Ухвала суду № 3902962, 01.06.2009, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2009 року № 22а-7319/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Каралюса В.М. та Стародуба О.П.,

при секретарі судового засідання - Романишин О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 20.02.2008р. у справі за позовом Приватного підприємства «Продторг-Тернопіль» до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсною податкової вимоги про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями,-

В С Т А Н О В И Л А:

21.11.2007р. позивач Приватне підприємство /ПП/ «Продторг-Тернопіль» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданих під час розгляду справи змін до позовних вимог, просить визнати нечинною /недійсною/ другу податкову вимогу Тернопільської ОДПІ № 2/98249984 від 19.07.2007р. в частині включення до податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями: податку на додану вартість в сумі 15759 грн. 80 коп., штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 31683 грн. 35 коп., та розповсюдження права податкової застави на активи позивача з 05.01.2007р.; стягнути з відповідача понесені судові витрати (а.с.1-3, 86, 91).

Постановою господарського суду Тернопільської обл. від 20.02.2008р.  заявлений позов задоволено; визнано нечинною /недійсною/ другу податкову вимогу Тернопільської ОДПІ № 2/98249984 від 19.07.2007р. в частині включення до податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями: податку на додану вартість в сумі 15759 грн. 80 коп., штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 31683 грн. 35 коп., розповсюдження Тернопільською ОДПІ права податкової застави на активи позивача з 05.01.2007р.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати (а.с.112-114).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржила відповідач Тернопільська ОДПІ, яка покликаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, просить постанову господарського суду скасувати та у задоволенні заявленого позову відмовити (а.с.118-120).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що підставою для винесення спірної податкової вимоги слугував факт несплати позивачем податкових зобов'язань, через що сума таких визнана податковим боргом. Податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби. Також такі вимоги формуються спеціально розробленою комп'ютерною програмою, яка не дає можливості вносити корективи та зміни у текст податкової вимоги.

Окрім цього, у період між винесенням першої та другої податкових вимог виник новий борг по податку на додану вартість у сумі 15759 грн. 80 коп., який був внесений у другу податкову вимогу.

В частині поширення податкової застави на активи позивача з 05.01.2007р., то з цього питання винесено судове рішення по справі № 7а/229-4944.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі Акта перевірки № 011059/23-03/1918/34473634 від 14.12.2006р. прийнято рішення № 0012462303/0/353 від 22.12.2006р. про застосування до ПП «Продторг-Тернопіль» штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 30106 грн. 20 коп., які підлягали сплаті позивачем протягом 10-денного строку (а.с.7-10).

Вказане рішення отримано позивачем 11.01.2007р. і в подальшому оскаржено останнім в судовому порядку, що стверджується постановою господарського суду Тернопільської обл. від 13.09.2007р. у справі № 13/159-2564 (а.с.46-48).

На підставі Актів перевірок № 3549/23-222/34473634 від 17.04.2007р. та № 4211/23-222/34473634 від 07.05.2007р., проведених на предмет дотримання підприємством вимог податкового законодавства, відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення № 0000452305/0/33696 від 21.05.2007р. визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 25757 грн. 40 коп. (яке не оскаржувалося) та згідно податкового повідомлення-рішення № 0000462305/0/33696 від 21.05.2007р. - податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 15759 грн. 80 коп., яке платником податків оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання 02.06.2007р. первинної скарги, по результатам якої відповідачем 22.06.2007р. прийнято рішення про залишення без задоволення поданої скарги. Дане рішення платником оскаржено в межах встановленого строку (30.06.2007р.) до ДПА в Тернопільській обл., яка рішенням від 23.08.2007р. скаргу позивача залишила без змін (а.с.11-14, 57-70, 97-108).

Станом на 19.07.2007р. Тернопільською ОДПІ сформовано другу податкову вимогу № 2/98249984, якою визначено суму податкового боргу за наступними узгодженими податковими зобов'язаннями:

* по податку на прибуток підприємств - 25289 грн. 71 коп.;

* по податку на додану вартість - 15759 грн. 80 коп.;

* по штрафних санкціях за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг - 31683 грн. 35 коп.

Також згідно вказаної вимоги на активи підприємства з 05.01.2007р. розповсюджено право податкової застави з відповідними наслідками у разі несплати податкового боргу (а.с.6).

Задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що стягнення штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг відповідачем неправомірно здійснено в порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затв. наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р.

Зокрема, господарським судом правильно вказано на те, що із змісту Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слідує, що штрафні санкції, нараховані за порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», не є податковим зобов'язанням, у випадку їх несплати у добровільному порядку такі не включаються до складу податкового боргу, а тому їх сума не може включатися до податкових вимог.

При цьому, відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» такі штрафні санкції стягуються з суб'єктів господарювання за відповідними позовами податкових органів.

В частині включення до податкової вимоги № 2/98249984 від 19.07.2007р. суми визначеного податковим органом зобов'язання по податку на додану вартість, то судом вірно враховано, що згідно п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.3.1. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затв. наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р. податкові вимоги формуються виключно за узгодженими сумами податкових зобов'язань. Станом на момент формування вимоги наведені податкові зобов'язання в сумі 15759 грн. 80 коп. не були узгодженими у встановленому порядку.

Стосовно розповсюдження податкової застави на активи позивача з 05.01.2007р., то відповідно до пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави виникає у разі: неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

За даними облікової картки платника станом на 04.01.2007р. та 30.01.2007р. значиться переплата по збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 07 грн. 21 коп. (а.с.94-96), а податкові повідомлення-рішення № 0000462305/033695 від 21.05.2007р. та № 0000452305/0/33696 від 21.05.2007р. отримані позивачем 24.05.2007р. і повинні бути оплаченими протягом 10 календарних днів від дня їх отримання, крім випадків, коли протягом такого строку платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що податкові вимоги формуються в автоматичному режимі на підставі облікових даних з карток особових рахунків платників податків, які ведуться в органах державної податкової служби, оскільки відповідно до п.11.3 розділу 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затв. наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005р., на суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р. «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.07.2001 за № 595/5786 (із змінами). Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Звідси, податкові вимоги формуються виключно на суму податкового боргу, а тому відсутня правова підстава включати до них суму штрафних санкцій, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яка не є податковим боргом.

Також пп.4.4.2 п.4.2 розділу 4 цієї Інструкції встановлено, що п одаткові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затв. наказом ДПА України № 253 від 21.06.2001р.

Разом з тим, сума визначених контролюючим органом податкових зобов'язань про податку на додану вартість не була узгоджена платником податків, через що облікована неправомірно.

Таким чином, відповідач не довів належними доказами правомірність включення до другої податкової вимоги податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 15759 грн. 80 коп., нарахованих штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в сумі 31683 грн. 35 коп., а також розповсюдження Тернопільською ОДПІ права податкової застави на активи позивача з 05.01.2007р.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Звідси, заявлений позов є підставним і обґрунтованим, через що підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Тернопільської обл. від 20.02.2008р. у справі № 7а/228-4943/5022 залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: В.М.Каралюс

О.П.Стародуб