Постанова № 38998211, 30.05.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ДОДАТКОВА)

"30" травня 2014 р. Справа № 7/107"Б"

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

суддів Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

розглянувши апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кульги Майї Володимирівни на ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.11.13 р. у справі № 7/107"Б"

за заявою Державна податкова інспекція у м.Житомирі (м. Житомир)

до Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма "Геліос"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 01.11.2013 року у справі № 7/107«Б» (суддя Лозинська І.В.) зобов'язано Кульгу Майю Володимирівну повернути приватному підприємству виробничо-комерційній фірмі «Геліос» 28000,00 грн., перерахованих 23.05.2007 р. ФОП ОСОБА_2 за послуги з охорони майна ПП ВКФ «Геліос».

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, арбітражний керуючий Кульга М.В. подала апеляційну скаргу в якій просить останню скасувати з підстав невідповідності висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обгрунтування скарги зазначає, що всі оригінали примірників актів виконаних робіт на суму 28000,00 грн. за охорону майна ПП ВКФ "Геліос" були передані Кульгою М.В. новому ліквідатору Вонякевич Н.І. Поряд з цим, вирішуючи питання щодо повернення коштів боржника судом не було враховано, що арбітражний керуючий Кульга М.В. не являється учасником провадження у справі з 2010 року, тобто з моменту зміни ліквідатора, а тому зобов'язання її як фізичної особи повернути кошти суперечить нормам процесуального і матеріального права.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2013 року у справі № 7/107"Б" апеляційну скаргу арбітражного керуючого Кульги Майї Володимирівни задоволено. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 01.11.2013 року у справі № 7/107"Б" скасовано.

Арбітражним керуючим Кульгою М.В. подано до суду апеляційної інстанції заяву про прийняття додаткового рішення, в якій остання просить вирішити питання розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги.

Судом встановлено, що при поданні апеляційної скарги арбітражним керуючим Кульгою М.В. сплачено судовий збір у розмірі 573,50 грн., що відповідає встановлену Законом України "Про судовий збір" розміру.

При винесенні 17.12.2013 р. у справі № 7/107"Б" постанови Рівненським апеляційним господарським судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, що стало підставою для звернення апелянта до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстації.

Згідно пункту 4.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21 лютого 2013 року № 7 (далі в тексті Постанова Пленуму), якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 Господарського процесуального кодексу України має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Таке рішення (ухвалу, постанову) може бути прийнято з питань розподілу сум судового збору або їх повернення і в тому разі, якщо відповідна вимога у розгляді справи з якихось причин не заявлялася.

За наведеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне задоволити заяву арбітражного керуючого та винести додаткову постанову в частині розподілу судових витрат. При цьому судом враховується наступне.

Як зазначено в п. 4.11 Постанови Пленуму, розподіл сум судового збору (так само як і інших судових витрат) у непозовному провадженні, як-от у справах про банкрутство, здійснюється за загальними правилами ст. 49 ГПК України, оскільки інше не передбачено законом.

За умовами ч. 4 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

За результатами розгляду апеляційної скарги, вимоги арбітражного керуючого Кульги М.В. задоволені судом апеляційної інстанції повністю. Відтак, понесені арбітражним керуючим судові витрати в розмірі 573,50 грн. за розгляд апеляційної скарги покладаються на боржника - ПП ВКФ "Геліос".

Керуючись статтями 44, 49, 88, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми "Геліос" (м. Житомир, вул. Малікова, 8/177, код 22049099) на користь арбітражного керуючого Кульги Майї Володимирівни (АДРЕСА_1, ідпн. НОМЕР_1) - витрати по сплаті судового збору в сумі 573,50 грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Додаткову постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.