Ухвала суду № 39008356, 20.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" травня 2014 р. м. Київ К/800/7100/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Білуги С.В.,

суддів Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У вересні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року залишено без змін.

ОСОБА_2 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що з 1997 року ОСОБА_2 працював в митних органах України. З 15.10.2010 позивач обіймав посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №4 митного посту «Азов-порт» Східної митниці, з 19.01.2012 по день звільнення - старшого інспектор відділу митного оформлення №2 митного посту «Азов-порт» Східної митниці.

Відповідно до Указу Президента України від 24.12.2012 № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» утворено Міністерство доходів і зборів України, шляхом реорганізації Державної митної служби України та Державної податкової служби України. Указом Президента України 18.03.2013 № 141/2013 «Про Міністерство доходів і зборів України» затверджено Положення про дане Міністерство та, зокрема, визначено, що Міністерство доходів і зборів України є правонаступником Державної податкової служби України та Державної митної служби України, що реорганізуються.

У відповідності до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Східна митниця реорганізована у Східну митницю Міндоходів, при цьому остання є правонаступником Східної митниці. Згідно Положення про Східну митницю Міндоходів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 № 47 Східна митниця Міндоходів як правонаступник Східної митниці, здійснює всі її функції.

До моменту реорганізації діяли структура та штатний розпис на 2013 рік, затверджений 18.01.2013 № 25/6-33 в межах штатної чисельності 938 одиниць, в рамках митного посту «Азов-порт» була передбачена штатна чисельність працівників у кількості 70 одиниць.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 26.04.2013 № 80 «Про затвердження чисельності працівників територіальних органів Міндоходів» затверджено граничну чисельність працівників Східної митниці Міндоходів у кількості 770 одиниць. Згідно наказу Східної митниці Міндоходів від 08.05.2013 № 1 «Про введення в дію тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису Східної митниці Міндоходів на 2013 рік» введено в дію тимчасову організаційну структуру Східної митниці Міндоходів та тимчасовий штатний розпис на 2013 рік в межах штатної чисельності 770 одиниць, в свою чергу штатна чисельність працівників митного посту «Азов-порт» склала 61 одиницю. Таким чином, згідно вищезгаданих наказів змінилась гранична чисельність працівників митниці з 938 одиниць до 770 одиниць, а на МП «Азов-порт» штатна чисельність зменшилась на 9 одиниць, з 70 до 61 одиниці.

На виконання статті 49-2 Кодексу законів про працю України 14.06.2013 ОСОБА_2 був попереджений про наступне вивільнення згідно пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України та зміни умов праці згідно статті 103 КЗпП України. Одночасно з попередженням про наступне вивільнення, 14.06.2013 позивачеві було запропоновано рівнозначну посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста «Азов-порт» Східної митниці Міндоходів, на що позивач не погодився, зазначивши у вказаному попередженні - «з запропонованою посадою не згоден». Таким чином ОСОБА_2 була запропонована аналогічна раніше займаній посаді посада старшого інспектора зі збереженням функцій з проведення митного контролю та митного оформлення товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України, в межах кваліфікації позивача та стажу роботи.

На підставі вищевикладеного, враховуючи факт скорочення штатної чисельності працівників Східної митниці, з огляду на незгоду позивача від запропонованої посади, наказом Східної митниці від 14.08.2013№ 418-к ОСОБА_2 було звільнено з займаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України з 15.08.2013.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність винесення оскаржуваного позивачем наказу з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

За змістом вказаної норми Закону, при ліквідації підприємства (установи, організації) правила пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення діяльності підприємства одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення на роботі на новоутвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 492 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Судами також встановлено, що відповідачем було виконано вимогу трудового законодавства щодо надання працівнику пропозиції іншої роботи на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Так, одночасно з попередженням про майбутнє звільнення з посади старшому інспектору старшого інспектора відділу митного оформлення №2 МП «Азов-порт» Східної митниці ОСОБА_2 було запропоновано переведення на посаду старшого інспектора відділу митного оформлення №1 МП «Азов-порт» Східної митниці, з вказаним попередженням та пропозицією, позивач був ознайомлений про що свідчить його підпис, а також письмово висловив свою незгоду з запропонованим переведенням на іншу посаду.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії відповідача є правомірними, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Вищенаведена позиція застосування норм матеріального права також висловлена Верховним Судом України у Постанові від 17 жовтня 2011 року по справі № 21-237а11.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає правомірними та погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем при звільненні не були порушені вимоги статтей 40, 42, 49-2 Кодексу законів про працю України, а дії Східної митниці є правомірними.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а тому підстави для їх зміни чи скасування відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Білуга

Судді О.І. Гаманко

А.Ф. Загородній