ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" травня 2014 р. м. Київ К/9991/23639/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року у справі за позовом Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") звернулась до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2011 року у задоволенні позову НАК "Нафтогаз України" відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року апеляційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишено без руху.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду апеляційної інстанцій НАК "Нафтогаз України" подала касаційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ у м. Києві проведена невиїзна документальна перевірка НАК "Нафтогаз України" з питань своєчасності сплати рентної плати за транзитне транспортування газу територією України за листопад 2010 року. За результатами перевірки складено акт №382/41-20/20077720 від 08 червня 2011 року.
На підставі акта перевірки СДПІ у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення за №0002674120 від 23 червня 2011 року, яким НАК "Нафтогаз України" за затримку на 32 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з рентної плати за транзитне транспортування природного газу територією України визначено суму штрафу в розмірі 12608843, 64 грн.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсотку розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.
Згідно пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Судом апеляційної інстанцій зазначено, що предметом оскарження є податкове повідомлення-рішення, яким НАК "Нафтогаз України" визначено суму штрафу в розмірі 12608843, 64 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Тому оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.
Згідно Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням в його майнові права. Вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.
Тому вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків є позовними вимогами майнового характеру.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про майновий характер спору про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві, яким НАК "Нафтогаз України" визначено суму штрафу.
Відповідно до ч. 3 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Згідно ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що оскільки НАК "Нафтогаз України" подано апеляційну скаргу, за подання якої сплачено судовий збір у розмірі, меншому ніж передбачено ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду у справі з майновими вимогами, то апеляційну скаргу слід залишити без руху.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу НАК "Нафтогаз України" залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров
Судове рішення № 39008366, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 15.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-18188/11/2670. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: