Ухвала суду № 38967517, 22.04.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/1604/13-а ( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Мамчура Я.С., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Фрау Марта" до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Державної податкової служби у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.04.2013 року № 0002482301 та № 0002492301.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 04.06.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову еркаського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 року - залишити без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю ДПІ у м. Черкасах Щербиною Т.А. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань господарських взаємовідносин з ПТ TOB «Фірма «Санай» за вересень 2011 року. Під час перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 68185,00 грн.,а також вимог п.198.2, 198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за вересень 2011 року в сумі 13637,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 11.04.2013 №159/22-11/32653955, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.04.2013: №0002482301, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року в сумі 68185,00 грн., та №0002492301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13637,00 грн.

Не погоджуючись з вищевикладеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком сулу першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з підп.14.1.27. п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). , ,

Пунктом 138.1. ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування згідно з п.138.2. ст.138 ПК України, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 №168/704), забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору з ПТ TOB «Фірма «Санай» №40 позивач придбавав піддони відповідно до рахунків-фактур та наступних видаткових накладних (далі - ВН): від 08.09,2011 №40 на загальну суму 26676,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4446,00 грн.), від 14.09.2011 №45 на загальну суму 26676,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4446,00грн.), від 20.09.2011 №46 на загальну суму 28470,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4745,00 грн.).

З акту перевірки ПТ TOB «Фірма«Санай» від 12.03.2012 №28/22/21355084 вбачається, що видами діяльності вказаного підприємства є оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля сільськогосподарською технікою; інші види оптової торгівлі; організація перевезень вантажів;діяльність автомобільного вантажного транспорту. Отже поставка для позивача вищевказаного товару є характерним для його видів діяльності. Цей контрагент є платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 14.06.2006 №32256816. .

Переміщення товару транспортними засобами ФОП ОСОБА_3 відповідно до умов договору транспортно-експедиційних послуг від 17.06.2011 підтверджується даними товарно-транспортних накладних (далі - ТТН), податковими накладними та актами здачі-прийняття робіт в матеріалах справи.

Посилання відповідача на те, що ТТН не містять деталізованої адреси пункту навантаження та розвантаження товару, не береться до уваги, у зв'язку з тим, що ТТН для договорів купівлі-продажу та поставки не є первинно-бухгалтерським документом. Така позиція викладена Вищим адміністративним судом України в роз'ясненні від 02.06.2011 № 742/11/13-11. Тому їх недоліки не дають підстав податковому органу під час здійснення невиїзної перевірки не враховувати наявні документи, що підтверджують формування витрат та взяття податкового кредиту, а також для висновків про безтоварність господарських операцій за ВН, які містять всі необхідні реквізити, достатні для підтвердження факту та змісту господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинними бухгалтерськими документами для договорів поставки є саме видаткові накладні, які є у позивача належним чином оформлені.

Згідно з даними акту перевірки, позивач в повному обсязі розрахувався за отриманий товар (піддони), шляхом перерахування коштів на банківські рахунки ПТ TOB «Фірма «Санай». Станом на 30.09.2011 заборгованість позивача за отриманий товар перед ПТ TOB «Фірма «Санай» відсутня.

Згідно з даними карток бухгалтерського обліку позивача, вартість піддонів була включена у собівартість виготовлення та транспортування готової продукції, а саме: продаж заморожених овочів, які згідно з даними вантажно-митних декларацій були реалізовані. Отже позивач підтвердив використання піддонів у власній господарській і діяльності.

Відповідно до підп. 14.1.228. п.14.1 ст. 14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Пунктом 83.1 ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб органів державної податкової служби», під час проведення перевірок підставами для висновків є документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до сформованих витрат за видатковими накладними позивач взяв податковий кредит на підставі наступних податкових накладних (далі - ПН): від 08.09.2011 №21 на загальну суму 26676,00 грн., у т.ч. ПДВ 4446,00 грн., від 14.09.2011 №22 на загальну суму 26676,00 грн., у т.ч. ПДВ 4446,00 грн.,від 20.09.2011 №27 на загальну суму 28470,00 грн., у т.ч. ПДВ 4745,00 грн. Вказані податкові накладні належно оформлені, містять всі необхідні реквізити та скріплені печаткою і підписом постачальника, підписані за правилами першої події (датами складення видаткових накладних). На дату виписування податкових накладних ПТ TOB «Фірма «Санай» відобразило у повному обсязі грошові зобов'язання з ПДВ за правовідносинами з позивачем.

Згідно з підп. «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду, (пункт 198.3 ст.198 ПК України).

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є видана на вимогу покупця платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг податкова накладна. Вимоги до обов'язкових реквізитів для ПН визначені ст.201 ПК України. Вона є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Враховуючи вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 22.04.2013 року № 0002482301 та № 0002492301 є необґрунтованими.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від "04" червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді Я.С. Мамчура

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С