Ухвала суду № 39008706, 22.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2014 року м. Київ К/9991/4354/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010

по справі № 2а-4249/09/1870

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сарекс»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сарекс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Сарекс») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту - відповідач, ДПІ в м. Суми) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 02.07.2009 №0000392305/0/45097.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.03.2009, за результатами якої складено акт від 22.06.2009 №4462/14010686/38.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог пп. 4.1.1, пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4, пп. 7.6.1, пп. 7.6.3, пп. 7.6.4 п. 7.6 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі по тексту - Закон).

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.07.2009 №0000392305/0/45097, яким визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 31250,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 12500,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Судами встановлено, що позивач у 2007 році мав від'ємний фінансовий результат від операцій з цінними паперами, що відповідно до вимог пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону мав бути перенесений на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами такого ж виду майбутніх таких періодів та в 2008 році позивач не мав доходів від операцій з цінними паперами, що підлягають оподаткуванню.

Відповідно до вимог пп. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 Закону якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку визначеному ст. 6 даного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, донарахування проведено в зв'язку з тим, що в періоді, який перевірявся, встановлено отримання позивачем доходу від продажу пакету акцій ТОВ «Інті-брок-к» в сумі 125000,00 грн. За відсутності відомостей про розмір коштів, витрачених позивачем для придбання акцій, уся зазначена сума визначена відповідачем прибутком, що підлягає оподаткуванню.

Судами зазначено, що відповідно до договору купівлі-продажу № КПП-514 від 06.07.2007 року ТОВ «Сарекс» придбало пакет акцій ВАТ «Сумське АТП 15928» в кількості 1992801 штука на загальну суму 3711000,00 грн. Придбані акції були передані покупцю відповідно до акту приймання-передачі №669 від 07.09.2007 та оплачені, що підтверджується копіями платіжних доручень. Відповідно до копії договору купівлі-продажу №Д-08/005 від 17.07.2008 зазначений пакет акцій продано позивачем ТОВ «Інті-брок-к». Відповідно до виписки за особовим рахунком в банку за платіжним дорученням №66 від 25.07.2008 позивачем отримано кошти в сумі 125000,00 грн.

В ході перевірки відповідачем не встановлено відчуження позивачем інших пакетів акцій.

Судами вірно не взято до уваги твердження відповідача про неможливість встановлення розміру витрат на придбання акцій через неподання позивачем інформації, оскільки відповідно до акту перевірки, що проводилась в грудні 2008 року, документи бухгалтерського обліку перевірялись суцільним порядком, тобто перевіркою були охоплені і документи, які підтверджували факт придбання цінних паперів.

Щодо невиконання письмової вимоги відповідача про подання документів позивачем, то судами вірно зазначено, що відповідно до копії вимоги, документи вимагалось подати до 15.06.2009, тобто вимогу видано після закінчення встановленого в ній терміну виконання.

Крім того, слід звернути увагу, що вимога про визнання нечинним може стосуватись лише нормативно-правового акта. Щодо акта індивідуальної дії правильними вимогами мають бути: визнання його протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування), які є одним і тим же способом захисту порушеного права згідно ст. ст. 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, сформульованим у різних словесних формах. Однак, неврахування цього судами не вплинуло на правильне вирішення в даній справі спору по суті.

Отже, за таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 30.11.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров