КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2461/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.
Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кінто, Лтд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кінто, Лтд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кінто, Лтд» (далі - Позивач, ТОВ «Кінто, Лтд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби, в подальшому заміненої на належного відповідача - Державної податкової служби у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0008192250.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Позивачем не було підтверджено належними доказами перерахування коштів власникам цінних паперів, а також використання коштів за брокерськими (комісійними) договорами, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на неповному дослідженні судом всіх фактичних обставин справи та перевірки їх доказами, що спричинило прийняття неправильного рішення. Окремо підкреслює безпідставність критичної оцінки висновків судово-економічної експертизи.
У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.
Представник Відповідача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що у липні - вересні 2012 року працівниками ДПІ у Шевченківському районі було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Кінто, Лтд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2012 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток в сумі 41 429 894,00 грн.; п. 4.1 ст. 4 та п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України, у результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 8 045 732,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 10.09.2012 року №1329/2250/19263860. На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 04.10.2012 року №0008192250, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 51 566 712,00 грн., у тому числі за основним платежем - 49 475 626,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 2 091 086,00 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишене без змін.
Вирішуючи питання про відповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам податкового законодавства, суд першої інстанції встановив наступне.
У період, що був предметом перевірки, ТОВ «Кінто, Лтд» було здійснено операції з придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) на загальну суму 207 915 142,00 грн., у тому числі за договорами, укладеними на ПАТ «Українська біржа», на суму 180 616 914,00 грн.: у 4 кварталі 2010 року купівля акцій склала суму 615 081,03 грн.; у 1 кварталі 2011 року купівля акцій - суму 10 253 615,66 грн. та купівля сертифікатів - суму 2 242 861,00 грн.; у 2 кварталі 2011 року купівля акцій - суму 17 979 614,78 грн. та купівля сертифікатів - суму 51 689 274,00 грн.; у 3 кварталі 2011 року купівля акцій - суму 22 280 096,00 грн. та купівля сертифікатів - суму 32 388 826,98 грн.; у 4 кварталі 2011 року купівля акцій - суму 15 360 362,00 грн. та купівля сертифікатів - суму 9 095 735,55 грн.; у 1 кварталі 2012 року купівля акцій - суму 11 587 459,43 грн. та купівля сертифікатів - суму 7 123 987,00 грн.
При цьому суд першої інстанції, погоджуючись з позицією податкового органу, зазначив, що Позивачем не було укладено безпосередньо договорів придбання з власниками цінних паперів безпосередньо не було укладено на загальну суму 180 616 914,00 грн., а первинні документи - договори придбання цінних паперів (акцій, сертифікатів) по наведених операціях до перевірки надані не були.
Судом першої інстанції було підкреслено, що для придбання цінних паперів, що обертаються на ПАТ «Українська біржа», грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «Кінто, Лтд» власникам цінних паперів не перераховувались. Документи, які підтверджують перерахування грошових коштів власникам цінних паперів у сумі 180 616 913,43 грн. до перевірки надані не були, у той час як заборгованість перед власниками цінних паперів, придбаних на ПАТ «Українська біржа», у Позивача не обліковується.
Крім іншого, судом першої інстанції встановлено, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Кінто, Лтд» були укладені договори з юридичними та фізичними особами на брокерське обслуговування.
Як було встановлено судом першої інстанції, на підставі договорів на розрахунковий рахунок ТОВ «Кінто, Лтд» надходили грошові кошти від юридичних та фізичних осіб для здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів на ПАТ «Українська біржа». ТОВ «КІНТО, Лтд», в свою чергу, перераховувало отримані грошові кошти на свої рахунки, відкриті в ПрАТ «ВДЦП» (до зміни назви ВАТ «МФС»): у 2 кварталі 2009 року отримано грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 197 733,20 грн.; у 3 кварталі 2009 року отримано грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 62 759,88 грн.; у 4 кварталі 2009 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 10 205,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 67 825,00 грн.; у 1 кварталі 2010 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 570 800,00 грн.; у 2 кварталі 2010 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 303 950,00 грн.; у 3 кварталі 2010 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 64 570,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 4 014 000,00 грн.; у 4 кварталі 2010 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 242 650,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 10 080 999,92 грн.; у 1 кварталі 2011 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 562 829,10 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 5 624 230,24 грн.; у 2 кварталі 2011 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 716 903,51 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 60 000,00 грн.; у 3 кварталі 2011 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 1 039 080,72 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 2 573 000,00 грн.; у 4 кварталі 2011 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 5 182 549,90 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 71 103,84 грн.; у 1 кварталі 2012 року отримано грошові кошти від фізичних осіб в розмірі 410 618,53,00 грн. та грошові кошти від юридичних осіб в розмірі 1 385 991,20 грн., всього отримано коштів від фізичних осіб в розмірі 9 104 156,76 грн. та - від юридичних осіб в розмірі 24 137 643,84 грн., що загалом складає 33 241 801,00 грн.
З урахуванням вказаних вище обставин податковий орган, з яким погодився суд першої інстанції, прийшов до висновку, що у періоді, що перевірявся, ТОВ «Кінто, Лтд» отримувало грошові кошти за брокерськими (комісійними) договорами від фізичних та юридичних осіб для здійснення операцій з придбання цінних паперів, які в свою чергу перераховувало на власний рахунок, відкритий в ПрАТ «ВДЦП» (ВАТ «МФС» ). При цьому, зазначені кошти не перераховувались в подальшому власникам цінних паперів, що на його думку свідчило про їх перехід у власність платника податків.
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 123, 135 ПК України прийшов до висновку, що оскільки Позивачем не було підтверджено документально факт придбання цінних паперів, а також перераховано на власні рахунки грошові кошти, отримані за договорами від фізичних та юридичних осіб, ДПІ у Шевченківському районі правомірно донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток.
Однак з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на наступне.
Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон про ОПП) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, валовий доход - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Згідно абз. 1 пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону про ОПП до валового доходу, зокрема, включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Приписи пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011 року, дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді, зокрема, процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів.
Відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Підпунктами 135.5.4 та 135.5.15 п. 135.5 ст. 135 ПК України передбачено, що інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; інші доходи платника податку за звітний податковий період.
Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції про правомірність віднесення податковим органом придбаних Позивачем цінних паперів на загальну суму 180 616 914,00 грн. до безоплатно наданих на тій підставі, що ТОВ «Кінто, Лтд» до перевірки не надано платіжних документів, які підтверджують фактичне перерахування грошових коштів власникам цінних паперів, а також договорів їх купівлі-продажу, колегія суддів зауважує, що зазначені цінні папери були придбані Позивачем на біржі як торговцем цінних паперів на виконання договорів про брокерське обслуговування.
При цьому, на підтвердження факту придбання цінних паперів Позивачем, як торговцем цінних паперів, останнім надано копії біржових звітів ПАТ «Українська біржа», звітів за угодами, брокерських звітів, виписок по операціях з цінними паперами, замовлень.
Разом з тим, суд першої інстанції, вказуючи на неналежність вказаних документів до первинних, не врахував наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Пунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, встановлено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Електронний документ, згідно з ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Правові основи обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні визначені Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону електронна торговельно-інформаційна мережа - це сукупність програмно-технічних засобів, що використовуються фондовою біржею чи організаційно оформленим позабіржовим ринком для забезпечення укладення угод щодо цінних паперів.
Приписами ст. 2 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» встановлено, що сферою діяльності Національної депозитарної системи є, зокрема, реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів.
Водночас, частиною 2 статті 6 вказаного Закону передбачено, що юридичні особи, які згідно з цим Законом є учасниками Національної депозитарної системи, здійснюють такі види діяльності: зберігання і обслуговування обігу цінних паперів на рахунках у цінних паперах та операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів; кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів; ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.
Згідно абз. 3 ч. 3 ст. 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» правила та операційні стандарти клірингу та розрахунків за угодами щодо цінних паперів затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Правила та операційні стандарти грошового клірингу та розрахунків за операціями з цінними паперами затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України.
Пунктом 5 розділу ІІІ Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 12.12.2006 року № 1449, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.01.2007 року за № 52/13319, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, у разі наявності у організатора торгівлі відповідної електронної торговельно-інформаційної мережі, яка передбачає систему електронного документообігу, допускається укладення договорів в електронній формі.
Згідно ч. 5 ст. 21 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.
Абзацом 2 частини 7 статті 17 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачено, що для провадження діяльності з управління цінними паперами грошові кошти клієнта зараховуються на окремий поточний рахунок торговця цінними паперами у банку окремо від власних коштів торговця цінними паперами, коштів інших клієнтів та відповідно до умов договору про управління цінними паперами. Торговець цінними паперами звітує перед клієнтами про використання їх грошових коштів.
Відповідно до Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року № 1001, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2006 року за № 1198/13072, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються депозитаріями на підставі, зокрема, інформації, наданої організаторами торгівлі відповідно до укладених на цих організаційно оформлених ринках договорів щодо цінних паперів. Право власності на цінні папери бездокументарної форми існування переходить до депонента - одержувача з моменту зарахування цих цінних паперів на його рахунок у цінних паперах у зберігача.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що первинним документом, який підтверджує виконання зобов'язань за угодами (операціями) щодо цінних паперів та деривативів на фондовій біржі та здійснення розрахунків між сторонами за наведеними операціями є виписка з реєстру укладених на біржі угод з цінними паперами та деривативами (біржовий звіт), на підставі якої суб'єктом господарювання відображаються відповідні господарські операції в бухгалтерському та податковому обліках.
При цьому судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що Позивачем безпосередньо не укладались договори купівлі-продажу цінних паперів, а грошові кошти з поточного рахунку ТОВ «Кінто, Лтд» власникам цінних паперів не перераховувались, адже з викладених вище правових норм випливає, що купівля-продаж цінних паперів здійснюється за посередництвом члена відповідної біржі - торговця цінними паперами, а грошові кошти клієнта для придбання цінних паперів самостійно зараховуються останнім на рахунок продавця цінних паперів з окремого відкритого у депозитарії рахунку, а не з поточного рахунку торговця цінних паперів.
Окрім того, судова колегія відзначає, що фактичне проведення відповідних розрахунків підтверджується банківськими виписками.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що факт придбання цінних паперів Позивачем на суму 180 616 913,43 грн. та зарахування коштів для здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів на окремо відкриті у депозитарії рахунки в сумі 33 241 801,00 грн. підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, а тому Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до помилкового висновку про порушення ТОВ «Кінто, Лтд» вимог податкового законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду - скасувати.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Кінто, Лтд» - задовольнити повністю.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кінто, Лтд» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати винесене Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення від 04 жовтня 2012 року №0008192250.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Головуючий суддя Степанюк А.Г.
Судді: Кузьменко В. В.
Шурко О.І.
Судове рішення № 38967045, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/2461/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: