Постанова № 39067599, 03.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.06.2014 справа №905/1225/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Марченко О.А., Радіонова О.О.при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В.за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача:Ананченко О.О. - за довіреністю; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуАкціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Донецькна рішення господарського суду Донецької області від23.04.2014р. (повний текст підписано 28.04.2014р.)по справі№905/1225/14 (суддя Зекунов Е.В.)за позовомМаріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріупольдо Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Донецькпростягнення 10269,28 грн.

В С Т А Н О В И В:

Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих, м.Маріуполь (Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Донецьк (Відповідач) збитків в розмірі 10269,28 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 23.04.2014р. (суддя Зекунов Е.В.), вмотивованим доведеністю матеріалами справи факту порушення Відповідачем зобов'язань щодо строків переказу готівки (оплати вартості додатково заявленого обсягу електричної енергії за серпень 2013 року) від Позивача на рахунок ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», що призвело до сплати ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» у якості додаткових витрат двократної вартості електричної енергії різниці фактичного спожитого та встановленого договірною величиною електроспоживання у серпні 2013р. у розмірі 10269,28 грн., позовні вимоги задоволені у повному обсягу.

Акціонерне товариство «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м. Донецьк, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2014р. у справі №905/1225/14 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає на відсутності порушення строків здійсненого ним виконання готівкового переказу Позивача на користь постачальника електричної енергії.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2014р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 02.06.2014р. о 14:15 годин.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 02.06.2014р. у зв'язку із виходом члена постійно діючої судової колегії судді Радіонової О.О. з відпустки, сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Марченко О.А., Радіонова О.О.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засіданні 02.06.2014р. підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягаючи на її розгляду по суті за відсутністю представника Позивача.

Представник Позивача у судове засідання 02.06.2014р. не з'явився, проте надіслав телеграму з клопотанням про відкладання розгляду справи на іншу дату у зв'язку із нестабільною ситуацією у місті Донецьку, яке судом відхилено через достатність наданого часу для доведення до відома суду своєї позиції відносно розглядуваної скарги та повноту наявних у справі матеріалів для належної правової оцінки спірних правовідносин.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявними матеріалами справи 07.12.2006р. між Позивачем (споживач) та ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" (Постачальник) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №11/25 (а.с.а.с.12-14), за умовами якого ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" постачає електричну енергію Позивачу для забезпечення потреб елктроустановок споживача із загальною приєднаною потужністю 585,3 кВт., а позивач оплачує ПАТ "ДТЕК Донецькобленерго" її вартість на умовах цього договору. Також сторони зобов'язалися керуватися діючими Правилами користування електричною енергією (затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996р.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 листопада поточного року надає Постачальнику електричної енергії відомість про обсяги очікуваного споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.2 Договору договірні величини споживання електроенергії, визначаються на рівнях заявлених Споживачем згідно з п. 5.1 цього Договору обсягів.

Пунктом 5.5 Договору встановлено, що Споживач протягом розрахункового періоду має право звернутися до постачальника електричної енергії із заявою про коригування договірних величин споживання електричної енергії.

Згідно з Додатковою угодою від 22.06.2009р. до Договору №11/25 (а.с.17), розрахунковим періодом вважається період з 15 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти операційних днів з дня отримання рахунку.

19 вересня 2012 року згідно Договору між споживачем та постачальником електричної енергії був підписаний додаток до Договору "Договірні величини споживання електроенергії на 2013р." за умовами якого у кожному місяці 2013 року об'єм постачання електричної енергії повинен складати 10000 кВт/год.

Місцевим судом встановлено і наявними матеріалами не спростовується, що в розглядуваний період означений договір був чинним.

За заявою Споживача про збільшення договірної величини електроспоживання на серпень 2013 року на рівні 23000 кВт/год., Постачальником був виставлений рахунок №25 від 08.08.2013р. для сплати вартості додатково заявленого обсягу електричної енергії за серпень 2013 року на суму 16105,44 грн.(а.с.20), оплата за яким мала бути проведена по 13.05.2013р. включно, а за реквізитами отримувача коштів його банком є Відповідач.

13 серпня 2013 року в 11 год. 30 хвил. Позивач в у відділенні банку Відповідача ТВБВ №10004/0460 оплатив рахунок №25 від 08.08.2013р. на суму 16105,44 грн., що підтверджується банківською квитанцією про оплату (а.с.19). ТВБВ №10004/0497 філії - Донецьке обласне управління АТ "Ощадбанк", якому підпорядковане ТВБВ №10004/0460, отримало первинний прибутковий документ Позивача від 13.08.2013 року на суму 16105 грн. 44 коп. у складі щоденної звітності ТВБВ №10004/0460 14.08.2013 року. Зазначений переказ було здійснено відповідно до Постанови Правління АТ "Ощадбанк" від 31.10.2013р. №767 Про затвердження Порядку здійснення операцій з приймання платежів від населення на користь субєктів господарювання в установах АТ "Ощадбанк" із використанням системи банківського обслуговування населення "СБОН+" через каси установ банку та інформаційно-платіжні термінали самообслуговування.

Відтак, виходячи із змісту меморіального ордеру (а.с.31) означений переказ був виконаний (зарахований на рахунок отримувача - Постачальника) лише 14.08.2013р., з огляду на що останнім було повідомлено Позивача про перевищення договірного споживання (а.с.88) та виставлено рахунок №11/25.113852 від 15.08.2013р. (а.с.20) на сплату двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику»

Згідно представлених квитанцій (а.с.а.с.21-24) Позивач у період з 28.08.2013р. по 22.11.2013р. перерахував Постачальнику загальну суму в розмірі 10269,28грн. на виконання рахунку №11/25.113852 від 15.08.2013р.

За таких обставин місцевим судом задоволені позовні вимоги про стягнення у якості збитків Позивача додатково понесених ним через несвоєчасне здійснення Відповідачем переказу витрат зі сплати двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини згідно ст.26 Закону України «Про електроенергетику».

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Виходячи із змісту ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України загальними підставами для застосування судового захисту (задоволення позовних вимог) є доведеність одночасної наявності наступних умов:

- приналежності захищуваного суб'єктивного права (інтересу) Позивачеві;

- факту порушення (невизнання) означеного права (інтересу) Відповідачем;

- належність обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та здатність відновити право)

В свою чергу, підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків за змістом ст.11 Цивільного кодексу України є дії осіб, передбачені актами цивільного законодавства. В контексті означеної норми, ініційований Позивачем в порядку пп.2 п.21.1. ст.21 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (в редакції, що діяла на момент вчинення відповідних дій, далі- Закон) як платником у розумінні п.1.32 ст.1 Закону шляхом надання готівкових коштів в сумі 16105,44грн. переказ цих коштів на користь Постачальника як отримувача (п.1.23 ст.1 вказаного Закону) зумовив виникнення правовідносин між платником, банком та отримувачем відносно проведення такого розрахунку.

В силу означених правовідносин у Відповідача як боржника згідно ст.509 Цивільного кодексу України виникло зобов'язання з виконання ініційованого переказу, строк якого безпосередньо визначений абз. 1 п. 8.2. ст.8 Закону - протягом операційного часу в день надходження цього документа до банку, адже доказів запровадження договором між Позивачем та Відповідачем іншого строку переказу в порядку абз.2 п.8.2. ст.8 цього Закону з матеріалів справи не вбачається.

В свою чергу, оскільки Відповідач є одночасно банком отримувача ініційованого Позивачем платежу в сумі 16105,44грн., остільки за змістом п.30.2 ст.30 Закону зарахування означеної суми, що надійшла як було встановленому місцевим судом, в межах операційного дня, на рахунок отримувача мало відбутися в день ініціації переказу - 13.08.2014р. - останній день належного виконання Позивачем грошових зобов'язань із сплати рахунку №25 від 08.08.2013р. за збільшення договірної величини електроспоживання у вересні 2013р.

Втім, зобов'язання Відповідача із здійснення переказу було виконано із простроченням - лише наступного дня (14.08.2014р.), що є порушенням відповідного зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України. Посилання Скаржника на належність (своєчасність виконання) переказу в силу ч.8.4. ст.8 Закону та особливості функціонування і взаємодії ТВБВ №10004/0497 та ТВБВ №10004/0460, до уваги не приймаються як юридично неспроможні, адже означена норма, встановлюючи обмеження максимального строку виконання внутрішньобанківського переказу (який міг бути в цих межах визначений у договорі між Позивачем та Відповідачем), в розглядуваному випадку не може виключати застосування згадуваних вище абз.1 п.8.2. ст.8 та п.30.2. ст.30 цього Закону, тим більше, що Позивачем надавалися кошти для зарахування на рахунок свого контрагенту готівкою, а не шляхом перерахунку з одного рахунку на інший в системі рахунків Відповідача.

В свою чергу, одним з наслідків порушення зобов'язання згідно загальної норми ст.ст.611, 623 Цивільного кодексу України та спеціальних приписів п. 8.3. і абз. 3 п. 32.2 Закону є необхідність відшкодування Банком завданих платникові збитків. Право особи на відшкодування заподіювачем завданих їй збитків закріплено також ч.1 ст.224 Господарського кодексу України і ч.1 ст.22 Цивільного кодексу України.

Загальними умовами для стягнення збитків є доведеність наступної сукупності елементів: факт порушення, збитки, вина заподійовича цих збитків і причинно-наслідковий зв'язок між вчиненням порушенням та заподіяними збитками.

Беручи до уваги, що факт порушення зобов'язання Відповідача у вигляді прострочення здійснення ініційованого Позивачем переказу, встановлений та кваліфікований вище, тоді як вина порушника презюмується за змістом ст.614 Цивільного кодексу України і в межах цієї справи така презумпція жодними належними доказами не спростована, відносно збитків та причинно-наслідкового зв'язку колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із змісту ч.2 ст.224, ч.1 ст.225 Господарського кодексу України збитками, зокрема є додаткові витрати понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання іншою стороною.

Втім, як правильно встановив місцевий суд, саме через несвоєчасність здійснення Відповідачем переказу з оплати рахунку №25 від 08.08.2013р., у Позивача виникли додаткові (порівняно із ситуацією своєчасної оплати рахунку) витрати, обумовлені приписами ч.5 ст.26 Закону України «Про електроенергетику» в сумі 10269,28грн.

Відтак, апеляційний суд погоджується із місцевим судом щодо наявності і доведеності у розумінні ст.ст.4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України всіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення для застосування такого заходу відповідальності Відповідача як стягнення збитків в сумі 10269,28грн.

Оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, апеляційним судом не встановлено, остільки апеляційна скарга Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Донецьк задоволенню не підлягає, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок останнього витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Донецького обласного управління Акціонерного товариства «Ощадбанк», м.Донецьк на рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2014р. (повний текст підписано 28.04.2014р.) у справі №905/1225/14 залишити без задоволення. 2. Рішення Господарського суду Донецької області від 23.04.2014р. (повний текст підписано 28.04.2014р.) у справі №905/1225/14 залишити без змін. 3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили. Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова