Рішення № 39075249, 28.05.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/589/14-ц

Провадження №2/0202/2025/2014

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28 травня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючої судді Слюсар Л.П.

при секретарі Фісун К.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2014 року позивачка звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який при розгляді справи був неодноразово уточнений. В обґрунтування позовних вимог позивачка в позовній заяві, в заявах про збільшення позовних вимог вказала, що наказом від 18.10.1999 року №30-ВК вона була прийнята на роботу в Дніпропетровську філію Акціонерного банку « Експрес-Банк» на посаду юрисконсульта з 18.10.1999 року. З 01.01.2001 року була переведена на посаду головного юрисконсульта, а з 01.06.2003 року переведена на посаду начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії АБ «Експрес-Банк». 20.12.2013 року наказом №317-К від 20.12.2013 року вона була звільнена з посади начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства « Акціонерний банк « Експрес-Банк» у зв'язку з припиненням діяльності філії та скорочення штату працівників по п.1 ст.40 КЗпП України.

Позивач вважає, що її звільнення є незаконним, оскільки ліквідація структурного підрозділу юридичної особи зі створенням чи без створення іншого структурного підрозділу не є ліквідацією та реорганізацією юридичної особи, а свідчить лише про зміну внутрішньої ( організаційної) структури юридичної особи. На відміну від ліквідації чи реорганізації юридичної особи, ця обставина може бути підставою для звільнення працівників цього структурного підрозділу згідно з п.1 ч.1 ст.40 КЗпП України лише з підстав скорочення чисельності або штату працівників у зв'язку з такими змінами при умові дотримання власником вимог ч.2 ст.40, ст.42,43,49-2 КЗпП України. При її скороченні роботодавцем не було враховано її переваги в залишенні на роботі, їй не було запропоновано наявних у АБ «Експрес-Банк» на час її звільнення вакансій. Таким чином, позивач вважає, що її звільнення було проведено з порушенням вимог ч.2 ст.40, ст.ст.42,43,49-2 КЗпП України та просила суд: визнати незаконним наказ Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», Дніпропетровської філії від 20.12.2013 року № 317-К про припинення трудового договору та звільнення її, ОСОБА_1, з посади начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» у зв'язку з припиненням діяльності філії та скороченням штату працівників по п. 1 ст. 40 КЗпП України; поновити її, ОСОБА_1, на роботі в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25. код 20053145) на посаді начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» з розташуванням робочого місця за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 17; стягнути на її користь з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 20053145) середній заробіток за час вимушеного прогулу, який станом на 28.05.2014 року складає 22233,75 грн.; стягнути на її користь з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 20053145) моральну шкоду в розмірі 100000,00 грн.; допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на роботі в Публічному акціонерному товаристві «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 25, код 20053145) на посаді начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» з розташуванням робочого місця в м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, буд. 17 та стягнення на її користь з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» середнього заробітку за один місяць в розмірі 4658,50 грн.

В судовому засіданні позивачка підтримала заявлений позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просила задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Свідок ОСОБА_2, провідний економіст ПАТ АБ « Експрес Банк», голова профспілкового комітету філії, розповіла про те, що на засіданні профспілкового комітету філії, було надано попередню згоду на звільнення працівників у зв'язку з припиненням діяльності філії, що супроводжувалося скороченням штату. ОСОБА_1 проголовувала проти свого звільнення, як фізична особа.

Свідок ОСОБА_3, ст. архіваріус, до ліквідації філії працювала провідним інспектором кадрів, розповіла про те, що на засіданні Спостережної ради правління Банку від 17.10.2013 року було прийнято рішення про припинення діяльності Дніпропетровської філії. Наказом керуючого №426 від 18.10.2013 року було затверджено список 188 працівників, які підлягали звільненню і які були за два місяці попередженні про звільнення. Також була направлена інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці до фонду зайнятості. Заяви про прийняття на роботу працівники писали в ново створену структуру. Жодних порушень під час звільнення та переведення працівників роботодавцем допущено не було.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, допитавши свідків: ОСОБА_2, ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачка перебувала в трудових відносинах з Дніпропетровською філією Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» .

Наказом №30-вк від 18.10.1999 року ОСОБА_1 була прийнята з 18.10.1999 року на посаду юрисконсульта Дніпропетровської філії АБ « Експрес Банк». Наказом №36 вк від 26.04.2001 року ОСОБА_1 була переведена з 01.01.2001 року на посаду головного юрисконсульта ДФ АБ « Експрес Банк». Наказом №78 вк від 02.06.2003 року з 01.06.2003 року ОСОБА_1 була переведена на посаду начальника юридичного відділу Дніпропетровської філії АБ « Експрес Банк». Відповідно до рішення загальних зборів акціонерів АБ « Експрес Банк» від 21 квітня 2010 року найменування Акціонерного банку « Експрес-Банк» змінено на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний Банк « Експрес-Банк» ( т.1 а.с.11-13).

На виконання рішення Правління АБ «Експрес-Банк», а саме протоколу № 101 від 17.10.2013 р. керуючим Дніпропетровської філії АБ «Експрес-Банк» було видано наказ № 426 від 18.10.2013 р. з основної діяльності «Про припинення діяльності Дніпропетровської філії АБ «Експрес-Банк», що супроводжується скороченням штату працівників». Вказаним наказом було затверджено список працівників, які підлягали звільненню в зв'язку з припиненням діяльності Дніпропетровської філії АБ «Експрес-Банк», що супроводжується скороченням штату працівників, а також визначено перелік заходів необхідних для проведення процедури скорочення штату працівників філії ( т.1 а.с.54-62).

18.10.2013 року Дніпропетровською філією ПАТ АБ « Експрес-Банк» було подано до Бабушкінського районного центру зайнятості Інформацію про заплановане масове вивільнення 188 працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці ( т.2 а.с.57-58).

18.10.2013 року ОСОБА_1 була письмово попереджена про наступне звільнення із займаної посади за пунктом 1 статті 40 КЗпП України яке відбудеться 20 грудня 2013 року ( т.1 а.с.93).

Наказом № 317-к від 20.12.2013 р. на підставі попередження про скорочення штату від 18.10.2013 р. і за погодженням з профспілковою організацією Дніпропетровської філії (протокол № 5 від 05.12.2013 р. ( т.1 а.с.100) ОСОБА_1 звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України на час ознайомлення з попередженням, вільні вакансії для переведення були відсутні .

За рішенням Правління АБ «Експрес-Банк» (протокол № 104 від 30 жовтня 2013 р.) з метою поліпшення обслуговування клієнтів Банку, розширення їх кола та виконання функцій, визначених Банком, було створено Дніпропетровське регіональне відділення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк».

Відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках:

1. змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06 листопада 1992 року №9 ( зі змінами внесеними постановами від 01.04.1994 року №4, від 26 жовтня 1995 року №18 та від 25 травня 1998 року №15), розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст.40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівників, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник чи уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника за його згодою на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнений працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

При ліквідації підприємства ( установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП України можуть застосовуватися і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому законом порядку.

При переведенні вивільнення власник або уповноважений ним орган вправі в межах однорідних професій і посад провести перестановку (перегрупування) працівників і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою на іншу посаду, звільнивши з неї з цих підстав менш кваліфікованого працівника. Якщо це право не використовувалося, суд не повинен обговорювати питання про доцільність такої перестановки.

В усіх випадках звільнення за п.1 ст.40 КЗпП України проводиться з наданням гарантій, пільг і компенсацій, передбачених главою ІІІ-А КЗпП. Чинне законодавство не передбачає виключення зі строку попередження працівника про наступне вивільнення (не менше ніж за 2 місяці) часу знаходження його у відпустці або тимчасовій непрацездатності.

Відповідно до ч.2 ст. 40 КЗпПУ звільнення з підстав, зазначених у п.п.1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст. 49-2 КЗпПУ про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Судом встановлено, що ПАТ АБ «Експрес-Банк» не пропонував ОСОБА_1 іншу роботу за вакантними посадами, оскільки такі посади були відсутні, відповідно до Штатного розкладу ПАТ «АК «Експрес-Банк» станом на 20.12.2013 року вільні посади юрисконсульта, провідного юрисконсульта, начальника чи заступника начальника юридичного управління відсутні (т.1 а.с.110-186). Відповідно до штатного розкладу ПАТ « АБ «Експрес-Банк» станом на 23.12.2013 року посада начальника юридичного відділу відсутня ( т.1 а.с.186-189).

Позивачка вказує на те, що 20 грудня 2013 вона була звільнена з займаної посади начальника юридичного відділу у зв'язку з припиненням діяльності філії та скороченням штату працівників по п. 1 ст. 40 КЗпП України, а її колеги - заступник начальника юридичного відділу ОСОБА_4 та провідний юрисконсульту ОСОБА_5 були звільнені шляхом переведення до Дніпропетровського регіонального відділення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк» по п. 5 ст. 36 КЗпП України (переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду). Відповідач був зобов'язаний запропонувати їй посади на які були переведені співробітники її відділу, а саме посаду провідного юрисконсульта чи юрисконсульта, оскільки вона мала вищу продуктивність праці і кваліфікацію у порівнянні з її колегами підлеглими. Вказала, що фактично в результаті переведення її підлеглих до новостворюваної організаційної структури їм було надано переважне право на залишення на роботі у порівнянні з нею, їхнім начальником.

За приписами статті 42 КЗпП України при проведенні вивільнення працівників власник або уповноважений ним орган вправі провести їх перестановку (перегрупування) у межах однорідних професій та посад і перевести більш кваліфікованого працівника, посада якого скорочується, за його згодою, на іншу посаду. Таке право використовується роботодавцем на власний розсуд.

В судовому засіданні встановлено, що при переведенні працівників в новостворене підприємство Дніпропетровське регіональне відділення ПАТ «Акціонерний банк «Експрес-Банк» право щодо переведення більш кваліфікованого працівника підприємством не використовувалося, а тому в судовому засіданні не обговорювалося питання про доцільність такої перестановки.

Судом встановлено, що при звільненні з ОСОБА_1 був проведений повний розрахунок та надані всі необхідні звіти до центру зайнятості про вивільнення працівника. ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, про що не заперечували сторони по справі.

Відповідно до ст. 235 КЗпПУ працівник повинен бути поновлений на попередній роботі у разі звільнення без законних підстав. Під поновленням на попередній роботі працівника закон розуміє надання останньому робочого місця на тому самому підприємстві, яке відповідає спеціальності, кваліфікації чи посаді працівника, визначеній трудовим договором і розміру заробітної плати.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень закону, суд приходить до висновку, що порушень трудового законодавства з боку відповідача при звільненні ОСОБА_1 допущено не було, звільнення було проведено з дотриманням вимог п.1 ст.40, ст.ст.43,43-1,49-2 КЗпП України, а тому позовні вимоги останнього про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі в Дніпропетровській філії АБ «Експрес-Банк», який припинив свою діяльність є необґрунтованими та в їх задоволенні слід відмовити.

В зв'язку з цим, слід відмовити позивачу і в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, які є похідними від вимоги про поновлення на роботі та за відсутності факту порушення прав позивача з боку відповідача.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 р. № 9 із змінами, ст. ст. ч.1 ст. 40,42, 492, 221, 231, 232, 233,234,235,236,2371 КЗпП України, ст. ст.3,7, 11, 27, 31, 59, 60, 61, 81, 88, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства « Акціонерний банк «Експрес-Банк» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.П. Слюсар