Ухвала суду № 39058865, 03.06.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/8257/13-ц Головуючий у І інстанції Жаріков О.В.Провадження № 22-ц/780/3270/14 Доповідач у 2 інстанції КашперськаКатегорія 3 03.06.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 червня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Бевзюк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Орган опіки та піклування Білоцерківської міської ради Київської області про визнання недієздатною ОСОБА_2,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду в інтересах малолітньої ОСОБА_3 із заявою про визнання недієздатною ОСОБА_2. Заяву обґрунтовував тим, що із жовтня 2001 року по 2012 рік перебував в шлюбі із ОСОБА_2, від якого мають спільних дітей ОСОБА_3, 2002 року народження, та ОСОБА_6, 2004 року народження. Дочка ОСОБА_3 залишилася проживати із матір'ю, яка має також сина ОСОБА_5, а син ОСОБА_6 - із заявником. З липня 2012 року у ОСОБА_2 виникають непоодинокі випадки психічних розладів здоров'я, жорстокого поводження з дітьми, згідно з довідкою медичного закладу, вона перебуває під наглядом лікаря-психіатра. Пред'явлення ним даної заяви обумовлено захистом прав та інтересів своєї малолітньої дитини ОСОБА_3, 2002 року народження, яка постійно проживає з психічною хворою ОСОБА_2 Діючи на захист прав та інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3, просив визнати ОСОБА_2 недієздатною.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Заявник ОСОБА_1, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 вересня 2012 року задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; шлюб, зареєстрований 13 жовтня 2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвано.

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 237 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім'ї, близькими родичами незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Заявник є колишнім чоловіком ОСОБА_2, і батьком неповнолітньої ОСОБА_3, яка постійно проживає із ОСОБА_2

Відповідно до ч. 2 ст. 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.

Відповідно до ст. 14 СК України, якщо дитина або особа, дієздатність якої обмежена, не може самостійно здійснювати свої права, ці права здійснюють батьки, опікун або самі ці особи за допомогою батьків чи піклувальника.

Згідно ст. 39 ЦПК України, права, свободи та інтереси малолітніх осіб віком до чотирнадцяти років, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином заяву про визнання ОСОБА_2 недієздатною заявник подав як законний представник своєї неповнолітньої дочки, обґрунтовуючи звернення захистом прав та інтересів своїх малолітніх дітей.

Дані обставини суд першої інстанції залишив поза увагою, ухвалою від 18 березня 2014 року в порушення вимог закону заяву ОСОБА_7, який звернувся до суду в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_3, помилково залишив без розгляду.

Відповідно до вимог ст. 311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Оскільки ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням вимог закону, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 307, 311, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18 березня 2014 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

Яворський М.А.