Постанова № 38963558, 29.05.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.05.2014 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в особі судді Феєра І.С., за участю правопорушника ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області Турянського Я.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 05.02.2014 року, якою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 41 КпАП України і на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн..

Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 36, 54 грн..

Згідно постанови, ОСОБА_1 являючись директором ПП «ОСОБА_1» і здійснюючи свою діяльність допустив порушення законодавства про працю, а саме не забезпечив за період січень - жовтень 2013 року виплату заробітної плати працівникам два рази на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, чим порушив ч.1 та ч.2 ст. 115 КЗпП України, ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці», не забезпечив при звільненні з роботи працівників відповідно до ст. 38 КЗпП України наказ №3/04-к від 05.04.2013 року ОСОБА_5, наказ №4/04-к від 30.04.2013 року ОСОБА_6, ОСОБА_7, п.1 ст. 36 КЗпП України наказ № 1/09 -к від 30.09.2013 року ОСОБА_8 нарахування та виплату грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, чим порушив ст. 83 КЗпП України.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.41 КпАП України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 05.02.2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Хустського районного суду. Указує, що постанову йому не надіслано в терміни, які визначено КУпАП, що позбавило його можливості у визначений законом строк оскаржити її. Копію постанови ним отримано 15.04.2014 року. Про постанову йому стало відомо з листа відділу ДВС про відкриття виконавчого провадження, який надійшов на його адресу. Справу розглянуто без його участі та без надання можливості користуватися юридичною допомогою, що є порушенням його законного права на захист. Просить поновити з указаних причин строк на оскарження постанови. Крім того, суддею не виконано вимоги статей 278, 280 КУпАП. Також, судом при розгляді справи до уваги взято лише дані, які містилися в протоколі про адміністративне правопорушення. Однак, при розгляді справи дослідженню та встановленню підлягали й інші обставини, які могли призвести до вчинення правопорушення. І такі обставини мали бути встановлення суддею під час розгляду справи не лише даними в протоколі, а і його поясненнями. Необхідно було

-2-

з»ясувати, чи є його особиста вина в тому, що встановлено посадовою особою, яка уповноважена на складання протоколу за ст. 41 КУпАП, чи такі обставини склалися по незалежним від нього причинам. Про такі дані ні в матеріалах протоколу ні в постанові судді нічого не зазначено.

Заслухавши доводи правопорушника ОСОБА_1 та його представника, які підтримали доводи апеляційної скарги, пояснення представника територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області щодо апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи та надані апеляційному суду докази, уважаю, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 268, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Справу може бути розглянуто під час її відсутності лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи. При розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують, і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд першої інстанції вказаних вимог КУпАП не дотримався розглянув справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані про повідомлення ОСОБА_1 про час і місце розгляду справи.

Із цих підстав, апеляційний суд прийшов до висновку, що порушення судом норм КУпАП знайшли своє підтвердження й відповідно до вимог ст. 294 КпАП України, зумовлюють необхідність скасування постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови.

Із цих же підстав підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження постанови судді.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених доказів, а тому доводи скарги в цій частині є необґрунтованими.

Встановлено, що ОСОБА_1 являючись директором ПП «ОСОБА_1» здійснюючи діяльність не забезпечив за період січень - жовтень 2013 року виплату заробітної плати працівникам два рази на місяць та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата, чим порушив ч.1 та ч.2 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»; не забезпечив при звільненні з роботи працівників відповідно до ст. ст. 36, 38 КЗпП України ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 нарахування та виплату грошової компенсації за всі невикористані ними дні щорічної відпустки, чим також порушив ст. 83 КЗпП України.

З копій платіжних відомостей № 1/08-13 та № 1-13 вбачається, що заробітна плата працівникам нараховувалася, і виплачувалася один раз на місяць та з перевищенням семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Суд критично оцінює доводи апелянта про невизнання ним вини та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки він допустив порушення вимог законодавства про працю, які підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення № 07-11-009/0651 від 22.11.2013 року, актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 07-11-009/0698 та копіями наказів про звільнення працівників.

-3-

Разом із тим, відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці із дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці із дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені в частині третій цієї статті.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.41 ч.1 КпАП України було виявлено працівниками Територіальної державної інспекції з питань праці у Закарпатській області 22.11.2013 року, про що було складено акт перевірки № 07-11-009/0698, а тому з цього часу слід рахувати початок перебігу строку притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, передбачений ст. 38 КУпАП.

Згідно з вимогами п.7 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочатим, а розпочате піддягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Керуючись ст.ст.38, 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Хустського районного суду Закарпатської області від 05.02.2014 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 05.02.2014 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а провадження по справі закрити з підстав, передбачених п.7 ст.247 КУпАП, у зв»язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: