Ухвала суду № 39063615, 04.06.2014, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1049/14-к

Провадження № 1-кп/456/88/2014

УХВАЛА

іменем України

04 червня 2014 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Гулкевича О. В.

секретаря Кулешник С.М.

з участю прокурора Пенар М.В.,

адвоката ОСОБА_1,

представника служби у справах дітей виконкому

Стрийської міської ради Львівської області

Гошовської Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Стрию клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Стрий Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, учня 6-Б класу Стрийської СШ № 9, раніше не судимого,

в с т а н о в и в :

неповнолітній ОСОБА_3 та особа, судове провадження щодо якої зупинене у зв'язку з її розшуком, 22 грудня 2013 р. приблизно о 20.00 год. у квартирі АДРЕСА_3, під час конфлікту, який виник між ними та потерпілим ОСОБА_4 на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно нанесли останньому удари кулаками рук в обличчя та тулуб, заподіявши йому згідно висновку експерта № 568 від 27.12.2013р. легкі тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці переносиці, синця на спинці носа у верхній третині, синця з підшкірними гематомами верхніх та нижніх повіках обох очей, синця на лівій боковій поверхні грудної клітки в проекції третього-п'ятого ребер по середньо-пахвинній лінії, синця в ділянці нижнього кута лівої лопатки по лопатковій лінії, синця в лівій поперековій ділянці спини, синця на задній поверхні середньої третини лівого плеча.

Неповнолітній ОСОБА_3 в судовому засіданні винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України визнав частково, показав, що завдав потерпілому ОСОБА_4 поштовху кулаком у плече. Проти застосування щодо нього примусових заходів виховного характеру не заперечив.

Дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України.

Заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, інших учасників судового провадження, які не заперечили проти застосування до ОСОБА_3 запропонованого прокурором заходу виховного характеру, суд приходить до переконання, що клопотання слід задоволити з наступних підстав.

За змістом ст.22 КК України кримінальній відповідальності за ч.1 ст.125 КК України підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Згідно із ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку, до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

За ч.2 ст.97 КК України примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою статті 105 цього Кодексу, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Відповідно до ст.105 КК України у цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, зокрема передачу неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх заміняють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання. Тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» визначено, що строк нагляду, передбаченого п.3 ч.2 ст.105 КК, суд встановлює з урахуванням конкретних обставин справи та мети виправлення неповнолітнього. Як свідчить практика, цей нагляд має здійснюватись, як правило, не менше одного року, оскільки за коротшого строку він буде малоефективним (але не довше, ніж до досягнення особою повноліття).

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 15 травня 2006 року «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру» передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиною Кримінального кодексу України.

Пунктом 7 даної Постанови передбачено, що неповнолітнього можна передати під нагляд батьків. При цьому вони мають бути спроможні здійснювати виховний вплив на неповнолітнього, постійно й належним чином контролювати його поведінку та зобов'язані це робити.

Відповідно до інформаційного листа ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-1134/0/4-13 від 18.07.2013 року «Про деякі питання здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх», суд ухвалює судове рішення щодо неповнолітнього, керуючись принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст.3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положень глави 29 КПК та розділу ХІ КК України.

До особи, яка вчинила кримінальне правопорушення після досягнення одинадцятирічного віку, але до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, у будь-якому випадку, незважаючи на ступінь тяжкості вчинюваного діяння, згідно зі ст.498 КПК мають застосовуватись примусові заходи виховного характеру.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 дійсно вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, на момент вчинення якого йому виповнилося 14 років.

Вирішуючи питання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру, суд враховує особу обвинуваченого: його вік, стан здоров'я та рівень розвитку, умови життя та виховання; те, що він вперше вчинив кримінально карне діяння; на момент вчинення такого не досяг віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність; частково визнав свою вину; за місцем проживання характеризується позитивно; згоду матері ОСОБА_5 на застосування саме такого заходу виховного характеру, тому вважає, що є всі підстави для задоволення клопотання прокурора.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.97,105 КК України, ст.ст.284, 286, 288, 350, 498, 501 КПК України, суд

у х в а л и в :

клопотання задоволити. Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері - ОСОБА_5 на строк до досягнення ОСОБА_3 повноліття.

Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення через Стрийський міськрайонний суд.

Головуючий-суддя О. В. Гулкевич