Ухвала суду № 39032969, 24.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 квітня 2014 рокусправа № 811/2052/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Композиція» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року у справі № 811/2052/13-а за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Композиція» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Композиція» (далі- Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 року № 0000220153.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період, що перевірявся, ним було нараховано та сплачено орендну плату за землі, що перебувають у нього в користуванні на підставі договорів оренди № 102 від 26.05.2006 року, № 153 від 07.06.2004 року. Позивач вважає, що до правовідносин, які виникли на час укладення договору оренди землі, застосовуються положення Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про плату за землю». Отже, протягом перевіряємого періоду у позивача не виникло обов'язку сплачувати орендну плату, згідно приписів п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року в задоволенні позову було відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Композиція», не погодившись з рішенням адміністративного суду першої інстанції, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вимоги пп. 288.5.1. ПК України щодо мінімального розміру орендної плати стосуються узгодження розміру орендної плати при укладанні договору або при внесенні змін до нього, а тому положення згаданої статті Податкового кодексу України застосовуються лише до правочинів, які укладені після 01.01.2011 року, тобто лише після підписання додаткових угод з Кіровоградською міською радою у товариства виник би обов'язок стосовно сплати орендної плати, відповідно до положень п. 5 ст. 288 ПК України.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними в матеріалах справи документами, посадовими особами Відповідача було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Композиція» з питань достовірності нарахування орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень-серпень 2012 року, за результатами якої був складений Акт перевірки №000005/153/23686520 від 31.01.2013 року.

За змістом Акту перевірки, податковий орган зазначив, що згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 30.10.2012 року № 53183 позивач задекларував податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень-серпень 2012 року в розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки, що суперечить вимогам п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України. Невідповідність розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на місяць по додаткових угодах від 01.04.2010 року № 708 (до договору оренди № 153 від 07.06.2004 року) та від 01.04.2010 року № 707 (до договору оренди землі № 102 від 26.05.2006 року), задекларованого позивачем, призвела до заниження податкового зобов'язання в сумі 4864,16 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки, 15.02.2013 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000220153, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності у розмірі 6080,20 грн. (4864,16 грн. - основний платіж, 1216,04 грн. - штрафні санкції).

Не погодившись з зазначеним рішенням позивач, ТОВ «Композиція», оскаржило його в адміністративному порядку у відповідності п.п.56.2-56.10 Податкового кодексу України, однак рішенням ДПІ у Кіровоградській області від 25.04.2013 року №1186/10/10-208, а також рішенням Міністерства доходів і зборів України від 28.05.2013 року №3729/6/29-22-10-01-15 скарга була залишена без задоволення.

Правомірність винесення податкового повідомлення рішення є предметом спору, переданого до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що є безпідставними посилання позивача на вимоги п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, яким встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оскільки вказана норма права вказує на підставу нарахування орендної плати, але не свідчить про відсутність у платника податків обов'язку сплачувати орендну плату, яка визначена договором, з урахуванням коефіцієнту індексації. Оскільки спірні правовідносини щодо визначення розміру земельного податку для сплати регулюються положеннями Податкового кодексу України, посилання позивача на визначення розміру орендної плати у самому Договорі оренди земельної ділянки є також безпідставними.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.06.2004 року між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі № 167, що зареєстрований у державному реєстрі земель 07.06.2004 року за № 153, згідно якого Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 03.02.2004 року № 771 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розміщення тиру, яка знаходиться на землях комунального підприємства «Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня» в місті Кіровограді. Згідно з розділом 4 вказаного договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 18,26 грн. на місяць. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів або в інших випадках, передбачених законом (а.с. 9-11).

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 01.04.2010 року № 708 до зазначеного Договору оренди орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 34,09 грн. на місяць (а.с.13).

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 29.08.2012 року № 708 до зазначеного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 102,27 грн. на місяць (а.с.14).

16.05.2006 року між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та позивачем (Орендар) укладено договір оренди землі № 67, що зареєстрований у Державному реєстрі земель 26.05.2006 року за № 102, згідно якого Орендодавець на підставі рішення Кіровоградської міської ради від 31.01.2006 року № 1691 надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку для розширення танцювального майданчика та розміщення розважального комплексу, яка знаходиться по просп. Правди, 15-д в місті Кіровограді. Згідно з розділом 4 вказаного договору орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі: до введення об'єкту в експлуатацію - 524,79 грн., після введення об'єкту в експлуатацію - 1473,29 на місяць. На кожен наступний рік орендна плата переглядається протягом січня-лютого такого року з урахуванням індексації грошової оцінки земельної ділянки, збільшення розмірів ставки земельного податку, підвищення цін, тарифів або в інших випадках, передбачених законом (а.с. 15-17).

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 04.02.2008 року № 363 до зазначеного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовому вигляді та розмірі: до введення об'єкту в експлуатацію - 539,48 грн., після введення в експлуатацію - 1514,54 грн. на місяць (а.с.18).

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 01.04.2010 року № 707 до зазначеного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі: 1% від нормативної оцінки земельної ділянки до введення об'єкту в експлуатацію - 573,93 грн.; від нормативної грошової оцінки земельної ділянки після введення об'єкту в експлуатацію - 2869,66 грн. (а.с.19).

У відповідності з п.1 додаткової угоди від 29.08.2012 року № 50 до зазначеного Договору оренди землі орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки: до введення об'єкту в експлуатацію - 1721,85 грн.; після введення об'єкту в експлуатацію - 3608,97 грн. (а.с.20).

Згідно уточнюючої податкової декларації з плати за землю від 30.10.2012 року № 53183 позивач задекларував податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за травень-серпень 2012 року відповідно до додаткової угоди від 01.04.2010 року № 708 у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 136,36 грн. та відповідно до додаткової угоди від 01.04.2010 року № 707 у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в сумі 2295,72 грн.

Отже, за травень-серпень 2012 року позивачем самостійно було визначено податкове зобов'язання зі сплати орендної плати за земельні ділянки, що знаходяться у нього в користуванні у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки цих ділянок та в загальній сумі 2432,08 грн.

За доводами позивача зазначеними в апеляційній скарзі, останній вважає, що, до правовідносин, які виникли на час укладення спірних договорів оренди землі, можливо застосовувати тільки положення Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про плату за землю», а тому протягом перевіряємого періоду у позивача не виникло обов'язку сплачувати орендну плату згідно приписів п. 5 ст. 288 Податкового кодексу України у розмірі трикратного розміру земельного податку, і такий обов'язок у нього виник лише після внесення відповідних змін до договорів оренди землі шляхом укладання додаткових угод з Кіровоградською міською радою до щодо зміни розміру орендної плати.

З зазначеними доводами суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до загальної норми передбаченою ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати як із договорів так і безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Дійсно, на час укладання між позивачем та Кіровоградською міською радою договору оренди землі зазначені правовідносини регулювалися тільки нормами Законів України «Про оренду землі» та «Про плату за землю».

В свою чергу, статтею 21 Закону України "Про оренду землі", в редакції Закону України від 28.12.2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набрала чинності 01.01.2008 року, було визначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Статтею ст. 7 Закону України від 03.07.1992 року № 2535-XII "Про плату за землю", в редакції чинній на час укладення позивачем спірних договорів оренди землі, було визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Однак, зазначені правові норми втратили чинність з 01.01.2011 року згідно з Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України", в зв'язку з чим за положенням ч.3 ст. 11 ЦК України правовідносини між позивачем та Кіровоградською міською радою з приводу оренди землі щодо оплати, почали регулюватися нормами ст. 288 ПК України.

Відповідно до положень ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

В свою чергу, ст. 274, 276 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Аналіз наведених правових норм вказує на те, що з 01.01.2008 року та до часу виникнення спірних правовідносин алгоритм розрахунку орендної плати щодо земельних ділянок, наданих позивачу в орендне користування, не змінювався і має становити суму не меншою складає трикратного розміру земельного податку, який в свою чергу становить 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності;

Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України.

Отже, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з моменту набрання чинності Податковим кодексом України, орендна плата за землю, яка є формою плати за землю та належить до загальнодержавних податків і є обов'язковими до сплати на усій території України, правовідносини між позивачем та Кіровоградською міською радою з приводу оренди землі щодо оплати за землю регулюється положенням саме ст.288 ПК України, а не умовами домовленостей сторін за договорами оренди землі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було обґрунтовано донараховано позивачу податкові зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 4864,16 грн. та застосовано штрафні санкцій у розмірі 1216,04 грн., а підстави для скасування оскаржуваної постанови адміністративного суду першої інстанції відсутні.

На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Композиція» -залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08.07.2013 року у справі № 811/2052/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим