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- №00001462200, відповідно до якого платнику були збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1370084,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 2548,00грн.;

- №00001472200, відповідно до якого платнику були збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 278249,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 69562,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №00001462200 від 02.08.2013р., підставою для його винесення щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 1370084,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 2548,00грн., став акт перевірки від 09.07.2013року, в якому зафіксовані порушення Позивачем вимог п.138.2, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні №00001472200 від 02.08.2013р., підставою для його винесення щодо збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 278249,00грн. та застосування фінансової санкції в сумі 69562,00грн., став акт перевірки від 09.07.2013року, в якому зафіксовані порушення Позивачем вимог ст.185 та п.198.1, п.198.3 і п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 09.07.2013, доводи податкового органу щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень зведені до:

- невизнання податковим органом валових витрат позивача на загальну суму 6211670,00грн. за 2-4 квартали 2011року та 2 квартал 2012року, зумовлених оплатою транспортних та експедиційних послуг ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ", що призвели до заниження податку на прибуток в сумі 1427798,00грн.;

- невизнання податковим органом податкового кредиту в розмірі 278249,00грн., сформованого за результатами господарських операцій позивача з ТОВ "Матісс Плюс" та ТОВ "Поток 1713" щодо надання транспортних та експедиційних послуг, що мали місце в жовтні - грудні 2011року та квітні - травні 2012року, та призвели до заниження податку на додану вартість на цю ж суму.

Судова колегія наголошує, що дії податкового органу щодо продовження строків проведення зазначеної перевірки та складання і підписання зазначеного акту перевірки були предметом судового розгляду в інших адміністративних справах між цими ж сторонами.

Так, відповідно до судових рішень: постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 20.08.2013року і Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2013року, що набрали законної сили, дії податкового органу щодо продовження строків вказаної перевірки визнані протиправними (а.с.37-39, т.1).

Крім того, судовими рішеннями (постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 26.11.2013року і Ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014року), що набрали законної сили, дії податкового органу щодо складання, підписання зазначеного акту перевірки також визнані протиправними (а.с. 40-41,65-66,т.1).

За приписами ст.72 КАС України зазначені обставини як такі, що встановлені судовими рішеннями в адміністративній справі, не доказуються при розгляді іншої справи між тими ж сторонами.

Судом першої інстанції встановлено, що у позивача були господарські відносини з ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ПП "ВІВУМ", ТОВ "О-ВІЛ", ТОВ "МАТІСС ПЛЮС", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "Поток 1731" на підставі договорів: про надання послуг від 19.08.2011року та додатком до нього (а.с.112-114, т.1); про надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, що належать або відправляються (одержуються) позивачем, від 30.03.2011року (а.с.141-143, т.2); транспортного експедирування від 01.06.2011року (а.с.50-51,т.2); по наданню транспортно - експедиційних послуг від 03.09.2011року (а.с.152-153, т.2); про організацію перевезення та експедування вантажу від 25.10.2011року (а.с.31-32, т.3); про транспортні послуги від 24.04.2012року (а.с.71-72, т.3).

Судова колегія наголошує, що про реальність даних господарських операцій між позивачем та ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ" щодо надання транспортних та експедиційних послуг свідчать наявні в матеріалах справи первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та специфікації до них, видаткові та товаро - транспортні накладні, накладні на перевезення вантажу ж\д транспортом, рахунки - фактури, квитанції про прийняття вантажу, реєстри вантажних перевезень, платіжні доручення), які підтверджують факт надання зазначених послуг та їх оплату.

Позивачем протягом 2-4 кварталів 2011року та 2 кварталу 2012року були оплачені транспортні та експедиційні послуги ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ" на загальну суму 6211670,00грн., які віднесені Позивачем до своїх валових витрат і відображені у податковій звітності з податку на прибуток за відповідні звітні періоди.

Суд вважає безпідставними посилання податкового органу, що зазначені правочини, укладені між позивачем та його контрагентами, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, та містять положення, які суперечать вимогам чинного законодавства та інтересам сторін.

Суд першої інстанції правильно вказав, що волевиявлення сторін в зазначених договорах є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 ЦКУ, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Із справи вбачається, що за спірними угодами контрагенти позивача виконали повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач провів повний розрахунок за послуги.

Також суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що відсутність подорожніх листів виключає право позивача на віднесення зазначених витрат до складу своїх валових витрат.

Так, відповідно до вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування міжнародних автомобільних перевезень" від 22.03.2012року, що набрав чинності з 14.04.2012року, до ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" внесено зміни, відповідно до яких із переліку документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, виключено подорожній лист.

Згідно з п. 138.2. ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Пунктом 138.8 ст.138 ПК України передбачено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

Об'єктом оподаткування згідно із ст.185 ПК України є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

ґ) виключено;

д) виключено;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.198.1 та п.198.2 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Позивачем у вартості транспортних та експедиційних послуг сплачувався податок на додану вартість (що не заперечується сторонами), в тому числі позивачем в жовтні - грудні 2011року та квітні - травні 2012року, ТОВ "Матісс Плюс" та ТОВ "Поток 1713" було сплачено податку на додану вартість на загальну суму 278249,00грн.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту лише суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Фактично відповідачем не надано жодних належних та відповідних доказів того, що податкові накладні оформлені з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що позивач та ТОВ "Матісс Плюс" і ТОВ "Поток 1713" протягом здійснення зазначених господарських операцій були платниками податку на додану вартість, а податкові накладні, видані Позивачу ТОВ "Матісс Плюс" та ТОВ "Поток 1713" оформлені у відповідності до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідачем також не надано доказів того, що відомості, які містяться в досліджених судом документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

Суд вважає безпідставними доводи податкового органу про те, що ОСОБА_6, як засновник та керівник ТОВ "Матісс Плюс", не підписував жодних документів бухгалтерської та податкової звітності. В підтвердження таких доводів податковим органом не надано суду жодних належних і допустимих доказів, зокрема вироку суду.

З врахуванням вищевикладеного, як вважає апеляційний суд, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність визначення позивачем своїх валових витрат за 2-4 квартали 2011року та 2 квартал 2012року та включення до них витрат на загальну суму 6211670,00грн., зумовлених оплатою транспортних та експедиційних послуг ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ".

Позивач правомірно сформував свій податковий кредит за жовтень, листопад і грудень 2011року та за квітень і травень 2012року, включивши до його складу податок на додану вартість в розмірі 278249,00грн., сплачений ТОВ "Матісс Плюс" та ТОВ "Поток 1713" у вартості наданих транспортних та експедиційних послуг, що мали місце в жовтні - грудні 2011року та квітні - травні 2012року.

Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість у взаємовідносинах з ТОВ "ТЕХ-АВТО-ДОР", ТОВ "Матісс Плюс", ТОВ "Поток 1713", ПП "ВІВУМ", ТОВ "Універсал Груп Строй", ТОВ "О-ВІЛ" виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.

Суд вважає безпідставними посилання податкового органу на ч. 5 ст. 203, ч. ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України щодо нікчемності укладених позивачем правочинів з контрагентами, оскільки доказів наявності умислу у сторін на здійснення правочину його з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства (вирок суду про притягнення сторін до кримінальної відповідальності тощо) відповідачем не надано.

Зважаючи на викладене, судова колегія, погоджуючись із судом попередньої інстанції, дійшла висновку, що податкові повідомлення - рішення Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції ( від 02.08.2013 р. №00001462200, відповідно до якого платнику були збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1370084,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 2548,00 грн., та №00001472200, відповідно до якого платнику були збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 278249,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 69562,00 грн. ) винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "24" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2,3 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова група "Мегабуд" вул.Блюхера,2, кв.6,смт.Ємільчине,Ємільчинський район, Житомирська область,11201;

представнику ТОВ Бойцуну І.П. АДРЕСА_2

4- відповідачу Новоград-Волинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Ушакова,3,м.Новоград-Волинський,Житомирська область,11700

- ,