Ухвала суду № 39008670, 26.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2014 р. м. Київ К/800/11054/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Бовкуна В.В.

та представників сторін:

позивача - Терновий Р.Б.,

відповідача - Ткачук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА"

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2013

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014

у справі № 826/15048/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014, відмовлено у задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.07.2013 №0005002208 та №0004992208, від 27.09.2013 №0006192208 (з урахуванням уточнених позовних вимог).

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Ангстрем Континенталь» за період з 01.01.2012 по 31.03.2013, складений акт від 05.07.2013 №217/26-58-22-08/37416262, в якому встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.199.1, п.201.4, п.201.6, п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 321319,00 грн.;

- пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 337385,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 22.07.2013 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0004992208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 481979,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 321319,00 грн. та штрафними санкціями - 160660,00 грн.;

- № 0005002208 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 421731,00 грн., в т.ч. за основним платежем - 337385,00 грн., штрафними санкціями - 84346,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.09.2013 №0006192208, яким збільшено суму грошового зобов'язання в повідомленні-рішенні № 0005002208 в частині застосованих штрафних санкцій на 84346,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що первинні документи оформлені з порушенням вимог податкового законодавства, а відтак, відсутні правові підстави для формування за такими господарськими операціями податкового кредиту та витрат.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємому періоді відобразив операції з придбання у ТОВ «Ангстрем Континенталь» маркетингових послуг. Так, за умовами договору повіреного від 30.08.2011 №300811, ТОВ «Ангстрем Континенталь» зобов'язався за винагороду проводити маркетингові дослідження ринка первинного будівництва України, пошук замовників товарів та послуг для позивача, узгодження договірних умов з замовниками, організацію процедури укладення договорів поставок чи підряду на виконання гідроізоляційних, монтажних та будівельних робіт.

Разом з тим, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ «Ангстрем Континенталь», на виконання умов зазначеного договору, підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами бухгалтерського обігу, зокрема це: акти прийому-здачі виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Крім того, як стверджує позивач, судом апеляційної інстанції невірно встановлено обставини справи щодо ліквідації свідоцтва платника ПДВ - ТОВ «Ангстрем Континенталь» 07.02.2012, оскільки свідоцтво не було ліквідовано, а до нього внесені зміни, у зв'язку зі зміною місцезнаходження товариства.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСМ УКРАЇНА" задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль