Ухвала суду № 39008397, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/67755/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2010

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011

у справі № 2а-427/10/0370

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Володимир-Волинський цукровий завод»

до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Володимир-Волинський цукровий завод» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод») звернулося до суду з позовом до Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області (далі по тексту - відповідач, Володимир-Волинська ОДПІ Волинської області) про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2009 №0000212302/0.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2010, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Генеральною прокуратурою України 18.05.2011 порушено кримінальну справу за фактом умисного ухилення службовими особами ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» від сплати податків на загальну суму 12510500 грн. за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відповідачем на підставі ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» в рамках розслідування кримінальної справи була проведена позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 30.07.2009 №720/23-00372664.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2008 року на суму 12510500,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.08.2009 №0000212302/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 23769950,00 грн., із них за основним платежем - 12510500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11259450,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що донарахування ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» податку на прибуток в розмірі 12510500 грн., за взаєморозрахунками з ВКП «Українська нафтогазова компанія», які полягали в придбанні в січні 2008 року від ВКП «Українська нафтогазова компанія» цукор білий в кількості 17872,143 тони на загальну суму 50042 тис грн., за що розрахувалося простим векселем серії АА №1332266 з терміном платежу до 30.01.2011.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключено, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.

Згідно п. 1.22 ст. 1 вказаного Закону під безповоротною фінансовою допомогою слід розуміти, зокрема, суму заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається у письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно приписів ст. ст. 33, 70 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, запровадженого Женевською конвенцією 1930 року, відповідно до Закону України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про прості та переказні векселі», переказний вексель може бути виданий із строком платежу на визначену дату; позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.

Згідно ст. ст. 77, 78 Уніфікованого Закону, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме: положення щодо, зокрема, строку платежу, позовної давності; векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що термін погашення по векселю, виданого позивачем, наступає 30.01.2011, та з урахуванням вимог ст. 261 ЦК України, саме з дня пред'явлення векселя до оплати починається перебіг строку позовної давності, який на час складання акту перевірки ще об'єктивно не наступив.

Отже, судами зроблений вірний висновок про відсутність порушення у ВАТ «Володимир-Волинський цукровий завод» пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в ІІІ кварталі 2008 року на суму 50042000,00 грн., оскільки строк погашення по векселю на вказану суму, на момент перевірки позивача та складання акту перевірки від 30.07.2009, ще не настав.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Володимир-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області залишити без задоволення.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 04.06.2010 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров