Ухвала суду № 39008350, 15.04.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" квітня 2014 р. м. Київ К-28169/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 по справі № 2а-2157/10/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ротекс"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

про скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 08.07.2009 №0006611640/0, від 08.07.2009 №0006601640/0 та визнання їх неправомірними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство в судовому порядку оскаржило рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.07.2009 № 0006611640/0 на суму 170,00 грн. та від 08.07.2009 № 0006601640/0 на суму 170,00 грн., що застосовані до позивача за неподання розрахунку комунального податку за квітень 2009 року та декларації за квітень 2009 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування та здійснює свою діяльність на підставі договорів комісії, а тому виручкою від реалізації продукції (послуг) для Товариства є лише комісійна винагорода, кошти ж, що надійшли транзитом на розрахунковий рахунок суб'єкта господарювання платника єдиного податку, не є його власністю та підлягають обов'язковому перерахуванню відповідній третій особі, а тому, позивач вважає, що оскільки такі кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), то вони не включаються до оподаткування. Крім того, позивач зазначив, що Товариство самостійно не переходило на загальну систему оподаткування, свідоцтво про сплату єдиного податку скасовано чи визнано недійсним у встановленому порядку також не було, а чинним законодавством України не передбачено переведення платника податків на загальну систему оподаткування з ініціативи податкових органів.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2010 у задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що одним із наслідків перевищення граничного розміру виручки платником єдиного податку є його перехід на загальну систему оподаткування з кварталу, наступного за тим, в якому було перевищено граничний розмір виручки, а відтак і подавати звітність до контролюючого органу позивач повинен в порядку та в строки визначені чинним законодавством України для платників загальної системи оподаткування.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 20.07.2010 судове рішення першої інстанції скасував, а позов задовольнив в повному обсязі, з тих підстав, що позивачем не порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме перевищення граничного розміру виручки в 1 млн.грн. не відбулось, оскільки виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та відповідно об'єктом оподаткування єдиним податком є лише комісійна винагорода, яка надійшла Товариству - платнику єдиного податку як плата за надані послуги, а не вся сума транзитних грошових коштів, які підлягають обов'язковому перерахуванню третій особі (комітенту).

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, податкова інспекція подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач, відповідно до п. 1 Указу Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ №727/98), з 2005 року перебував на спрощеній системі оподаткування.

Згідно зі п. 4 Указу № 727/98 усім платникам єдиного податку, у тому числі і тим, які одночасно є платниками податку на додану вартість дозволено застосовувати квартальний податковий період подання звітності, в тому числі і з податку на додану вартість (далі - ПДВ), на підставі чого позивачем було обрано квартальний податковий період надання звітності з ПДВ.

У зв'язку з тим, що позивачем було перевищено граничну суму виручки (1 млн. грн.), яку встановлено п. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування», обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» Державною податковою інспекцією було переведено позивача на загальну систему оподаткування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено невиїзні документальні перевірки Товариства щодо своєчасності подання податкової звітності, за результатами яких складено акти від 19.06.2009 № 3821/15-1/33417153 та від 19.06.2009 № 3822/15-1/33417153 та встановлено неподання розрахунку комунального податку за квітень 2009 року та декларації за квітень 2009 року.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем 08.07.2009 винесено оскаржувані рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Указ Президента України від 03.07.1998 №727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі - Указ №727/98) є спеціальним нормативним актом, що визначає правила оподаткування доходів суб'єктів підприємництва на спрощеній системі оподаткування.

Так, п. 1 Указу № 727/98 встановлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг) (абзац 5 вказаної статті).

Таким чином, суд першої інстанції, цілком обґрунтовано дійшов висновку, що сума виручки платника єдиного податку - комісіонера від продажу товарів, що передані йому на реалізацію комітентом, у повному обсязі зараховується до складу виручки такого платника - комісіонера.

Пунктом 5 вказаного Указу передбачено, що у разі порушення вимог, установлених п. 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Встановлений нормативним актом обов'язок платника єдиного податку перейти на загальну систему оподаткування в зазначених випадках означає, що з настанням такого обов'язку він втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування та зобов'язаний перейти на загальну систему оподаткування, сплачувати податки, збори (обов'язкові платежі) та подавати звітність, як платник загальної системи оподаткування.

Таким чином, враховуючи, що Товариством було порушено умови перебування на спрощеній системі оподаткування, а саме перевищено граничний розмір виручки в 1 млн.грн., що підтверджується самостійно поданими позивачем податковими деклараціями з ПДВ за 2008 рік, починаючи з квітня 2009 пору позивач вважається таким, що перебуває на загальній системі оподаткування, і вже за підсумками зазначеного звітного періоду повинен був подавати розрахунок комунального податку та декларацію з податку на додану вартість, терміни подачі яких встановлено пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (втратив чинність з 01.01.2011).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до суми виручки платника єдиного податку - комісіонера від продажу товарів, що передані йому на реалізацію комітентом, у повному обсязі зараховується до складу виручки такого платника - комісіонера, а тому ці сумі враховується і при визначенні граничного обсягу виручки, при перевищенні якого Підприємство зобов'язане перейти на загальну систему оподаткування та звітувати до податкової інстанції в порядку і строки визначені законодавством.

Отже, аналізуючи вище наведені норми та фактичні обставини справи, колегія судів Вищого адміністративного суду дійшла висновку про обґрунтованість висновків суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог Товариства.

За викладених обставин суд першої інстанції застосував норми матеріального та процесуального права та спір у справі вирішив правильно, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення ухвалене судом першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 по справі № 2а-2157/10/0570 скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28.04.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко