Постанова № 39037315, 29.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року Справа № 61433/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.05.2011 року в справі за позовом відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року відділ управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області звернувся до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення штрафу у виконавчому провадженні, стягувачем в якому виступають ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Позивач просив скасувати постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області про накладення на штрафу від 1.03.2011 ВП № 23613567 за невиконання без поважних причин рішення суду.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.05.2011 року позов задоволено.

Скасовано постанову головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області серії ВП № 23613567 від 1.03.2011 року про накладення штрафу в розмірі 340 грн. на відділ управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області та закрито провадження у справі.

Постанову суду першої інстанції оскаржив підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області, який в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права та безпідставно не взяв до уваги, що позивач при виконанні постанови суду в адміністративній справі не вчинив жодних активних дій, спрямованих на реальне виконання постанови суду, в зв'язку з чим порушено законодавство України та права і законні інтереси стягувачів.

Також звертає увагу, що касаційне оскарження рішення суду не зупиняє його виконання. Тому посилання суду першої інстанції на цю обставину, а також на те, що в позивача відсутні кошти для виконання рішення суду, не можуть бути підставою для скасування постанови про накладення штрафу.

Особи, які беруть участь в розгляді справи, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в судове засідання не прибули, що дає підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

В справі встановлено, що на виконання підрозділу примусового виконання рішень підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області надійшов виконавчий лист Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області № 2-1/10 від 27.12.2010 року про зобов'язання відділу управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області провести демонтаж частини існуючого каналізаційного випуску від житлового будинку АДРЕСА_1 та перепід'єднати житлові будинки АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 до існуючого каналізаційного колодязя К-3 зовнішньої каналізації житлового будинку АДРЕСА_4 відповідно до робочого проекту №3.01.01/10 від 03.01.2010 року Івано-Франківського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІ проектреконструкція».

11.01.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для добровільного виконання до 18.01.2011 року.

Листом від 17.01.2011 року № 24/01-05 відділ управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області повідомив відповідача про обставини, які перешкоджають провадженню виконавчих дій та просив відкласти провадження виконавчих дій.

1.02.2011 року відповідачем була винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій до 11.02.2011 року. Однак відділ управління комунальним майном Коломийської міської ради Івано-Франківської області більше жодних дій спрямованих на виконання рішення суду не вчиняв.

1.03.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції в Івано-Франківській області винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 340,00 грн. за невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як боржник у виконавчому провадження вживав всіх передбачених законом заходів для виконання рішення суду, вина позивача в невиконанні рішення суду відсутня, в зв'язку з чим постанова відповідача про накладення штрафу у виконавчому провадженні за невиконання рішення суду є протиправною.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитися не може.

Відповідно до ч.1 та 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Обов'язковість рішень суду передбачена п. 9 ст. 129 Конституції України.

Як передбачено ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку передбаченому законом.

Відповідно до ст. 181 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчими документами є виконавчі листи, що видаються судами на підставі рішень, вироків, ухвал, постанов судів.

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону.

Згідно ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час спірних правовідносин, Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець має право, зокрема, накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 76 цього ж Закону у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Згідно з ст. 87 цього ж Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

З матеріалів справи видно, що боржник рішення суду не виконав, поважних причин такого невиконання не навів, реальних дій щодо виконання рішення суду не вчинив.

Відсутність бюджетних коштів для виконання робіт, що необхідні для виконання рішення, касаційне оскарження рішення, на переконання колегії суддів, не є підставою для скасування постанови відповідача про накладення штрафу, оскільки жодних дій спрямованих на виконання рішення суду позивачем вчинено не було.

Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Тому підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області не може бути відповідачем у даній справі.

За таких обставин висновок суду першої інстанції щодо неправомірності застосованого відповідачем штрафу не ґрунтується на чинному законодавстві, в зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в позові з викладених вище підстав.

Крім того, справа за предметною підсудністю підлягала розгляду окружним судом, оскільки предметом розгляду є неправомірні дії державного виконавця щодо застосування штрафу за невиконання судового рішення у визначений державним виконавцем строк.

Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Івано-Франківській області задовольнити.

Постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12.05.2011 року в справі № 2а-4735/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : А.І. Рибачук

Д.М. Старунський