Постанова № 39052549, 26.05.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року о 15 год. 37 хв.Справа № 808/2781/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Пелеха С.І.

представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод", м. Запоріжжя

про стягнення витрат на виплату пенсії

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) до Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (далі - ПАТ «Запорізький арматурний завод», відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь з відповідача 13061,50 грн. витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем порушуються вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон України №1058-ІV) та ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1992 №1788-ХІІ (далі - Закон України №1788-ХІІ), відповідно до яких усі підприємства незалежно від форм власності та господарювання, галузевої належності та виду діяльності повинні відшкодовувати витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст.13 Закону України №1788-ХІІ до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України №1788-ХІІ, наслідком чого стала заборгованість відповідача перед бюджетом Пенсійного фонду України у сумі 13061,50 грн. за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року. Позивач також звертає увагу, що стосовно стягнення заборгованості з відповідача за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року стосовно пенсіонерів, зазначених у позові, у зв'язку із набранням чинності Закону України від 04.04.2013 №184-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати Єдиного внеску» та на виконання листа Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 26.03.2014 №2120/02 в березні 2014 року було доопрацьовано програмне забезпечення в частині перевизначення пенсійного віку жінкам, розмір пенсій по яких був визначений згідно п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до 01.10.2011. В результаті цього було перевизначено пенсійний вік жінкам відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2011. Як пояснює позивач, таким чином сума витрат на виплату та доставку пільгової пенсії стосовно ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року виникла у березні 2014 року, про що підприємство було повідомлено. Позивач вказує, що відповідачу надсилались розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій за вказаний період, проте ПАТ «Запорізький арматурний завод» не відшкодовує такі витрати в добровільному порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, 26.05.2014 подав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю його представника та зазначив, що на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 26.05.2014 до суду від нього надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, про залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі.

Ухвалами суду від 26.05.2014 в задоволенні вищезазначених клопотань відмовлено.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Публічне акціонерне товариство "Запорізький арматурний завод" (ідентифікаційний код 14309190) відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону №1058-ІV (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та знаходиться на обліку у в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до виданих відповідачем довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, на підставі п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ призначені пільгові пенсії.

Згідно із розрахунком позовних вимог (а.с.5), відповідачем не відшкодуються УПФУ в Ленінському районі м. Запоріжжя фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788-ХІІ з жовтня 2012 року по лютий 2014 року включно та сума витрат становить 13061,50 грн.

Відповідачу надсилались повідомлення - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (а.с.6-25), але сума заборгованості ПАТ «Запорізький арматурний завод» сплачена не була.

Враховуючи несплату суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Запорізький арматурний завод» про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Суд звертає увагу, що Законом №1058-ІV визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Статтею 1 Закону №1058-ІV встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Виходячи з приписів п.16 розділу 15 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону №1788-ХІІ застосовується в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до вимог чинного законодавства України ПАТ «Запорізький арматурний завод» повинно своєчасно і в повному обсязі сплачувати збір та внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду.

Відповідно до п. «а» ст.13 Закону №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовуються на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими і важкими умовами праці згідно з довідками підприємств.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах і особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом №1788-ХІІ.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України також врегульований розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з пп.6.4 - пп.6.8 п.6 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону №1788-ХІІ, які надсилаються підприємствам до 20-го січня, та щомісячно до 25-го числа підприємства вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, що призначені в минулих роках.

Позивачем надано до суду Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій), які за спірний період направлялися відповідачу.

Розрахунки фактичних витрат відповідачем не оскаржувались та є чинними.

З урахуванням викладених обставин та норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем підтверджено наявність у відповідача зобов'язання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вищезазначеним пенсіонерам за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року включно у сумі 13061,50 грн., яке виконано не було.

Положеннями ч. 3 ст. 106 Закону №1058-ІV встановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до п.6.2 постанови правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21- 1 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному обсязі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових роботах.

Вищевказаними розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій підтверджується розмір (пропорційно до стажу роботи) суми до відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

Крім того, судом досліджено довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, видані відповідачем вищезазначеним пенсіонерам, які працювали на роботах за Списками №1. Також, судом досліджено протоколи призначення пенсій, розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, яким призначено пенсії за віком на пільгових умовах, витяги з відомостей про виплату пільгової пенсії за спірний період по вищезазначеним пенсіонерам та довідки про розмір виплаченої пенсії за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року по вищезазначеним пенсіонерам.

Відповідач, не надав до суду заперечень проти позову, пояснень, заяви про визнання позову, або будь-яких платіжних документів, які б свідчили про повне/часткове відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій вищезазначених пенсіонерів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій у повному розмірі. Тому, заборгованість у сумі 13061,50 грн. за період з жовтня 2012 року по лютий 2014 року включно у сумі, яка обліковується за відповідачем перед органом Пенсійного фонду України, підлягає стягненню.

Згідно із вимогами ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, заперечення проти позову також надані не були, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного та оскільки матеріалами справи підтверджується наявність заборгованості, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький арматурний завод" (ідентифікаційний код 14309190) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя 13061,50 грн. (тринадцять тисяч шістдесят одну гривню 50 копійок) витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на р/р 25601301001079 - філія ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банку України», МФО 313957, код платежу 50020600.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара