Ухвала суду № 39057803, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 року м. Київ К/9991/69310/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року

та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року

у справі № 2-а-11333/09/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька,

Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси

про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігра» (далі - ТОВ «Ігра»; позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі - ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька; відповідач-1) та Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси; відповідач-2) про скасування рішень № 0002052370 від 06 липня 2009 року та № 0003712344 від 16 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення № 0002052370 від 06 липня 2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема, тим, що позивач на час проведення перевірки був позбавлений об'єктивної можливості використовувати гральні автомати, які переведені у фіскальний режим роботи.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач-2 та ТОВ «Ігра» оскаржили її в апеляційному порядку.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року апеляційні скарги задоволено частково. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року скасовано, прийнято нову постанову, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 липня 2010 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким скасувати оскаржувані акти індивідуальної дії.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено перевірку залу гральних автоматів, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 0363/05/62/23/34552349 від 22 червня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем-2 прийнято рішення № 0002052370 від 06 липня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5 720,00 грн., а відповідачем-1 - рішення № 0003712344 від 16 липня 2009 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 636,70 грн.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Ігра» пунктів 1, 10 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з наданням послуг на п'ятнадцяти гральних автоматах, які не переведені у фіскальний режим роботи, незабезпеченням зберігання контрольних стрічок протягом трьох років, а також проведенням розрахункової операції на суму в розмірі 90,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Крім того, відповідач-1 дійшов висновку про порушення позивачем частини 1 статті 5, частини 1 статті 7 Закону України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 98/96-ВР) з огляду на здійснення діяльності у сфері грального бізнесу без придбання необхідної кількості торгових патентів та знаходження семи торгових патентів в недоступному для огляду місці.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Закон № 265/95-ВР не містить обмежень щодо засобів проведення безготівкових операцій, проте не звільняє суб'єкта господарювання від обов'язку проведення операцій з відпуску товару за талонами, картками та відомостями через реєстратор розрахункових операцій, крім випадків, передбачених статтею 9 Закону № 265/95-ВР.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Якщо в розрахунковій операції використовується замінник готівкових коштів, то в будь-якому випадку повинна мати місце операція заміни готівкових коштів на їх замінники (жетони, талони тощо).

Операція із заміни готівкових коштів на їх замінники може бути розрахунковою, якщо при цьому надається платна послуга.

Закон № 265/95-ВР не містить визначення терміна «послуга», воно наведено в іншому документі - Законі України від 01 грудня 2005 року № 3164-IV «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Відповідно до цього законодавчого акту послуга - це результат економічної діяльності, яка не створює товар, але продається та купується під час торговельних операцій.

Таким чином, касові апарати, за допомогою яких здійснюються розрахункові операції і які приймають від покупця кредити та жетони як замінники готівкових коштів за надання послуги, як в розглядуваній ситуації, мають бути обладнані реєстратором розрахункових операцій.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону № 98/96-ВР патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 98/96-ВР торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Водночас судовими інстанціями з'ясовано, а ТОВ «Ігра» не спростовано, що в належній позивачу господарський одиниці в наявності було лише сім торгових патентів, які при цьому знаходились в недоступному для огляду місці, на жодному з гральних автоматів торговий патент прикріплений не був, що обумовлює правомірність застосування податковим органом до товариства суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 636,70 грн. рішенням № 0003712344 від 16 липня 2009 року.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Лосєв А.М.