Ухвала суду № 39079373, 04.06.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гурін Д.М.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"04" червня 2014 р. Справа № 806/634/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Охрімчук І.Г.,

при секретарі Кратюк А. О. ,

за участю

представників позивача : Корнійчука Е.В., Дегурко І.В.,

представника відповідача Кужеля З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО РТ" до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2014 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 28 січня 2014 року №0000051500, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро РТ".

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро РТ" 182 грн 70 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що 10 лютого 2014 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Агро-РТ" з позовом до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000051500 від 28 січня 2014 року.

У позовній заяві ТОВ "Укр-Агро-РТ" вказало, що Андрушівською ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Укр-Агро-РТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій з Приватним підприємством "Торгова компанія "СІТ" (далі - ПП "Торгова компанія "СІТ") за період з 1 квітня 2011 року до 30 червня 2011 року. За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки №000001/1500/33513602 від 13 січня 2014 року. На підставі вказаного акту перевірки Андрушівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року №0000051500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2431 грн 00 коп., в тому числі 1945 грн. 00 коп. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в сумі 486 грн 00 коп. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року №0000051500.

Судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

З 27 грудня 2013 року до 31 грудня 2013 року посадовими особами Малинської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Укр-Агро-РТ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при відображенні в податковому обліку господарських операцій з ПП "Торгова компанія "СІТ" за період з 1 квітня 2011 року до 30 червня 2011 року (а.с.23).

За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 13 січня 2014 року №000001/1500/33513602 (а.с.23-35), у якому зафіксовано порушення податкового законодавства, а саме:

1) статті 2, пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІХ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон України №996-ХІХ), пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 (далі - Положення №88), пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством завищено від'ємне значення суми податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 2593 грн 00 коп., у тому числі по періодах: квітень 2011 року - 1164 грн 00 коп. та червень 2011 року - 1429 грн 00 коп.;

2) статті 2, пункту 2 статті 3, статті 9 Закону України №996-ХІХ, пункту 1.2 статті 1, пункту 2.1 статті 2 Положення №88, пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на загальну суму 1945 грн 00 коп., у тому числі за травень 2011 року в сумі 1945 грн 00 коп. (а.с.35).

На підставі акта позапланової невиїзної документальної перевірки від 13 січня 2014 року №000001/1500/33513602, за порушення викладені у розділі 4 висновків, а саме: пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.1 статті 201 Податкового кодексу України Андрушівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 28 січня 2014 року №0000051500, на загальну суму 2431 грн 00 коп., в тому числі 1945 грн. 00 коп. за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції в сумі 486 грн. 00 коп. (а.с.11).

Судом першої інстанції встановлено, що підставою для висновку податкового органу про завищення податкового кредиту за квітень-червень 2011 року на суму 4538 грн 00 коп., згідно акту перевірки, стало визнання взаємовідносин позивача з контрагентом ПП "Торгова компанія "СІТ" такими, що мають ознаки нереальності здійснення господарських операцій. В ході проведення перевірки ТОВ "УКР-Агро-РТ" не надано, а перевіркою не встановлено довіреності по яким отримувався товар, також до перевірки не було надано журнал реєстрації довіреностей, не було надано документи, що могли б засвідчити факт транспортування товару, не надано документів, що підтверджують факт отримання товару від ПП "Торгова компанія "СІТ" (а.с.30).

В акті перевірки зазначено, що по операціям поставки товару між позивачем та зазначеним контрагентом відсутній факт реального вчинення господарських операцій, оскільки видаткова накладна та інші документи, що підтверджують факт здійснення господарської операції щодо придбання товарів оформлені з порушенням, а саме: на видаткових накладних не зазначено, де саме отримувався товар, неможливо встановити посаду особи, що відпускала товар від продавця, а від покупця отримувала товар, не зазначено місце складання накладних.

Слід зазначити, що апеляційний суд не погоджується з такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством ( абз.1 п. 44.1. статті 44 Податкового кодексу України ).

Згідно з пунктом 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

З"ясуванням наявних у справі доказів колегією встановлено, що 4 січня 2011 року між ПП "Торгова компанія "СІТ" (Постачальник) та ТОВ "Укр-Агро РТ" (Покупець) укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей №13 (а.с.13-14). Відповідно до пункту 1.1 договору ПП "Торгова компанія "СІТ" зобов'язується передавати у встановлений даним договором строк у власність ТОВ "Укр-Агро РТ" товарно-матеріальні цінності (запасні частини) партіями відповідно до замовлень ТОВ "Укр-Агро РТ", а ТОВ "Укр-Агро РТ" зобов'язується приймати та проводити оплату за товар на умовах даного договору. Згідно з пунктом 3.1 договору товар поставляється на умовах самовивозу.

На підтвердження фактичного виконання умов вказаного договору ПП "Торгова компанія "СІТ" здійснило поставку запасних частин, що підтверджується податковими накладними (а.с.104-131), які відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України №996-XIV, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, видатковими накладними (а.с.36-62), рахунками-фактури (а.с.174-197), актами списання товарно-матеріальних цінностей (а.с.82-103).

Розрахунки за поставлений товар здійснювались у безготівковій формі. Оплата проведена згідно з платіжними дорученнями на оплату товару від 2 березня 2011 року №26, від 16 березня 2011 року №51, від 29 квітня 2011 року №104, 18 травня 2011 року №143, від 9 червня 2011 року №228, від 17 червня 2011 року №243 (а.с.198-203) та підтверджується також випискою по особовому рахунку та виписками з банківських рахунків стосовно перерахування коштів на оплату поставленого товару (а.с.204, 219-234), актами звірок взаємних розрахунків (а.с.207-209).

Вищевказаними документами підтверджується реальність проведених господарських операцій, та спростовується зазначене в акті позапланової невиїзної перевірки від 13 січня 2014 року №000001/1500/33513602 твердження, що правовідносини між ТОВ "Укр-Агро РТ" та ПП "Торгова компанія "СІТ" мали безтоварний характер, тобто не були реальними та спрямованими на надання податкової вигоди третім особам.

Необхідно зазначити, що на час здійснення господарських операцій контрагент позивача ПП "Торгова компанія "СІТ" було зареєстроване як платник податку на додану вартість та було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Пункт 185.1 статті 185 Податкового кодексу України визначає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг ( підпункт "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України).

Абзацами 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з абзацом 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з абзацом 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Що стосується висновків відповідача щодо оформлення із порушенням видаткових та податкових накладних та відсутності належним чином оформлених первинних документів, які б підтверджували факт отримання товару від ПП "Торгова компанія "СІТ" (а.с.30-31), судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 статті 9 Закону України №996-XIV встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В листах Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 та від 01 листопада 2011 року №1936/11/13-11 проаналізовано відповідні законодавчі акти щодо формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами та наголошено на тому, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Представники позивача у засіданні апеляційного суду пояснили, що під час перевірки посадові особи податкового органу не вимагали журнал реєстрації довіреностей (а.с.19-20), тому він наданий не був, доручення на отримання товару підприємством виписувались лише в окремих випадках з тих підстав, що з постачальником ПП "Торгової компанії "СІТ" склалися довготривалі відносини основані на взаємній довірі. Право підпису на рахунках, видаткових і податкових накладних та на отримання товару від вказаного постачальника на підприємстві мають окремі працівники, про, що зазначено у наказі від 1 січня 2011 року №2 (а.с.205). То ж у разі необхідності видається відповідний наказ та на адресу ПП "Торгової компанії "СІТ" надсилається лист (а.с.206).

Стосовно висновків податкового органу щодо ненадання у ході перевірки товарно-транспортних накладних або інших документів, що засвідчували б факт транспортування товарів від ПП "Торгова компанія "СІТ", необхідно зазначити наступне.

Згідно з висновком Міністерства юстиції України від 15 травня 2006 року №10/68 про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта з Державного реєстру нормативно-правових актів, 30 травня 2006 року виключено з Державного реєстру Нормативно-правових актів наказ Міністерства статистики України і Міністерства транспорту України №228/253 "Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи", яким визначалась типова форма товарно-транспортної накладної та порядок її заповнення. 3 листопада 2006 року вказану інструкцію було скасовано Наказом Державного комітету статистики №507/1059.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №493 від 22 травня 2006 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 травня 2006 року за №621/12495, виключено пункт 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, який передбачав, що товарно-транспортні накладні і дорожні листи вантажного автомобіля належать до документів суворої звітності, які виготовляються друкарським способом з обліковою серією та номером. Форма і порядок заповнення цих документів замовником і перевізником визначаються відповідними нормативними актами.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що поставка товару за договором поставки здійснювалась на умовах самовивозу, транспортом отримувача. Оскільки перевезення товару відбувалось для власних потреб, без залучення інших транспортних перевізників та витрати на послуги перевезення не здійснювались, оформлення товарно-транспортних накладних у такому випадку не вимагається.

У матеріалах справи на підтвердження транспортування товару від постачальника ПП "Торгова компанія "СІТ" містяться наступні документи, а саме: подорожні листи (а.с.15-18), договори оренди пасажирського та легкового автомобілів від 1 березня 2011 року (а.с.63-67, 69-73) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.68).

Як вбачається з даних податкових накладних, ТОВ "Укр-Агро РТ" придбавалися запасні частини, які використовуються ним у господарській діяльності, оскільки позивач є виробником сільськогосподарської продукції та має основні засоби (комбайни, трактори, сівалки, оприскувачі та іншу техніку), що потребують відповідного ремонту. Факт використання запасних частин у господарській діяльності підтверджується актами списання товарно-матеріальних цінностей (а.спр.82-103).

Таким чином судом встановлено і не спростовано відповідачем, що здійснення господарських операцій позивачем щодо купівлі та отримання товару від ПП "Торгова компанія "СІТ" у перевіряємий період підтверджено первинними документами, а недоліки в оформленні деяких з них, так само як і відсутність деяких з них не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, оскільки з наданих до суду документів вбачається, що на підприємстві відбувався фактичний рух активів, підприємство працювало із поставленою продукцією та у подальшому використовувало її у власній господарській діяльності.

Щодо посилань податкового органу на акт перевірки від 6 листопада 2012 року №4580/22-2/36389644/0100, що був складений Державною податковою інспекцією у м.Житомирі "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Торгова компанія "СІТ" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "ТД "Трейдстар" за період березень-серпень 2011 року (а.с.152-167), то він не може бути взятий до уваги, оскільки в зазначених актах не досліджувалось питання взаємовідносин ПП "Торгова компанія "СІТ" з позивачем.

Таким чином, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач правомірно сформував податковий кредит на підставі податкових накладних за квітень-червень 2011 року та визначив податкові зобов'язання.

Відповідачем всупереч приписів ч.2 ст.71 КАУ не доведено правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення від 28 січня 2014 року №0000051500.

За таких обставин окружний суд дійшов правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, слід зазначити, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підстави для скасування постанови відсутні, а тому апеляційний суд залишає її без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" квітня 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "05" червня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2-4 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР-АГРО РТ" вул. Леніна,8,с.Бровки-Перші,Андрушівський район, Житомирська область,13444;

Корнійчуку Е.В. АДРЕСА_1;

Дегурко І. АДРЕСА_2

5- відповідачу Андрушівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул. Воб'яна,26,м.Андрушівка,Андрушівський район, Житомирська область,13400

- ,