Постанова № 39067601, 04.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2014 справа №26/168/2011

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кододової О.В.суддів:Гези Т.Д., Мартюхіної Н.О. При секретарі судового засідання: Коломієць С.О.за участю представників сторін: від позивача:Не з»явивсявід відповідача: Не з»явився від ВДВС: Пікалова І.А. (за довіреністю) розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськна ухвалу господарського суду Луганської області від22 квітня 2014р. за заявою: Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськна дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київу справі№26/168/2011( суддя Ворожцов А.Г.)за позовом: Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськдо відповідача:Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська", м.Брянка Луганської областіпро стягнення 34085905 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Луганської області від 22.04.2014р. відмовлено у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ у справі №26/168/2011( суддя Ворожцов А.Г.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська", м.Брянка Луганської області про стягнення 34085905 грн. 22 коп.

Ухвала господарського суду мотивована відсутністю підстав для визнання незаконними дій Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ, звернулось з апеляційною скаргою про її скасування.

В апеляційній скарзі заявник посилається та те, що спірна ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що при прийняті ухвали судом не надано належної оцінки доводам викладеним в заяві. Так, апелянт стверджує, що стосовно ДП "Луганськвугілля" прийняте рішення про приватизацію, але процес приватизації не закінчений, розпочата тільки предприватизаційна підготовка, тому постанова про зупинення виконавчого провадження винесена не правомірно.

Відповідач, Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська", м.Брянка Луганської області, надав відзив на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/4459/14 від 28.05.2014року) у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Сторони не скористалися правом участі представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Представник Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м.Київ відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідно до ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня прийняття апеляційної скарги до провадження. З врахуванням скороченого терміну розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого суду та відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, доводи заявника скарги, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Рішенням господарського суду Луганської області від 24.11.2011р. у справі № 26/168/2011 частково задоволено позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Шахта Вергелівська", м.Брянка Луганської області.

Стягнуто з Державного підприємства „Луганськвугілля", в особі відокремленого підрозділу „Шахта Вергелівська", с.Вергулівка Луганської області на користь Приватного акціонерного товариства „Луганська вугільна компанія" заборгованість за договором №170/08 від 13.08.2007р. в сумі 23308795 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 1574757 грн. 99 коп., інфляційні нарахування в сумі 6285270 грн. 20 коп., державне мито в сумі 23317 грн. 70 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 215 грн. 80 коп.

На виконання вказаного рішення господарським судом 05.12.2011р. виданий відповідний наказ на підставі якого Державної виконавчою службою України було відкрито виконавче провадження ВП № 33115323.

11.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження на підставі п. 17 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Не погоджуючись з зазначеною постановою позивач звернувся зі скаргою каргою № 230 від 02.04.2014р. на дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області (далі - ВПВР) з наступними вимогами:

1. Визнати дії ВПВР щодо прийняття постанови про зупинення виконавчого провадження від 11.03.2014р. (ВП № 33115623) неправомірними та незаконними,

2. Визнати постанову про зупинення виконавчого провадження від 11.03.2014р. (ВП № 33115623) прийнятою державним виконавцем ВПВР не дійсною.

В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що на підставі рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2011р. по справі № 26/168/2011 та відповідного судового наказу від 05.12.2011р. виконавчою службою було відкрите виконавче провадження ВП № 33115623, однак стягнення грошових коштів до цього часу не відбулося.

Ухвалою від 22.04.2014р. господарський суд Луганської області відмовив у задоволенні зазначеної скарги.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду у справі не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Господарським судом встановлено, що ДП "Луганськвугілля, є підприємством з часткою державної власності у статутному фонді 100%, стосовно якого прийняте рішення про приватизацію на підставі Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств".

Так, відповідно до п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

06.05.2012р. набрав чинності Закон України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», в статті 1 якого визначено, що вугледобувне підприємство - це гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств. На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

Відповідно до статей 2, 3 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є, зокрема, встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

До об'єктів приватизації віднесено вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств (ст.4 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств»).

В п.2 прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зазначено, що дія норм статей 2 і 13 цього Закону поширюється виключно на вугледобувні підприємства, щодо яких прийнято рішення про приватизацію після набрання чинності цим Законом, та вугледобувні підприємства, приватизовані після набрання чинності цим Законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012року № 987 затверджений перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012 - 2014 роках, до якого включено ДП "Луганськвугілля", а саме відокремлений підрозділ "Шахта Вергелівська", м.Брянка Луганської області.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством „Луганська вугільна компанія", яке в подальшому перейменоване в Приватне акціонерне товариство „Луганська вугільна компанія", (позивач, виконавець) та Державним підприємством „Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу „Шахта Вергелівська" (відповідач, замовник) 13.08.2007р. був укладений договір на переробку давальницької сировини №170/08 з додатковими угодами, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання зі збагачення рядового вугілля замовника

Наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що роботи з переробки давальницької сировини здійснювались для Відокремленого підрозділу „Шахта Вергелівська". Однак, зважаючи на те, що вищезазначений відокремлений підрозділ Державного підприємства «Луганськвугілля» було внесено до переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, судова колегія вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення скарги Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при примусовому виконані рішення господарського суду Луганської області від 24.11.2011р. по справі №26/168/2011, оскільки виконавче провадження з примусового виконання наказу було зупинено правомірно.

Судова колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України (постанова від 06.11.2013р. №43/296, від 05.11.2013р. №24/227б).

Крім того, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а ухвалу господарського суду Донецької області такою, що ґрунтується на законодавстві та матеріалах справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33,34,43,101, 102, 103, 105, 106, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганська вугільна компанія", м.Луганськ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.2014року у справі №26/168/2011 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 22.04.2014року у справі №26/168/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

Головуючий Кододова О.В.

Суддя Геза Т.Д.

Суддя Радіонова О.О.

Надруковано: 7 прим.

1 прим. - позивачу

1 прим. - відповідачу

1 прим. - у справу

2 прим. - апеляційному суду

1 прим. - ВДВС

1 прим. - ГСЛО