Постанова № 38953172, 30.04.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 квітня 2014 року 09:57 № 826/13367/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про визнання реєстрації незаконною та її скасування ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, (надалі - позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві, (надалі - відповідач), про визнання реєстрації незаконною та її скасування.

У позовних вимогах позивач просив:

- визнати реєстрацію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1 незаконною;

- зобов'язати відділ Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві скасувати реєстрацію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було незаконно зареєстровано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у квартирі АДРЕСА_1, оскільки позивач, як співвласник квартири, не надавав згоди на таку реєстрацію.

Представник відповідача, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання не з'являвся, подав клопотання про розгляд справ справи без його участі.

У письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована 17.08.2010 р. на житлову площу матері ОСОБА_3, у квартирі АДРЕСА_1.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Приймаючи до уваги викладене, розгляд справи здійснюється у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Позивач стверджував, а відповідач не заперечував, що 12.06.2013 року він дізнався від свого брата - ОСОБА_4 про реєстрацію відповідачем ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1, без згоди позивача як співвласника даної квартири.

Вважаючи порушеними свої законні права та інтереси, позивач звернулась за їх захистом до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Згідно Указу Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 09 грудня 2010 р. №1085/2010 створено Державну міграційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб, а також у справах міграції в межах, визначених законодавством про біженців.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 21.08.2002 р. квартира АДРЕСА_1, належить на праві приватної спільної власності ОСОБА_4 та членам його сімї ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних долях.

З Довідки від 12.06.2013 р. №489, наданої Керуючою дирекцією Дніпровського району м. Києва, судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., з 17.08.2010 р. зареєстрована у АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., є малолітньою особою, яка станом на момент реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, не досягла десятирічного віку.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом. Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За визначенням статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", реєстрація - це внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції; місце проживання - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік.

Згідно з положеннями ч.4 ст.29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Положеннями ч.2 ст.156 Житлового кодексу Української РСР закріплено, що за згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

Враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є дочкою ОСОБА_3, яка є співвласником квартири АДРЕСА_1, та згідно Довідки Керуючої дирекції Дніпровського району м. Києва №300 від 12.03.2014р. зареєстрована за даною адресою, суд приходить до висновку про безпідставність тверджень позивача про необхідність наявності його згоди як співвласника квартири на зазначену вище реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем було доведено правомірність реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі АДРЕСА_1.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст.ст. 69-71, ч.3 ст.94, ст. 158-163, ст. ст. 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дніпровського РВ ГУ ДМС України в м. Києві про визнання реєстрації незаконною та її скасування відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко