Рішення № 38998015, 30.05.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2014 року Справа № 925/634/14

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Кучеренко С.П. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про стягнення 20 682,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 20 682,08 грн., з яких: 8 779,40 грн. пені, 10 146,09 грн. 7 % штрафу, 1 756,59 грн. 3% річних за порушення проведення розрахунків за спожитий газ на підставі договору № 59-РО на купівлю-продаж природного газу від 25.04.2012 р., укладеного між сторонами.

Представник позивача у останнє судове засідання не з'явився, в ході розгляду справи позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково (пеня) та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до 1 000,00 грн., а в іншій частині позовних вимог відмовити в їх задоволенні, оскільки при повному задоволенні позовних вимог матиме місце потрійна фінансова відповідальність відповідача перед позивачем.

Заслухавши доводи та пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази й оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позовні вимоги повністю з наступних підстав:

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

25 квітня 2012 року між сторонами по справі було укладено договір № 59-РО на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір), у відповідності до умов якого позивач (далі-Продавець) зобов'язався передати у власність відповідачу (далі-Покупцю) у 2012 році природний газ (далі-газ), а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати газ на умовах цього договору ( п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору газ продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для подальшої реалізації релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для діяльності), які є кінцевими споживачами газу (далі - споживачами Покупця).

Відповідно п. 2.1. Договору Продавець передає Покупцеві у період з 1 квітня 2012 року по 31 грудня 2012 року газ в обсязі до 126,1000 тис. куб. м. (сто двадцять шість тисяч куб. м.), у тому числі по місяцях кварталів згідно графіку.

Зазначені договірні відносини по своїй суті мають ознаки договору поставки, за яким продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України). За змістом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом ст. ст. 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, в силу ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов Договору та додаткових угод до нього протягом квітня - грудня 2012 року позивач передав, а відповідач прийняв природний газ в обсязі 112,316 тис. м3 на загальну суму 166 356,94 грн. (з урахуванням вартості транспортування), що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу:

- від 30 квітня 2012 року на суму 11 604,97 грн. (а.с. 20);

- від 31 травня 2012 року на суму 1 494,52 грн. (а.с. 21);

- від 30 червня 2012 року на суму 1 297,06 грн. (а.с. 22);

- від 31 липня 2012 року на суму 1 133,70 грн. (а.с. 23);

- від 31 серпня 2012 року на суму 1 175,68 грн. (а.с. 24);

- від 30 вересня 2012 року на суму 1 036,94 грн. (а.с. 25);

- від 31 жовтня 2012 року на суму 19 103,44 грн. (а.с. 88)

- від 30 листопада 2012 року на суму 43 962,82 грн. (а.с. 26);

- від 31 грудня 2012 року на суму 85 547,81 грн. (а.с. 27)

та довідками щодо кінцевого сальдо та операцій із Відповідачем за період з 01.01.2012 р. по 30.09.2013 р. (а.с. 30-31).

Заперечень проти неотримання газу у вказаній кількості та по вказаній вартості відповідач суду не надав. Доказів існування між сторонами спору з приводу якості наданої послуги у справу не подано.

Відповідно до п. 5.2. Договору ціна за 1 000 кубічних метрів газу на дату укладання цього договору без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу становить:

- Газ, який використовується Споживачами за умови, що споживання не перевищує 2500 куб. м. на рік:

- при наявності газових лічильників 236,8627 грн., крім того ПДВ 20%;

- при відсутності газових лічильників 296,1765 грн., крім того ПДВ 20%;

- Газ, який використовується Споживачами за умови, що споживання не перевищує 6000 куб. м. на рік:

- при наявності газових лічильників 541,2745 грн., крім того ПДВ 20%;

- при відсутності газових лічильників 630,9804 грн., крім того ПДВ 20%;

- Газ, який використовується Споживачами за умови, що споживання не перевищує 12000 куб. м. на рік:

- при наявності газових лічильників 1480,9804 грн., крім того ПДВ 20%;

- при відсутності газових лічильників 1664,8039 грн., крім того ПДВ 20%;

- Газ, який використовується Споживачами за умови, що споживання перевищує 2500 куб. м. на рік:

- при наявності газових лічильників 1838,3333 грн., крім того ПДВ 20%;

- при відсутності газових лічильників 2057,6961 грн., крім того ПДВ 20%.

Відповідно до п. 5.4. Договору ціна договору (сума договору) складається із сум вартості місячних поставок газу за цим договором та на дату його укладення становить - 148 581,07 грн., крім того ПДВ - 20% усього з ПДВ - 178 297,28 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням положень п. 6.2 Договору.

Відповідно до п. 6.2. Договору оплата за газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання Покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця відповідно до вимог Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з алгоритмом розподілу коштів, установленим відповідною постановою НКРЕ, та зараховується, як оплата за газ в тому ж місяці, у якому надійшли кошти.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу.

За наявності заборгованості за попередні періоди Покупець перераховує кошти з поточного рахунка на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Продавця.

За доводами позивача, до часу звернення до суду, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався невчасно.

За змістом п. 1 ст. 199 Господарського кодексу України та п. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Зазначені статті узгоджуються з приписами п. 7.2. Договору між сторонами, згідно з яким у разі невиконання Покупцем) умов п. п. 6.1., 6.2. цього Договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити Продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача за прострочення розрахунків з оплати поставленого газу пеню в сумі 8 779,40 грн. за період з 21.05.2012 р. по 10.06.2013 року та 10 146,09грн. штрафу за травня 2012 р. - січень 2013 р. Розрахунок пені та штрафу проведено вірно (а.с. 28-29) та у відповідності до обставин справи. Доказів сплати пені в сумі 8 779,40 грн. та штрафу в сумі 10 146,09грн. грн. відповідач суду не надав тому суд задовольняє позов повністю в цій частині.

В порядку ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Позивач користуючись своїм правом, на підставі прострочення відповідачем проведення розрахунку, просить суд стягнути з відповідача 1 756,59 грн. як 3 % річних за період з 21.05.2012 р. по 16.06.2013 р. Розрахунок процентів річних позивачем зроблено вірно (а.с. 29).

Оскільки доказів сплати процентів річних відповідач суду не надав, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1 756,59 грн. як 3 % річних.

Суд відхиляє заперечення відповідача про те, що пеня, штраф і 3% річних є потрійною та однаковою відповідальністю відповідача перед позивачем, що порушує Конституцію України та чинне законодавство.

Судова практика, на яку посилається відповідач, стосується одночасного стягнення пені та плати за користування чужими грошовими коштами на підставі ст. 536 ЦК України, чого немає у правовідносинах сторін.

Для стягнення 3% річних позивач просить застосувати ст. 625 ЦК України, а не ст. 536 ЦК про плату за користування чужими грошовими коштами, які регулюють різні відносини і знаходяться у різних розділах ЦК України.

Відповідач помилково вважає, що нараховані позивачем 3% річних є пенею у розумінні ст. 549 ЦК України, оскільки хоча ці платежі і розраховуються за кожний день прострочення, однак для пені застосовується подвійна облікова ставку НБУ, а для розрахунку 3% річних вона не застосовується.

Ст. 536 ЦК про сплату процентів за користування чужими грошовими коштами відноситься до розділу виконання зобов'язання, в той час як ст. 549 про пеню міститься у розділі про забезпечення виконання зобов'язання.

Чинним ЦК України не заборонено одночасне застосування пені за порушення виконання зобов'язання та нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами по ст. 536 ЦК України.

За змістом ст. 549 ЦК України пеня і штраф дійсно є різновидами неустойки, як санкції за невиконання зобов'язання, однак вони є різними видами відповідальності, оскільки мають різний розрахунок -- пеня розраховується за кожний день прострочення, а штраф розраховується одномоментно.

Сторонами у п. 7.2. договору було спеціально погоджено про те, що за прострочення сплати коштів за газ відповідач повинен сплатити пеню, а за прострочення оплати понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 7%.

За своїм змістом ці порушення є різними (щодо яких відповідальність встановлено за згодою сторін) та настають у різний період.

Ст. 61 Конституції України встановлює, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Якщо розрахунок пені і штрафу за своєю природою є різним, то не можна стверджувати, що це відповідальність одного виду.

Оскільки сторони встановили окремі види відповідальності за порушення, які вони самі ж сформулювали і обидва ці порушення відповідачем допущені, то порушення Конституції та прав відповідача з боку позивача - відсутні.

Відповідач у доповненні до відзиву (а.с. 80) також подав клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій до 1000 грн., а в іншій частині позовних вимог просить відмовити в їх задоволенні з підстав відсутності у позивача внаслідок прострочення грошового зобов'язання збитків, нетривалого періоду прострочення та повного виконання зобов'язання по оплаті за газ за основним боргом.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій з підстав того, що у відповідності до ст. 83 ГПК України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, а відповідач не вказує, у чому полягає виключність його ситуації та які причини призвели до несвоєчасності оплати за газ перед позивачем.

Розмір навіть всіх нарахованих позивачем санкцій за позовними вимогами для відповідача є невеликим, а тому підстав для зменшення їх розміру суд не вбачає.

Визначений позивачем розмір санкцій забезпечує мету дисциплінування відповідача у дотриманні договірної дисципліни та не є надмірно великим для відповідача.

Відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову і примусового стягнення з відповідача 20 682,08 грн., з яких: 8 779,40 грн. пені, 10 146,09 грн. 7 % штрафу, 1 756,59 грн. 3% річних на підставі договору № 59-РО на купівлю-продаж природного газу від 25.04.2012 р., укладеного між сторонами.

На підставі ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України. -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (ідентифікаційний код 03361402, м. Черкаси, вул. Громова, 142) на користь Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) -- 1756,59 грн. як 3 % річних, 8 779,40 грн. пені, 10 146,09 грн. штрафу та 1827,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 02 червня 2014 року

Суддя Н.М. Спаських