Рішення № 38997992, 27.05.2014, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 року Справа № 925/721/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

представники позивача, відповідача: не з’явилися, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго"

про стягнення 101 130 грн. 22 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 101 130 грн. 22 коп., зокрема 84 966 грн. 83 коп. основного боргу за поставку природного газу відповідно до укладених між сторонами договору поставки природного газу від 23.09.2009 № 40/09-10-БО та договору про реструктуризацію заборгованості від 31.05.2012 № 14/12-267, а також 5 783 грн. 71 коп. пені, 5 947 грн. 68 коп. штрафу, 2 945 грн. 30 коп. інфляційних втрат, 1 486 грн. 70 коп. три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

У Запереченні на позовну заяву (а. с. 36 -37) відповідач повністю заперечив проти стягнення основного боргу у зв’язку з тим, що ще до подання позову 27.03.2014 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 50 000 грн. і на день подачі позовної заяви основний борг відповідача становив 34 966,73 грн.; платіжним дорученням № 366 від 30.04.2014 відповідач сплатив ще 50 000 грн., тобто відповідач виконав умови договору реструктуризації № 14/12-267 від 31.05.2012 за квітень та частково за травень 2014 року, тому борг по вказаному договору відсутній, з огляду на що відповідач просив припинити провадження у справі в цій частині вимог. Нараховані до стягнення штрафні санкції та оплата судового збору підлягають скасуванню. В частині вимоги про стягнення сум пені, 7% штрафу, інфляційних втрат, трьох процентів річних відповідач просить суд відмовити в їх стягненні, оскільки причинами несвоєчасного виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості від 31.05.2012 № 14/12-267 є рішення господарського суду Черкаської області, згідно яких державними виконавцями відкрито виконавче провадження по стягненню заборгованості з відповідача за спожитий газ, в результаті чого з червня 2013 року ДВС накладено арешти на рахунки та майно відповідача.

У судовому засіданні 22.05.2014:

представник позивача підтримав позов у заявленій сумі, заперечив проти зменшення штрафних санкцій; підтвердив факт здійснення відповідачем двох платежів по 50 000 грн. та пояснив, що в базі клієнт-банк був збій, тому інформація про перераховані кошти була виявлена лише напередодні даного засідання, у наступне засідання він подасть належним чином виконані розрахунки з урахуванням перерахованих відповідачем коштів;

представник відповідача у судовому засіданні заявив усне клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій у зв‘язку з тим, що відсутня вина відповідача в простроченні сплати коштів, просив суд при прийнятті рішення у даній справі врахувати дане клопотання і скористатися правом суду згідно ст. 83 ГПК України та врахувати факт часткової сплати відповідачем боргу до подачі позову до суду і відповідно розподілити судові витрати, при задоволенні позовних вимог зменшити розмір штрафних санкцій.

У судовому засіданні 22 травня 2014 року оголошено перерву до 27 травня 2014 року на підставі частини 3 статті 77 ГПК України.

26.05.2014 позивач надіслав до суду заяву про уточнення розміру позовних вимог, в якій повідомив про те, що при поданні позовної заяви ДК "Газ України" позивач не врахував, що до моменту подання позову 27.03.2014 відповідач сплатив 50 000 грн., тому в розрахунку пені та трьох процентів річних не врахована дана оплата, з огляду на що позивач уточнив розрахунок пені, трьох процентів річних і штрафу та просить стягнути з відповідача 5 947 грн. 66 коп. штрафу, 5 381 грн. 88 коп. пені та 1 371 грн. 90 коп. три проценти річних за прострочення розрахунку по 23.04.2014.

У судовому засіданні 27.05.2014 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Представники сторін у судове засідання 27 травня 2014 року не з’явилися, не повідомили суду причини їх не з’явлення, не подали клопотань та заяв. Суд приходить до висновку, що справу можливо розглядати за відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами. Будучи присутніми у судовому засіданні 22.05.2014, представники сторін були повідомлені судом про дату, час та місце наступного судового засідання, про що свідчить розписка, написана ними власноручно (а. с. 50). Неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти своїх представників у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторін, а не обов’язком.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін у судовому засіданні 22.05.2014, суд встановив таке.

Між дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (Кредитор за договором, позивач у справі) та Уманським комунальним підприємством "Уманьтеплокомуненерго" (Боржник за договором, відповідач у справі) укладено договір про реструктуризацію заборгованості від 31 травня 2012 року № 14/12-267 (далі - Договір), відповідно до умов якого Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу, що виникла у Боржника перед Кредитором за Договором від 23.09.2009 № 40/09-10-БО.

Згідно пункту 2.1 Договору загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно п.1.1 цього Договору, складає 2 797 347,24 грн. станом на 31.03.2012, що підтверджується Актом звірки розрахунків.

У пункті 2.2 Договору сторони передбачили, що Боржник зобов‘язується сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п. 2.1 цього Договору, шляхом сплати зобов‘язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі - Графік), зазначеного у цьому пункті. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

Відповідно до п. 3.4 Договору за прострочення виконання зобов‘язань, визначених у п.2.2 цього Договору, Боржник зобов‘язується сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

На виконання Договору та згідно Графіку погашення заборгованості відповідач повинен був станом на 01.03.2014 сплатити кошти в сумі 256 423,42 грн. За доводами позивача відповідач сплатив кошти лише частково в сумі 171 456,59 грн., залишок боргу відповідача станом на день подання позову складав 84 966 грн. 83 коп., у зв’язку з чим позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Однак, в процесі розгляду спору в суді відповідач повідомив про те, що 27.03.2014 відповідач перерахував позивачу кошти в сумі 50 000 грн. і на день подачі позовної заяви основний борг відповідача складав 34 966,73 грн., та 30.04.2014 відповідач сплатив ще 50 000 грн. і на момент розгляду спору борг відповідача по Договору реструктуризації № 14/12-267 від 31.05.2012 відсутній. Вказане підтвердив представник позивача у судовому засіданні 22.05.2014 та в заяві про уточнення розміру позовних вимог від 26.05.2014, надісланій до справи.

Таким чином, із матеріалів справи вбачається, що станом на день подання позовної заяви до суду борг відповідача по Договору реструктуризації складав 34 966,73 грн. (а не 84 966,73 грн., як вказав позивач у позовній заяві).

30.04.2014 відповідач перерахував позивачу по платіжному дорученню № 366 кошти в сумі 50 000 грн., тобто, борг перед позивачем по Договору реструктуризації погашений відповідачем повністю, отже, станом на день розгляду справи предмет спору щодо вимоги про стягнення основного боргу відсутній.

Відповідно до припису пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки станом на момент подання позову борг відповідача складав 34 966,73 грн. і на момент розгляду справи предмет спору щодо стягнення основного боргу відсутній, тому клопотання відповідача про припинення провадження у справі підлягає до часткового задоволення і провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 ГПК України в частині вимоги про стягнення 34 966 грн. 83 коп. боргу.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов’язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 ГК України, статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписом частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із матеріалів справи та підтверджено представником позивача у судовому засіданні і в заяві від 26.05.2014 , борг відповідача перед позивачем по Договору реструктуризації станом на момент подання позовної заяви складав 34 966 грн. 83 коп. боргу, а позивачем заявлено у позовній заяві борг в сумі 84 966 грн. 83 коп., оскільки не було враховано перерахування відповідачем 50 000 грн. 27.03.2014, таким чином, вимога про стягнення 50 000 грн. боргу заявлена безпідставно, тому в цій частині у позові необхідно відмовити. Представник позивача у судовому засіданні 22.05.2014 не заявляв про зменшення розміру позовних вимог на цю суму та не відмовлявся від її стягнення і у заяві від 26.05.2014 про уточнення розміру позовних вимог про це також не вказано.

Однак, судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що відповідач здійснив перерахування коштів з порушенням строків, вказаних у Графіку погашення заборгованості, викладеному в пункті 2.2. Договору: він повністю розрахувався з позивачем за поставлений газ частково до подачі позову в сумі 50 000 грн. та після його подачі в сумі 50 000 грн., але з порушенням строків, обумовлених сторонами в Договорі, що не заперечується та підтверджено відповідачем. Вказаним порушено умову пункту 2.2 Договору, за яким грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню.

В статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із видів господарських санкцій, які відповідно до статті 217 ГК України можуть застосовуватися у сфері господарювання, є штрафні санкції, що можуть застосовуватися у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня) відповідно до умов договору між сторонами.

Як уже зазначалось вище, в пункті 3.4 Договору за прострочення виконання зобов‘язань, визначених у п. 2.2 цього Договору, Боржник зобов‘язався сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

У заяві про уточнення розміру позовних вимог позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання пеню в сумі 5 381 грн. 88 коп. по 23.04.2014, виходячи із кожної простроченої суми платежу та періоду, що не перевищує 6 місяців, відповідно до вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Виконаний позивачем розрахунок пені вірний, він відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства.

Вимога позивача про стягнення 7% штрафу в сумі 5 947 грн. 66 коп. на підставі пункту 3.4. Договору за прострочення сплати коштів понад тридцять днів підлягає до задоволення з огляду на те, що розмір штрафу передбачений угодою сторін, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

Клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Застосування вказаної норми є правом суду.

Згідно частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В частині 1 статті 233 ГК України також вказано, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно ж до ч. 2 вказаної статті, якщо порушення зобов’язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно п. 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов’язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов’язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов’язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідач не вказав виняткових підстав для зменшення суми штрафних санкцій, не довів, що заявлені позивачем до стягнення штраф та пеня є надмірно великими та що у позивача відсутні збитки. Відповідно до статті 617 ЦК України непроведення розрахунків із відповідачем його контрагентами за договорами чи наявність виконавчого провадження і арешту коштів не може бути підставою для часткового звільнення відповідача від відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання. З огляду на викладене суд вважає клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягаючим задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1 371 грн. 70 коп. та інфляційних втрат в сумі 2 945 грн. 30 коп. підлягають задоволенню у заявлених сумах, відповідно до припису статті 625 ЦК України, за якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тобто, наслідки прострочення боржником грошового зобов’язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та три проценти річних застосовуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки.

Розрахунок трьох процентів річних позивачем виконаний вірно, відповідачем не спростований, всі сплачені відповідачем суми у розрахунку враховані, тому вимога позивача про стягнення трьох процентів річних підлягає задоволенню у заявленій позивачем сумі 1 371 грн. 90 коп. Розрахунок інфляційних втрат в сумі 2 945 грн. 30 коп. виконаний позивачем також вірно із врахуванням здійснених відповідачем проплат.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 012 грн. 47 коп., виходячи з наступного: 1) загальна сума 50 513 грн. 65 коп. боргу, пені, трьох процентів річних, штрафу була заявлена безпідставно, оскільки не було враховано перераховані відповідачем до подання позову 50 000 грн., і витрати на сплату судового збору з цієї суми покладаються на позивача; 2) із задоволеної судом загальної суми та припиненої провадженням (як такої, що була заявлена правомірно) витрати на сплату судового збору покладаються на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині вимоги про стягнення 34 966 грн. 83 коп. основного боргу.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Уманського комунального підприємства "Уманьтеплокомуненерго" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Тищика, 12а, ідентифікаційний код 02082675) на користь дочірньої компанії "Газ України" національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) - 5 381 грн. 88 коп. (п’ять тисяч триста вісімдесят одну гривню 88 копійок) пені, 5 947 грн. 66 коп. (п’ять тисяч дев’ятсот сорок сім гривень 66 копійок) штрафу, 2 945 грн. 30 коп. (дві тисячі дев’ятсот сорок п’ять гривень 30 копійок) інфляційних втрат, 1 371 грн. 90 коп. (одну тисячу триста сімдесят одну гривню 90 копійок) три проценти річних, 1 012 грн. 47 коп. (одну тисячу дванадцять гривень 47 копійок) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 02.06.2014 (понеділок).

Суддя А.Д. Пащенко