Рішення № 39070472, 04.06.2014, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/37656/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 червня 2014 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Пугач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК», про відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ТОВ «ВОСТОК» у якій просить суд ухвалити рішення яким стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 2 000 000 (два мільйони) гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що вона з 2008 року проживала спільно, однією сім'єю з ОСОБА_3, вели з ним спільне господарство, тобто знаходилися у фактичному шлюбі понад п'ять років. Разом з ними проживали син ОСОБА_3 від першого шлюбу - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та її неповнолітні доньки від першого шлюбу - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Її чоловік ОСОБА_3 працював у відповідача водієм автотранспортних засобів з виконанням обов'язків експедитора, виконував роботу по перевезенню нафтопродуктів.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер. Причиною його смерті стала полі органна недостатність, термічні опіки 2-3 ст. біля 60 % тіла, що сталося внаслідок загорання легкозаймистих речовин під час знаходження ОСОБА_3 на його робочому місці, під час виконання ним трудових обов'язків в ТОВ «ВОСТОК», внаслідок нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, який стався 25.06.2013 року.

В результаті смерті ОСОБА_3 їй було завдано моральної шкоди, яка полягає у тому, що вона втратила близьку, кохану людину яка за останні 5-6 років стала фактичним батьком її моїх неповнолітніх дітей, для неї стала опорою в житті, саме з моменту його працевлаштування у відповідача ОСОБА_3 настояв на тому, щоб вона залишила роботу та займалася сім'єю та домашнім господарством. Сьогодні вона і її діти залишилися фактично без коштів на утримання. Все це призвело до душевних, психічних страждань, які тривають з моменту цієї страшної події і будуть тривати до кінця її життя. В її житті відбулися безповоротні зміни, вона вимушена шукати роботу, яку знайти на сьогоднішній день неможливо незважаючи на її зусилля. Воскресити чоловіка неможливо та вона у її віці приречена на самотність та що може бути страшніше для жінки в житті.

З урахуванням всіх її моральних страждань, яких вона зазнала і які ніколи не припиняться вона оцінює завдану їй моральну шкоду у розмірі 2 000 000 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали та просили пред'явлений позов задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 2000000,00 грн., в обґрунтування позовних вимог посилалися на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні пред'явленого ОСОБА_1 то ТОВ «ВОСТОК» позову відмовити у повному обсязі та посилався на обставини викладені у письмових запереченнях проти позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Актом № 1 (форма Н-1) про нещасний випадок пов'язаний з виробництвом від 22 серпня 2013 року підтверджується, що 25 червня 2013 року біля 07 год. 30 хв. на територію нафтобази ТОВ «Восток» розташованої в м. Дніпропетровську по вул. Єсеніна,246, прибув старший товарний оператор ОСОБА_7 та спрямував до побутового приміщення щоб переодягтися у спецодяг. Після цього він пішов у місце для паління, де поблизу знаходилися водії ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , транспортні засоби яких оглядалися охоронцем ОСОБА_9 на відсутність залишків пального у секціях, та наявність засобів індивідуального та колективного захисту для наступного допуску автоцистерн до наливу нафтопродуктів згідно отриманої раніше електронної заявки.

ОСОБА_3 попросив ОСОБА_7 провести заміри густини та температури палива з його автоцистерни у першу чергу. Потім ОСОБА_7 зробив щоденний обхід по території нафтобази та провів візуальний огляд обладнання. Після того, як ОСОБА_3 під'їхав до наливного стояку наливного дизельного палива він заземлив автоцистерну, піднявся на цистерну та опустив стояк наливу до першої секції. Оператор ОСОБА_10 знаходячись біля приміщення насосної увімкнув заземлення та розпочав налив дизельного пального, натиснувши кнопку вмикання насосу. Після заливання 2-3 м.куб. пального на цистерну піднявся старший товарний оператор ОСОБА_7 для відбору проби нафтопродукту. Під час наливу він опустив до першої секції пробовідбірник, протримав його там біля 30-40 сек. та почав витягувати його.

У момент, коли ОСОБА_7 витягував пробовідбірник з секції, відбулося загоряння та перший хлопок (у першій секції, куди виконувався налив дизельного палива). Після цього у ОСОБА_3 вирвало з рук стояк, його та ОСОБА_7 облило дизельним паливом, у цю мить трапився другий хлопок (у другій секції , яка була порожньою). Оператор товарний ОСОБА_10 вимкнув насоси.

Під час виконання робіт на місці події ОСОБА_3 був одягнений у спецвзуття, захисну каску, комбінезон, футболку, жилет із світло відбивними полосами, на руках були рукавиці.

Першим зістрибнув з бензовозу старший товарний оператор ОСОБА_7, а ОСОБА_3 побіг до кінця бочки де йому допомогли спуститися на землю ОСОБА_10 та ОСОБА_11

ОСОБА_3 горів, його накрили кошмою ОСОБА_10 разом з охоронцем ОСОБА_11, загасивши таким чином полум'я. У цей час водій ОСОБА_8 вигнав свій бензовоз за територію нафтобази, після чого повернувся та допомагав ОСОБА_3 зняти одяг та махав біля нього рушником, щоб якось допомогти постраждалому.

Працівники нафтобази почали за допомогою пожежного гідранту остуджувати автоцистерну, а за допомогою двох вогнегасників типу ОП-50 ліквідували залишки загоряння дизельного палива навколо автоцистерни. До прибуття загону Державної служби надзвичайних ситуацій пожежу було ліквідовано. За декілька хвилин після прибуття загону Державної служби надзвичайних ситуацій прибуло дві карети швидкої медичної допомоги, які обробили опіки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 і доставили їх до опікового відділення КЗ «ДМКЛ № 2 ДОР».

Загоряння нафтопродуктів відбулося у наслідок виникнення статичної електрики при відборі проби дизельного палива під час наливу у автоцистерну. Відбір проби дизельного палива здійснював ОСОБА_7, який працює у відповідача старшим товарним оператором, який допустив порушення п.14.8 «Інструкції про порядок прийому, зберігання, відпуску та обліку нафтопродуктів ТОВ «ВОСТОК» - відбір проб до закінчення наливу нафтопродуктів в автоцистерну; п.3.16.; 3.1; 2.1; 2.2 «Інструкції з охорони праці ОП-42-2012».

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2.

Причиною смерті ОСОБА_3 стала поліорганна недостатність, термічні опіки 2-3 ст. біля 60% тіла, що сталося внаслідок загорання легкозаймистих речовин підчас знаходження ОСОБА_3 на його робочому місці, під час виконання ним трудових обов'язків в ТОВ «Восток» внаслідок нещасного випадку пов'язаного з виробництвом, який стався 25.06.2013 року.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з січня 2008 року проживали однією сім'єю як чоловік і жінка, вели спільне господарство, спільно займалися вихованням та утриманням дітей, що підтверджується тим, що вони проживали за однією адресою, про що свідчить довідка № 118 від 05.08.2013 року видана головою квартального комітету №6, за цією ж адресою мешкали і діти позивачки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, які навчаються за місцем проживання в Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа № 98», що підтверджується довідками з місця їх навчання, де вказано, що згідно даних з особових справ, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2013 року (справа № 206/8058/13-ц) встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, з січня 2008 року.

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили, що з січня 2008 року ОСОБА_1 проживала разом з ОСОБА_3, а також дітьми, однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного та спільно займалися вихованням і утримання дітей. Після загибелі ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_1 переживала та й на теперішній час переживає моральні страждання пов'язані із втратою чоловіка, який їй був найближчою людною.

Отже, проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3, ведення ними спільного господарства, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Завдання матеріальної та моральної шкоди іншій особі, з огляду на п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі… відшкодовується особою, яка її завдала…

У відповідності до ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим , органу місцевого самоврядування , фізичної або юридичної особи , яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, яка створює підвищену небезпеку для особи, що цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє джерелом підвищеної небезпеки.

Згідно із вимогами постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 р. суди при розгляді цивільних справ про відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинні керуватися наступним: п. 4 позивач повинен зазначити, в чому саме полягає шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується; п. 5 ч. 2 - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні; п. 9 - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачці покладається незалежно від вини на володільця джерела підвищеної небезпеки яким в даному випадку є відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК».

У відповідності до ст. 1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 проживала із ОСОБА_3 однією сім'єю, що було підтверджено у судовому зсіданні належними, допустимими та достатніми доказами, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення відповідача на її користь моральної шкоди законні, обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, оскільки внаслідок загибелі ОСОБА_3, позивач відчувала переживання та душевні страждання пов'язані із загибеллю близької та коханої людини, робота якої була єдиним доходом їхньої сім'ї, через непоправну втрату чоловіка неповнолітні діти позивачки втратили близьку людину, яку вважали своїм батьком, та який за життя займався їхнім вихованням та утриманням. Разом із тим, суд вважає, що зазначена позивачем сума в розмірі 2 000 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди є завищеною, а грошові кошти в розмірі 500000,00 грн., на думку суду, повною мірою компенсують її моральні страждання та переживання у зв'язку із загибеллю чоловіка.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК», про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ЄДРПОУ 24812228, ІПН 248122226506) на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду в розмірі 500000,00 (п'ятсот тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОСТОК» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ЄДРПОУ 24812228, ІПН 248122226506) в дохід держави судовий збір у сумі 3654,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д.С. Шклярук