Ухвала суду № 38966958, 13.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2014 р. Справа № 50216/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Довгополова О.М.,

суддів Гудима Л.Я., Святецького В.В.,

з участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представника позивача Равлюк Т.І.,

представника відповідача Середяка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року у справі за позовом Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області, яким просило скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.10.2010 року № 958/23-4/14318/22343338, яким йому відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 571784,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року позов задоволено повністю.

Постанова мотивована тим, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» здійснює будівництво шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну, одним з етапів якого є здійснення передпроектних робіт, розроблення, погодження і затвердження проекту. Таким чином, шахта «Любельська» № 1-2 є об'єктом будівництва в розумінні Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 18 «Будівельні контракти», а створення цього об'єкта можливе лише при виконанні комплексу робіт, передбачених ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність». Відповідно роботи та послуги, виконані ДВАТ «Луганськдіпрошахт», безпосередньо спрямовані та є передумовою для будівництва позивачем шахти, а сума авансу, сплачена підряднику ПП «Т.Н.Д.» на виконання умов договору підряду є сумою, сплаченою підряднику за виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженні нового об'єкта. Відповідно до норм пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» невведення в експлуатацію об'єкта будівництва (шахти) не впливає на можливість віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Крім того, факт сплати позивачем сум податку на додану вартість за отриманими роботами та послугами відповідач не заперечує. Таким чином, підтверджується правомірність формування позивачем податкового кредиту. Доводи відповідача щодо недійсності договору підряду, укладеного з ПП «Т.Н.Д.» спростовуються наданим позивачем рішенням власника ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» від 27.05.2010 року, відповідно до якого власник в особі уповноваженого представника п. Покрасса Бориса надає директору ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» дозвіл на укладення зазначеного договору підряду з метою будівництва шахти. Також, на думку суду, необґрунтованим є висновок відповідача про те, що обсяг оподатковуваних операцій позивача за попередні 12 місяців в розмірі 143138,00 грн. є меншим, ніж заявлена до бюджетного відшкодування сума в розмірі 571784,00 грн., в зв'язку з чим позивач не має права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за спірний період, оскільки такі доводи не відповідають нормам Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 та пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, суд порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» неправомірно заявило до відшкодування за липень 2010 року 571784,00 грн. податку на додану вартість, оскільки ним безпідставно до складу податкового кредиту за червень 2010 року віднесено податкові накладні із авансової оплати, а не із вартості будівельних робіт по спорудженню нового об'єкта. На думку апелянта, вартість наданих позивачеві послуг та робіт не відноситься до основних фондів, а тому відсутнє право на отримання бюджетного відшкодування. Крім того, позивач за останні 12 місяців мав менший обсяг оподатковуваних операцій, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування. Також апелянт зазначає, що позивач перерахував ПП «Т.Н.Д.» авансовий платіж, однак на час подання податкової декларації не отримав робіт, передбачених договором підряду, тому в акті перевірки зазначено, що питання правильності відображення податкового кредиту буде повторно розглянуте після отримання позивачем таких послуг (робіт). Крім того, на думку відповідача, договір підряду від 28.05.2010 року № 2/05, укладений між позивачем та ПП «Т.Н.Д.», є недійсним, оскільки відповідно до Статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» угоди на суму понад 50000,00 грн. повинні укладатися виключно за дозволом власника, а договірна ціна зазначеного договору підряду становить 36403100,00 грн.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» 31.10.1996 року було зареєстроване Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області як суб'єкт підприємницької діяльності та взяте на податковий облік у Державній податковій інспекції в Жовківському районі Львівської області 12.11.2002 року за № 370, а також є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 12.02.2002 року № 18504241.

Відповідно до Статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» підприємство виконує, зокрема, проектування, будівництво і експлуатацію вугільних шахт.

18.10.2010 року працівники Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області провели позапланову виїзну перевірку ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за липень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалося в період з 01.06.2010 року до 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт № 1752/23-4/22343338.

В акті зазначено про порушення позивачем вимог, зокрема, пп. пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим ДП «Сі-Сі-Ай- Любеля» не має права на отримання бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 571784,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.10.2010 року № 958/23-4/14318/22343338, яким ДП «Сі-Сі-Ай- Любеля» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 року в розмірі 571784,00 грн.

Висновок податкового органу про порушення пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та завищення в зв'язку з цим суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість 456344 грн. зроблений на підставі того, що за останні 12 календарних місяців підприємство мало обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 143138,00 грн. та не придбавало основних фондів або товарів.

Сума податку на додану вартість, на яку ДП «Сі-Сі-Ай- Любеля» відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, складається з податку на додану вартість в розмірі 566666,67 грн., сплаченого ПП «Т.Н.Д.» у складі авансового платежу, відповідно до укладеного між ними договору підряду 28.05.2010 року № 2/05, та податку на додану вартість в розмірі 5117,80 грн., сплаченого ДВАТ «Луганськдіпрошахт» в ціні вартості послуг з виготовлення проекту дренажної системи захисту центрального проммайданчика шахти, корегування з прив'язкою до меліоративних каналів, односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації, відповідно до укладеного між ними договору від 19.03.2009 року № 6742 на виконання проектно-вишукувальних та інших робіт.

На підтвердження правомірності віднесення сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товарів (робіт, послуг) зазначеним вище контрагентам, до складу податкового кредиту за спірний період позивач надав наступні докази, які були досліджені судом.

19.03.2009 року ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (замовник) та ДВАТ «Луганськдіпрошахт» (генпроектувальник) уклали договір № 6742 на проектно-вишукувальні та інші роботи, відповідно до умов якого генпроектувальник приймає на себе зобов'язання відповідно до вимог діючих державних стандартів, норм і правил, та на підставі проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України», виконати роботи по розробці та виготовленню робочої документації до Проекту в обсязі, визначеному додатками, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Договірна ціна робіт, що виконується генпроектувальником, становить 833717,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 166743,40 грн., разом складає 1000460,40 грн.

14.08.2009 року сторони уклали додаткову угоду № 1 до зазначеного договору, відповідно до якої вартість додаткових робіт складає 559112,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 111822,40 грн., разом 670934,40 грн.

А 22.02.2010 року сторони уклали додаткову угоду № 3, відповідно до якої вартість додаткових робіт складає 779439,49 грн., в тому числі податок на додану вартість 155887,90 грн., разом 935327,39 грн.

На виконання умов зазначеного договору генпроектувальник виконав роботи по виготовленню проекту «Односекційний відстійник дощової води та мережі дощової каналізації» на суму 9717,60 грн., про що сторони склали акт від 01.06.2010 року № 311, а також виконав роботи з виготовлення проекту «Дренажна системи захисту центрального проммайданчика шахти, східна частина, корегування з прив'язкою до меліоративних каналів, 20 га» на суму 20989,20 грн., про що сторони склали акт від 01.06.2010 року № 74.

01.06.2010 року ДВАТ «Луганськдіпрошахт» виписало позивачу дві податкові накладні, а саме № 2 на суму 9717,60 грн., в тому числі податок на додану вартість 1619,60 грн. та № 3 на суму 20989,20 грн., в тому числі податок на додану вартість 3498.20 грн.

Також 28.05.2010 року ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (замовник) і ПП «Т.Н.Д.» (підрядник) уклали договір підряду № 2/05, відповідно до умов якого підрядник зобов'язується за завданням замовника відповідно до проекту «Будівництво шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України» на свій ризик збудувати і здати замовнику об'єкти шахти «Любельська» № 1-2 та виконати роботи, визначені у Додатку № 1 за адресою: Львівська область, Жовківський район, с. Кулява, вул. Б.Хмельницького, 111, а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектну документацію, прийняти об'єкти та роботи і оплатити їх.

Відповідно до п. 9.1 цього договору, договірна ціна робіт станом на момент підписання договору складає 36403100,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 6067183,33 грн.

А згідно з пп. 10.2.1 п. 10.2 договору замовник перераховує підряднику аванс в розмірі 12500000.00 грн., в тому числі податок на додану вартість 2083333.33 грн. Залік авансу здійснюється на підставі типових форм первинних документів з обліку в будівництві (форма КБ-2в, форма КБ-3). Частина суми авансу в розмірі 3500000,00 грн. виплачується Замовником протягом 10-ти днів з моменту підписання договору сторонами.

На виконання вимог договору ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» здійснило авансову оплату робіт ПП «Т.Н.Д.» у розмірі 3400000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість 566666,67 грн.

На вказану суму ПП «Т.Н.Д.» виписало позивачу податкову накладну від 10.06.2010 року № 2.

Вартість зазначених вище робіт та наданих послуг ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» відобразило у податковій декларації з податку на додану вартість у відповідному податковому періоді, а саме у червні 2010 року, в якій вказані суми податку на додану вартість віднесло до податкового кредиту.

А в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» в рядку 25 відобразило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 571784,00 грн.

Твердження податкового органу про те, що ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не мало права на бюджетне відшкодування за липень 2010 року в зв'язку з тим, що за останні 12 календарних місяців позивач мав обсяги оподатковуваних операцій в розмірі 143138 грн., тобто менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, та не придбавав (не споруджував) основних фондів, колегія суддів вважає необґрунтованими і не бере до уваги з таких підстав.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинним на час здійснення зазначених вище господарських операцій, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 сума податку, що підлягає сплаті і (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, і при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.2 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.3 цієї статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з пп. 7.7.4 даної статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом «а» пп. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було передбачено, що не має права на отримання бюджетного відшкодування особа, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів за рішенням Кабінету Міністрів України), та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з наведеними нормами бюджетне відшкодування податку на додану вартість ставиться в залежність від нарахування податкового кредиту.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період, що перевірявся, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» придбавало товари, роботи та послуги, необхідні для спорудження шахти «Любельська» № 1-2 Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про архітектурну діяльність» для створення об'єкта архітектури виконується комплекс робіт, який включає: підготовку вихідних даних на проектування; здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єктів містобудування, що відповідно до закону мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням; будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) та знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, технічний та авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування; прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку № 18 «Будівельні контракти», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 18.04.2001 року № 205, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.05.2001 року за № 433/5624, визначено методологічні засади формування підрядниками у бухгалтерському обліку інформації про доходи та витрати, пов'язані з виконанням будівельних контрактів, та її розкриття у фінансовій звітності.

Відповідно до норм цього Положення будівництво - це спорудження нового об'єкта, реконструкція, розширення, добудова, реставрація і ремонт об'єктів, виконання монтажних робіт.

А об'єкт будівництва - це сукупність будівель і споруд або окремі будівлі і споруди, будівництво яких здійснюється за єдиним проектом.

Відповідно до Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 року за № 92, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 року за № 288/4509, основні засоби - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, під терміном «основні фонди» слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Згідно з п. 8.2.2 цієї статті основні фонди підлягають розподілу за такими групами: зокрема, група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини.

Враховуючи наведені вище правові норми, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що здійснюючи будівництво шахти «Любельська» № 1-2, ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» споруджувало основні фонди.

При цьому спорудження основних фондів означає не лише завершений процес, тобто створення об'єкта, готового для використання в господарській діяльності, а весь процес (кожен етап) його спорудження.

Тому, на думку колегії суддів, роботи (послуги), які відповідно до зазначених вище договорів ДВАТ «Луганськдіпрошахт» та ПП «Т.Н.Д.» зобов'язувались надати ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля», безпосередньо пов'язані із спорудженням основних фондів позивача.

Отже, і суми податку на додану вартість, сплачені позивачем зазначеним контрагентам за надані ними роботи (послуги), позивач включав до податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Колегія суддів вважає помилковим посилання податкового органу про те, що на балансі ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» не відбулося змін щодо надходження (придбання, створення) основних фондів, оскільки позивач не відобразив в бухгалтерському обліку (дебет рахунків 10, 15) створення основних фондів за зазначеними господарськими операціями, та не провів по рахунку 28 господарських операцій із створення товарів, так як чинне на той час податкове законодавство не пов'язувало право підприємства на бюджетне відшкодування податку на додану вартість із даними його балансу.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або дата отримання податкової накладної.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, оскільки ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» заявило до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість з врахуванням податкового кредиту, сформованого внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів, який був сформований у податкових періодах за першою з подій, передбачених пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», та підтверджений відповідними податковими накладними, а також за наявності факту надмірної сплати податку до бюджету, позивач правомірно заявив до бюджетного відшкодування у липні 2010 року суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 571784,00 грн.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість доводів податкового органу про недійсність договору підряду від 28.05.2010 року № 2/05, укладеного між ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» (замовник) і ПП «Т.Н.Д.» (підрядник), в зв'язку з тим, що оскільки відповідно до Статуту ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» угоди на суму понад 50000,00 грн. повинні укладатися виключно за дозволом власника, а договірна ціна зазначеного договору підряду становить 36403100,00 грн., оскільки такі твердження спростовуються наданим позивачем рішенням власника ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» від 27.05.2010 року, відповідно до якого власник в особі уповноваженого представника п. Покрасса Бориса надає директору ДП «Сі-Сі-Ай-Любеля» дозвіл на укладення договору підряду № 2/05 з ПП «Т.Н.Д.» з метою будівництва шахти «Любельська» № 1-2.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість доводів відповідача про те, що обсяг оподатковуваних операцій позивача за попередні 12 місяців в розмірі 143138,00 грн. є меншим, ніж заявлена до бюджетного відшкодування сума в розмірі 571784,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до змісту положень ст. 7 цього Закону за результатами кожної оподатковуваної поставки платник податку або нараховує собі податкове зобов'язання, або отримує право на податковий кредит.

Відповідно до пп. 5.3.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054, у рядках 1-5 декларації вказуються загальні обсяги поставки, за якими у платника в даному звітному періоді виникло податкове зобов'язання (оподатковувані за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону та тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до статті 11 Закону чи інших нормативно-правових актів), та обсяги поставки, що не є об'єктом оподаткування (пункт 3.2 статті 3 Закону).

Таким чином, рядок 5.1 декларації відображає лише ту частину оподатковуваних поставок, що мали місце протягом відповідного податкового періоду.

Проте до цього рядка не включаються ті оподатковувані поставки, у яких платник податків виступив покупцем товарів, замовником робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.7 цього Порядку до розділу II декларації «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Зокрема, в рядку 10.1 декларації відображається обсяг придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податку на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20% та нульовою ставкою.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, рядок 10.1 декларації податку на додану вартість відображає ті оподатковувані поставки, у яких платник податків був покупцем товарів (замовником робіт, послуг), а саме оподатковувані поставки платника податків, що мали місце у звітному періоді.

А для визначення розміру оподатковуваних поставок (обсягу оподатковуваних операцій) слід враховувати не лише значення рядка 5.1, але й показники рядка 10.1 декларації.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану постанову слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 11 березня 2011 року у справі № 2а-10212/10/1370 за позовом Дочірнього підприємства «Сі-Сі-Ай-Любеля» до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий О.М. Довгополов

Судді Л.Я. Гудим

В.В. Святецький

Ухвала складена в повному обсязі 19.05.2014 року