Ухвала суду № 39008606, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2014 р. м. Київ К/9991/80392/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.

Суддів Лосєва А.М.

Рибченка А.О.

при секретарі судового засідання: Мосійчук І.М.,

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Державної податкової служби

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року

у справі №0870/747/12

за позовом Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Державної податкової служби

про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби про визнання дій протиправними, які виразилися у зарахуванні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за даними податкової декларації за жовтень 2009 року у сумі 12819149,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно декларації з ПДВ за січень 2010 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року у даній справі позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 року та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалась в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року.

За результатами перевірки було складено Довідку № 206/08-08/00186542 від 18.12.2009 року, відповідно до якої встановлено, що згідно з поданою позивачем до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року та розрахунком суми бюджетного відшкодування сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок, складає 12819149,00 грн., проте згадана сума ПДВ не була повернута підприємству на розрахунковий рахунок.

Задовольняючи позов, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР) податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 7.7.3 ст. 7 Закону № 168/97-ВР платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Закон № 168/97-ВР передбачає, що платник може прийняти самостійне рішення, щодо напрямку отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ: або в рахунок майбутніх платежів з цього податку, або на розрахунковий рахунок у банку. Про таке рішення платник зазначає в декларації, яка подається на адресу податкового органу.

При цьому, чинне законодавство не дає право податковому органу самостійно змінювати рішення платника податку щодо напрямку бюджетного відшкодування, який було обрано платником податку. Тобто, податковий орган не має прав та повноважень погашати суми поточних податкових зобов'язань платника податків з ПДВ за рахунок тих сум ПДВ, які були визначені як такі, що підлягають до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Отже, суди дійшли правильного висновку стосовно того, що позивачем надані всі необхідні докази, які підтверджують його право на бюджетне відшкодування ПДВ в розмірі 12819109,00 грн. за жовтень 2009 року.

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012 року та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 року у справі №0870/747/12 залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписЛосєв А.М. підписРибченко А.О.

Ухвала складена у повному обсязі 23.05.2014 р.