Ухвала суду № 38957308, 29.04.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/791/185/14 Головуючий у І інстанції Ведяшкіна Ю.В.

Категорія - ст. 185 ч.2, 187 ч.2, 263 ч.1 КК Доповідач Непомняща Н.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючого судді Непомнящої Н.О.

суддів: Жили І.Е., Палькової В.М.

з участю прокурора Коломійця В.С.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ташкумир, Ошської області, Киргизстану, громадянина України, не працюючого, раніше судимого 14.06.2007 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ст. 185 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, 13.12.2007 року Новокаховським міським судом Херсонської області за ст. 187 ч. 1, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 13.06.2011 року у зв'язку з відбуттям строку покарання, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України та призначено покарання за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці із конфіскацією всього майна, яке є його власністю, за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 3 місяці з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Початок строку відбування покарання обчислено з 24.04.2012 року.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 22.04.2012 року, близько 11.00 годин, умисно, керуючись корисливим мотивом, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні сполучених квартир АДРЕСА_2 Херсонської області, таємно викрав майно, яке належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: мобільний телефон «Sопу Егісsson», модель «Walkman WT1», вартістю 2742 гривень, із сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень, кросівки торгової марки «Рumа», вартістю 600 гривень, мокасини торгової марки «Арасhе», вартістю 250 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 3602 гривні.

Він же, 23.04.2012 року, близько 08.00 годин, умисно, переслідуючи корисливий мотив, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись поряд із баром «От заката до рассвета», розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Букіна, 52а, здійснив напад на ОСОБА_3, поєднаний із реально сприйнятою потерпілим погрозою застосування насильства, небезпечного для його життя і здоров'я, яке виразилось в демонстрації і висловлюванні намірів застосування предмету схожого на ніж, в ході якого заволодів майном потерпілого, а саме: мобільним телефоном «Sопу Егісssоп», модель «Хрегіа mini», вартістю 2299 гривень, в шкіряному чохлі, вартістю 40 гривень, із сім картою оператора мобільного зв'язку «МТС», вартістю 10 гривень, грошима в сумі 80 гривень, чим завдав потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на загальну суму 2429 гривень.

Він же, в другій декаді листопада 2011 року, знаходячись на березі Каховського водосховища, розташованого між м. Таврійськ Херсонської області та с. Мала Каховка Каховського району Херсонської області, незаконно умисно придбав шляхом присвоєння знайденого предмет, який згідно висновку експерта № 940 від 14.05.2012 являється гладкоствольною вогнепальною зброєю, виготовленою способом переробки газового або стартового револьвера калібру 9мм, № НОМЕР_1, придатною для проведення пострілів 9мм холостими, газовими патронами, патронами спорядженими снарядами «несмертельної дії» та способом роздільного спорядження (з використанням 9мм шумових патронів та снарядів діаметром 8,6мм), який переніс на горище будинку АДРЕСА_3 де зберігав її без передбаченого законом дозволу до моменту вилучення із незаконного обігу працівниками міліції 25.04.2012 року.

У апеляції засуджений просить вирок суду скасувати, перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 186 КК України, за якою призначити йому покарання, від відбування остаточно призначеного покарання звільнити з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України або повернути справу на додаткове розслідування. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, що його показання, дані на досудовому слідстві, які покладені в основу обвинувального вироку є недопустимим доказом, оскільки отримані з порушенням КПК України, зокрема ці показання були дані ним в стані алкогольного сп*яніння та під тиском працівників міліції, а проведена за цим фактом прокуратурою перевірка є формальною, при цьому інших доказів, які б вказували на наявність в нього ножа за епізодом розбійного нападу на ОСОБА_3 не здобуто. Потерпілий ОСОБА_3 також показав, що ножа не бачив, реальної загрози своєму життю не відчував, не має до нього жодних претензій, крім того підтвердив, що сам спровокував конфліктну ситуацію. Вважає, що в його діях відносно ОСОБА_3 відсутній корисливий мотив, оскільки телефон у ОСОБА_3 він взяв в якості завдатку, нікому його не продав, а видав його на першу вимогу. Вважає, що суд безпідставно вказав на обставину, що обтяжує покарання - перебування його у стані алкогольного сп*яніння, оскільки це суперечить п. 13 ст. 67 КК України. Свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 263 КК України він визнає повністю, щиро кається, тому вважає, що є підстави для звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, засудженого, який підтримав апеляцію, просив перекваліфікувати його дії з ч. 2 ст. 187 КК на ч. 2 ст. 186 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням, або повернути справу на додаткове розслідування, якщо для перекваліфікації необхідно проводити слідчі дії, прокурора, який апеляцію засудженого не підтримав, просив її відхилити, а вирок суду залишити без змін, заслухавши учасників процесу в судових дебатах, під час яких вони залишилися на попередніх позиціях, останнє слово засудженого, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України суд зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених ним із дотриманням вимог чинного кримінально-процесуального законодавства, про що у вироку навів докладні мотиви згідно зі ст. 334 КПК 1960 року.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченому ч. 2 ст. 187 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами, які належним чином перевірені судом.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу обвинувачення, визнаного доведеним показання потерпілого ОСОБА_3, які починаючи зі стадії досудового слідства і до ухвалення судом рішення були послідовними, повністю узгоджувалися з іншими доказами у справі.

При цьому, доводи апеляції про те, що потерпілий в суді дав показання про відсутність у засудженого на час заволодіння майном ножа та відсутність реальної загрози його життю не відповідають дійсності, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 25.10.2012 року (том 2 а.с. 126) ОСОБА_3, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, дав послідовні показання про те, що 22.04.2012 року, познайомився з ОСОБА_1, разом пили пиво, а потім поїхали до м. Нова Каховка, де пішли до бару «От заката до рассвета», через деякий час вийшли на вулицю покурити, де ОСОБА_1 дістав з кишені брюк розкладний ніж і встромив у лавку. Коли ОСОБА_1 попросив в нього цигарку, а він нахилив голову за запальничкою, ОСОБА_1, обхопивши його шию рукою та приставивши до горла ніж став вимагати мобільний телефон та гроші, злякавшись, він віддав ОСОБА_1 свій мобільний телефон і гроші в сумі 80 грн. Вказані показання повністю узгоджуються обставинами, викладеними потерпілим у заяві про злочин (том 1 а.с. 78) та з показаннями, які потерпілий давав на досудовому слідстві (том 1 а.с. 99-100, 103-104).

Наявну у матеріалах справу заяву потерпілого ОСОБА_3 (том 2 а.с. 75), датовану 20.12.2012 року колегія суддів оцінює критично, оскільки в подальшому, в судовому засіданні 11.06.2013 року (том 2 а.с. 190) на запитання суду ОСОБА_3 повністю підтримав свої показання, дані раніше, що спростовує доводи засудженого про зміну потерпілим своїх первісних показань.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України також підтверджується:

- показаннями свідка ОСОБА_4 , яка в суді першої інстанції показала, що 23.04.2012 року близько 10 годин дізналася від свого чоловіка ОСОБА_3 про те, що хлопець, з яким він вранці цього ж дня пив пиво, приставивши до горла ніж, забрав в нього мобільний телефон та гроші (том 2 а.с. 127);

- показаннями свідка ОСОБА_5, даними в судовому засіданні та свідка ОСОБА_6, даними на досудовому слідстві про те, що 23.04.2012 року близько 08 годин бачили ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3, в кафе «От заката до рассвета», які розпивали спиртні напої, через 15 хвилин вийшли разом на вулицю, а через 10 хвилин один з них (ОСОБА_3.) повернувся і повідомив, що його пограбував хлопець, який був разом із ним (том 2 а.с. 129; том 1 а.с. 126-127),

- протоколами пред'явлення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 особи для впізнання, якими зафіксовано, що вказані особи впізнали ОСОБА_1, при цьому потерпілий ОСОБА_3 вказав на ОСОБА_1 як чоловіка, який 23.04.2012 року вранці, перебуваючи разом з ним у кафе «От заката до рассвета» вчинив на нього розбійний напад, а свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтвердили, що 23.04.2012 року ОСОБА_3 повідомив їм, що його пограбував ОСОБА_1 (том 1 а.с. 102, 120, 124, 128);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події із фототаблицями до нього від 25.04.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відтворив обстановку та обставини вчинення ним 23.04.2012 року нападу на потерпілого ОСОБА_3 з метою заволодіння майном потерпілого, із погрозою застосування ножа та показав місце, де він викинув ніж (том 1 а.с. 138-140);

- протоколом огляду від 24.04.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 вилучено мобільний телефон «Sопу Егісsson», модель «SТ15», яким з його слів, він заволодів 23.04.2012 року біля бару «От заката до рассвета» в м. Нова Каховка (том 1 а.с.87).

Показання засудженого про застосування до нього незаконних методів ведення досудового слідства перевірені судом першої інстанції і в результаті проведеної прокуратурою м. Нова Каховка перевірки, свого підтвердження не знайшли.

Посилання в апеляції засудженого на те, що перед затриманням 24.04.2012 року він вживав з ОСОБА_7 спиртні напої, що підтвердили в суді першої інстанції свідки ОСОБА_8, ОСОБА_7, внаслідок чого явку з повинною (том 1 а.с. 85) та визнавальні показання, дані 24.04.2012 року в якості підозрюваного (том 1 а.с. 215) писав в стані алкогольного сп*яніння, тому їх не можна вважати допустимими доказами, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки суд у вироку на вказані докази не посилався.

При цьому, відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_1 розповідав про обставини вчиненого відносно ОСОБА_3 злочину відбувалось 25.04.2012 року в період часу з 14:12 до 15:07 год., в період перебування затриманого під вартою, що виключало вживання ним у цей день спиртних напоїв, тому твердження засудженого про недопустимість його показань, даних під час відтворення через нетверезий стан колегія суддів також оцінює критично. Крім того, допитані судом першої інстанції в якості свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 показали, що 25.04.2012 року ОСОБА_1 добровільно відтворив обставини та обстановку вчиненого ним злочину, даючи при цьому послідовні та логічні пояснення.

Доводи засудженого про неправомірну поведінку потерпілого, що передувала вчиненню злочину, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки поміж тим, що вони не підтверджені жодними доказами, ці твердження не впливають на правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1

За встановлених судом фактичних обставин, дії ОСОБА_1 за другим епізодом обвинувачення за ч. 2 ст. 187 КК України кваліфіковані правильно. Підстави для перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч. 2 ст. 187 КК України на ч. 2 ст. 186 КК України відсутні.

Процесуальних порушень при збиранні, дослідженні й оцінці доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого, судом апеляційної інстанції не встановлено.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд першої інстанції, згідно з вимогами ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених ним злочинів, один з яких відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, відомості про особу винного, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується як з позитивного так і з негативного боку, встановив обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання; і прийшов до обґрунтованого висновку про необхідність призначити ОСОБА_1 покарання в межах, установлених у санкціях ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України за сукупністю злочинів, у виді позбавлення волі із конфіскацією всього майна, належного йому на праві власності, яке буде достатнім для попередження вчинення ним нових злочинів та виправлення засудженого.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 18 червня 2013 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Судді: (три підписи)

З оригіналом згідно.

Головуючий: Н.О.Непомняща