Постанова № 38998778, 26.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/763/14-п Головуючий у І інстанції Бурзель Ю. В.Провадження № 33/780/397/14 Доповідач у 2 інстанції ГоворухаКатегорія 147 26.05.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Говоруха В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю правопорушника справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року,-

В С Т А Н О В И В :

Згідно постанови судді Яготинського районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строк три роки з оплатним вилученням транспортного засобу.

Відповідно до зазначеної постанови, 5 квітня 2014 року, близько 14 год. 45 хв. в м. Яготині по вул. Київській ОСОБА_1 керував належним йому автомобілем ВАЗ 21102, д/н НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився за допомогою спеціального приладу «Drager», результат 2,21%.

Не погоджуючись з даним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову судді і закрити провадження по справі на підставі ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування, вказує, що постанова суду першої інстанціє є незаконною, оскільки суд першої інстанції не звернув уваги на обставини, недотримання яких неприпустиме при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а саме на те, що в його поясненні не йде мова про те, що він керував будь-яким автомобілем і знаходився в цей час в стані алкогольного сп'яніння. Коли працівники міліції з ним спілкувалися, він вийшов із приміщення кафе, де вжив трохи горілки. Автомобіль був на стоянці біля його місця проживання. Ні він, ні хтось інший автомобілем не керував. Поняті лише засвідчили, що о 15-00 годині він перебував в стані алкогольного сп'яніння, однак такого що він керував у такому стані, вони не спостерігали. Тому, як зазначає апелянт, висновок суду про доведеність його вини в скоєнні адміністративного правопорушення та доцільність позбавлення його прав керувати транспортними засобами на 3 роки з оплатним вилучення транспортного засобу та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення є невідповідним закону. В той же час, за відсутності складу адміністративного правопорушення, апелянта позбавлено можливості заробляти кошти на утримання неповнолітньої дитини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами в тому числі протоколом про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, з яким був ознайомлений і сам правопорушник і який, жодних заперечень, як видно із протоколу не мав. Як не мав їх і під час розгляду справи в суді 1-ї інстанції де він повністю визнав свою вину та розкаявся у скоєному про що прямо зазначено у постанові суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги, протягом останніх двох років ОСОБА_1 уже в четвертий раз притягується до адміністративної відповідальності за управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння у суду апеляційної інстанції наявні у справі докази не викликають сумнівів і суд погоджується з кваліфікацією дій правопорушника за ч.3 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до загальних засад накладення стягнень за адміністративні правопорушення визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд в повній мірі врахував дані про його особу, характер вчиненого правопорушення та його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність. При призначенні адміністративного стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП.

Згідно ст. 30 КУпАП позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за управління автомобілем в стані алкогольного сп'яніння в тому числі і протягом року.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано пом'якшуючих обставин є необґрунтованими, оскільки в тексті постанови суду першої інстанції ( а.с. 12) зазначено, що при накладенні адміністративного стягнення суд врахував обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Таким чином, на думку апеляційного суду, при обранні виду адміністративного стягнення, суд правильно призначив ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 3 роки з оплатним вилучення транспортного засобу, а тому підстав для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Яготинського районного суду Київської області від 22 квітня 2014 року щодо ОСОБА_1- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.І. Говоруха