Ухвала суду № 38988371, 23.04.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2014 року

справа № 1170/2а-4232/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря : Федосєєвої Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі №1170/2а-4232/12

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Підйомник»

до

про

Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Підйомник» (далі по тексту - позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (далі по тексту – відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача від 27 листопада 2012 року №0000352210, №0000362210 в повному обсязі. (т.1, а.с.6-11)

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-4232/12. (т.1, а.с.1)

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем з його контрагентами угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь - які первинні господарсько-бухгалтерські документи.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі №1170/2а-4232/12 адміністративний позов задоволено повністю. (суддя – Флоренко О.Ю.) (т.2, а.с.133-138)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення були винесені відповідачем не на підставах, що передбачені законами України.

Відповідач – Олександрійська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі №1170/2а-4232/12 та відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що операції між ТОВ НВФ «Підйомник» та контрагентами-постачальниками, а саме: ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВФ «Металелектромаш», не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

01 квітня 2014 року на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за вх.№17871/14 надійшли заперечення позивача на апеляційну скаргу, в яких він вказує, що оскаржувана постанова ухвалена у відповідності до норм матеріального та процесуального права та просить залишити без задоволення апеляційної скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, свого представника для участі у її розгляді не направив.

За таких обставин, з урахуванням думки представника позивача, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представника відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити без змін постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі №1170/2а-4232/12.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, в період з 13 листопада 2012 року по 16 листопада 2012 року посадовою особою відповідача проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми «Підйомник» з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Реджу» за червень 2011 року, з ТОВ «Укрбудтранссервіс» за серпень 2011 року; з ТОВ НВП «Металелектромаш» за листопад 2011 року, результати якої оформлено актом №329/22-10/22215468 від 16 листопада 2012 року.

Висновками зазначеного акту встановлено порушення позивачем:

- ст. 203, 215, 216, 627 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий, в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України;

- п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.138.2 ст. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на 4424 грн., в тому числі за III квартал 2011 на 4233 грн., за IV квартал 2011 року на 191 грн. внаслідок влючення до складу витрат вартості товарів, отриманих по нікчемних правочинах від ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВП «Металелектромаш», а саме від: ТОВ «Реджу» на 16667 грн.; ТОВ «Укрбудтранссервіс» на 1739 грн.; ТОВ НВП «Металелектромаш» на 832 грн.;

- п. 185.1 ст. 185, п. 188.1, п.198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на 3847 грн., в тому числі за червень 2011 року на 3333 грн., за серпень 2011 року на 348 грн., за листопад 2011 року на 166 грн. Внаслідок завищення податкового кредиту в результаті включення до його складу сум ПДВ з вартості товарів, отриманих по нікчемних правочинів від ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс» та ТОВ НВП «Металелектромаш».

27 листопада 2012 року відповідачем, на підставі акту перевірки №329/22-10/22215468 від 16 листопада 2012 року, прийняті податкові повідомлення-рішення №0000352210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 4424 грн. та №0000362210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 3976,5 грн., із них: за основним платежем 3847 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі 129,50 грн.

Відповідно до матеріалів справи, безпосередніми контрагентами позивача по спірних господарських операціях були ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш».

З наданих до справи позивачем доказів вбачається, що первинні документи належним чином складені між позивачем та вищезазначеними контрагентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно реальності вчинення господарських операцій щодо поставки товарів ТОВ «Реджу», ТОВ «Укрбудтранссервіс», ТОВ НВП «Металелектромаш».

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія суддів бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочину між позивачем та контрагентами з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійснених позивачем господарських операцій.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 15 лютого 2013 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Олександрійської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2013 року у справі №1170/2а-4232/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 28 квітня 2014 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна