Ухвала суду № 39058881, 17.04.2014, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №488/3253/13-ц 17.04.2014 17.04.2014 17.04.2014

Провадження №22-ц/784/1325/14 Головуючий першої інстанції Безпрозванний В.В.

Категорія 5 Суддя-доповідач апеляційного суду Козаченко В.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Козаченка В.І.,

суддів - Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Орельській Н.М.,

з участю: представників сторін - ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві цивільну справу за апеляційною скаргою Міського комунального підприємства ,,Миколаївводоканал" (далі - МКП ,,Миколаївводоканал") на рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2014 року за позовом ОСОБА_4 до МКП ,,Миколаївводоканал" про усунення перешкод,

В С Т А Н О В И Л А:

17 липня 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до МКП "Миколаївводоконал" про усунення перешкод у користуванні нерухомістю (бойлерною і сторожкою), розташованих в АДРЕСА_1, означених літерами ,,І" та ,,Д".

Позивач зазначав, що вказану нерухомість він придбав у ОСОБА_5 13 жовтня 2010 року за нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу. Однак, відповідач перешкоджає йому у доступі до вказаного майна та почав його незаконно зносити.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд зобов'язати відповідача не перешкоджати йому в користуванні спірною нерухомістю, шляхом надання безперешкодного цілодобового доступу до неї.

Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2014 року позов задоволено та вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача, посилаючись на неповне встановлення місцевим судом обставин справи та недоведеність позивачем своїх вимог, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскарженого рішення в межах доводів апеляційної скарги, та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування своїм майном.

Зокрема, ч. 2 ст. 386 ЦК України встановлено, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

З матеріалів справи вбачається, що 13 жовтня 2010 року за двома нотаріально посвідченими договорами купівлі-продажу позивач придбав спірну нерухомість у ОСОБА_5, а 18 жовтня 2010 року зареєстрував своє право власності на неї в Миколаївському ММБТІ.

Проте відповідач, який вважає, що бойлерна і сторожка перебувають на його території і балансі, у судовому порядку не оспорював не тільки вказані правочини, а й сам процес (процедури) переходу права власності на спірну нерухомість від міської громади до попередніх власників (рішення Миколаївської міської ради від 18 червня 2009 року, договір купівлі-продажу від 21 квітня 2010 року між міською громадою і громадською організацією ,,Аспро" та договір купівлі-продажу між громадською організацією ,,Аспро" і ОСОБА_5 від 6 жовтня 2010 року).

Письмовим доказом (постановою дільничного інспектора Корабельного райвідділу міліції від 24 вересня 2009 року) підтверджено намагання працівників відповідача знести сторожку за допомогою екскаватора.

Водночас, лист секретаря Миколаївської міської ради, наданий 14 лютого 2014 року без відповідних обстежень, не є підставою для відмови у позові, оскільки право власності позивача на спірну нерухомість не скасовано.

Таким чином суд першої інстанції, правильно встановивши, що відповідач безпідставно не визнає право власності позивача на спірну нерухомість і перешкоджає йому користуватись нею, ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів, указані висновки місцевого суду не спростовують, а тому не можуть бути підставою для скасування правильного по суті судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства ,,Миколаївводоканал" відхилити, а рішення Корабельного районного суду м. Миколаєва від 21 березня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: