Ухвала суду № 39008705, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2014 року м. Київ К/800/41896/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013

у справі № 2а/0470/10484/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод залізобетонних та електротехнічних виробів"

до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.08.2011 №0001582320 та № 0001572320.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.03.2011, складено акт від 08.08.2011 №302/233/00131972, за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- пункту 4.1.6 пункту 4.1. статті 4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 236176,00 грн.,

- підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 128693,00 грн.

Також, в акті перевірки зазначено, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Металургійна регіональна мережа», ТОВ «Алабама», ТОВ «Тродос Плюс», ТОВ «Будмонополія» є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу згідно з ч.1 ст.203, 215, 228, 662, 655,656 ЦК України, оскільки актами перевірок контрагентів встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання у контрагентів позивача, що поставило під сумнів факти здійснення суб'єктами господарювання задекларованих поставок та надання послуг.

На підставі зазначеного акта перевірки, 18.08.2011 податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення:

- № 0001572320, яким визначено до сплати податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем - 236176,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 59044,00 грн.;

- № 0001582320, яким визначено до сплати податок на додану вартість за основним платежем - 128693,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 32173,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаних повідомлень-рішень, враховуючи наступне.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Матеріали справи свідчать, що в спірний період позивач мав господарські відносини за усними та письмовими договорами: з закупівлі у ТОВ «Металургійна регіональна мережа» арматури та проволоки; з закупівлі у ТОВ «Алабама» профнастілу; з закупівлі у ТОВ «Тродос Плюс» суперпластифікатору; з виконання ТОВ «Будмонополія» робіт по капітальному ремонту металоформ СВ-10,5 та СВ-9,5.

Факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема: податковими накладними; видатковими накладними; банківськими виписками, що свідчать про оплату позивачем товару та робіт контрагентам.

Використання позивачем, придбаного у ТОВ «Металургійна регіональна мережа», ТОВ «Алабама» та ТОВ «Тродос Плюс» товару у власній господарській діяльності, також, не спростовано відповідачем та підтверджено матеріалами справи (актами списання від 31.08.2010, виробничо-технічних норм позивача на виготовлення залізобетонних опор за 2010 рік, витрат сировини та товарної продукції позивача за липень-серпень 2010 року, норм витрат позивача за липень-серпень 2010 року).

В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаними контрагентами, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

Слід зазначити, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 18.08.2011.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Дніпропетровській області - відхилити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.04.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль