Ухвала суду № 39063318, 27.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 7/365 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Офір» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Офір» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання протиправними дій, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії щодо ненадання висновків до Державного казначейства про відшкодування задекларованого позивачем податку на додану вартість за травень 2006 року у сумі 5540174,00 грн., за червень 2006 року у сумі 9128947,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПП «Офір» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 14669121,00 грн. (за травень 2006 року в сумі 5540174,00 грн., за червень 2006 року в сумі 9128947,00 грн.) шляхом зарахування коштів в сумі 14669121,00 грн. на поточний рахунок;

- зобов'язати орган державної податкової служби в особовому рахунку, після повного перерахування органом казначейської служби коштів з бюджету, нарахувати відсотки на суму бюджетної заборгованості на рівні 120 відсотків річних від облікової ставки Національного банку України, включаючи день погашення та повідомити підприємство про суму відсотків по формі, визначеної додатком 5 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА та Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій органу державної податкової служби щодо ненадання висновків до Державного казначейства про відшкодування задекларованого позивачем податку на додану вартість за травень 2006 року в сумі 5540174,00 грн. та за червень 2006 року - 9128947,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року у задоволенні позову відмолено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Згідно пп. 7.7.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються, зокрема, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачем до органу державної податкової служби були подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2006 року, в яких в рядках 25.1 визначив суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відповідно, за травень 2006 року у розмірі 5540174,00 грн., червень - 9128947,00 грн. Також, позивачем були подані розрахунки сум бюджетного відшкодування (додаток 3), заяви про повернення сум бюджетного відшкодування (додаток 4).

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Посадовою особою ДПІ у Святошинському районі м. Києва було проведено позапланову документальну перевірку фінансово - господарської діяльності ПП «Офір» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень 2006 року; за наслідками перевірки складено довідку від 18.08.2006 року №190/23-50/32854673.

Довідкою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2006 року в сумі 5540174,00 грн. та за червень 2006 року - 9128947,00 грн. Згідно довідки, постачальниками товару у період травня та червня 2006 року були ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ «Єліствен ЛТД».

Разом з тим, згідно матеріалів справи, посадовою особою податкового органу у період з 15.06.2007 року по 18.06.2007 року було проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань правових відносин з ФО-П ОСОБА_2 за період з 01.01.2006 року по 31.07.2006 року; за наслідками перевірки складено акт від 18.06.2007 року №118/23-60/32854673.

На підставі зазначеного акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва було винесено податкове повідомлення - рішення від 02.07.2007 року №0001492310/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за травень 2006 року на 5540174,00 грн., червень 2006 року - 9128947,00 грн., №0001492310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на 14975662,50 грн.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Києві від 06.02.2008 року №371/10/25-114 зазначені податкові повідомлення - рішення скасовані в порядку адміністративного оскарження.

Також, органом державної податкової служби було проведено позапланову перевірку, за наслідками якої складено акт від 18.03.2008 року №44/23-40/32854673.

На підставі акту перевірки від 18.03.2008 року №44/23-40/32854673 прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.03.2008 року №0000642310/0, яким ПП «Офір» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 57605705,00 грн., у тому числі, зокрема за травень 2006 року на 5540174,00 грн., червень 2006 року - 9128947,00 грн., №0000632310/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 24852441,00 грн.

Разом з тим, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року у справі №2а-283/09/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, вказані податкові повідомлення - рішення визнані правомірними.

Вказаними судовими рішеннями встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по поставці товарів (каучука) від ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ «Еліствен - ЛТД». Також судом зазначено, що з наявних матеріалів вбачається наявність ознак пасивності у діях Приватного підприємства «Офір» щодо вжиття заходів з повернення сум коштів, переплачених постачальникам за недопоставлений товар (каучук) у значних розмірах, а саме будь-які документальні докази направлення позивачем як кредитором письмових претензій на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліствен ЛТД» (ліквідувалося в результаті процедури банкрутства 26.11.2007) та Товариства з обмеженою відповідальністю «БДВ ОТТРАНС 2006» - нового боржника за договором переведення боргу від 14.12.2006 року б/н (ліквідувалося в результаті процедури банкрутства 16.03.2007) в досудовому порядку, а також заяв про визнання кредитором у справах про банкрутство останніх, з урахуванням наявних оголошень про визнання банкрутів зазначених підприємств у відповідних ЗМІ), позивачем до суду надано не було.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У розумінні пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно положень підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 вказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7 статті 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів вважає, що при застосуванні Закону України «Про податок на додану вартість» необхідно надати оцінку правомірності формування платниками податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування з цього податку.

При цьому, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як було вище наведено, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року у справі №2а-283/09/2670, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2013 року, встановлено відсутність факту реального здійснення господарських операцій по поставці товарів (каучука) від ФО-П ОСОБА_2 та ТОВ «Еліствен - ЛТД», що свідчить про неправомірність формування податкового кредиту по зазначеним контрагентам, зокрема, за період з лютого 2006 року по травень 2006 року.

Окрім цього, вказаними судовими рішеннями визнано правомірним зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2006 року на 5540174,00 грн., червень 2006 року - 9128947,00 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за періоди травня - червня 2006 року, відповідно, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Офір» залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 28.05.2014 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.В. Епель

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.