Постанова № 38953175, 19.05.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 травня 2014 року 09:20 № 826/3216/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття"

до

Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування припису та постанови

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття", (надалі – позивач), з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, (надалі – відповідач, Інспекція), з урахуванням доповнень до адміністративного позову, про визнання протиправними та скасування припису та постанови.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.02.2014 року та постанова №84/14/7/26-16/2102/02/1 від 21.02.2014 р. є безпідставними, необґрунтованими з огляду на відсутність у діях позивача складу правопорушення, складені з порушеннями вимог чинного законодавства України, в силу чого, підлягають скасуванню.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на те, що оскаржувані припис та постанова прийняті на підставі чинного законодавства України у межах наданих йому повноважень з метою усунення встановлених перевіркою порушень.

Необхідність у заслуховуванні свідка чи експерта у справі відсутня, так само, як і відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні.

У судовому засіданні 22.04.2014 року за згодою сторін судом було ухвалено продовжувати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

11.02.2014 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві було проведено позапланову перевірку нежитлових приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. В’ на вул. Виборзькій, 103, у м. Києві на предмет дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За наслідками перевірки відповідачем складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних стандартів і правил від 11.02.2014 року (надалі – Акт перевірки від 11.02.2014 р.), згідно з висновками якого, позивачем порушено вимоги ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

В Акті перевірки від 11.02.2014 р. зазначено, що за результатом перевірки встановлено, що позивачем експлуатується самовільно добудована група нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. В’ на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку.

Після складення Акту перевірки від 11.02.2014 р. відповідачем було винесено Припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.02.2014 р., яким, з метою усунення виявлених порушень заборонялась експлуатація нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. В’ на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва з 11.02.2014 р. до усунення допущених правопорушень.

11.02.2014 р. Інспекцією був складений Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, (надалі – Протокол від 11.02.2014 р.), згідно з яким, виявлено порушення позивачем ч.1 ст.34, ч.8 ст.39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.

На підставі вищезазначеного Акту перевірки від 11.02.2014 р., Припису від 11.02.2014 р. та Протоколу від 11.02.2014 р. відповідачем була винесена Постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №84/14/7/26-16/2102/02/1 від 21.02.2014 р. (надалі – Постанова №84/14/7/26-16/2102/02/1), якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.6 п.6 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності” та накладено штраф у сумі 1096200,00 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про архітектурну діяльність” № 687-ХІV від 20.05.1999р., для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України “Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції” від 23.05.2011 № 549, територіальні органи, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва.

Згідно п.3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №439/2011, основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, зокрема, здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553 (надалі по тексту – Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Державний архітектурно-будівельний контроль, у відповідності до п.2 Порядку №553 здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно пункту 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до пункту 9 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Згідно з вимогами пунктів 16, 17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

У відповідності до статті 39 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до вимог ч.1 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття" є власником групи нежитлових приміщень №№1, 2, 3, 4, 5, 6 в літері В’, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Виборзька, 103, що підтверджується нотаріально засвідченим Договором купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 30.07.2009 р. (зареєстрований в реєстрі за №3200), укладеним між Відкритим акціонерним товариством "Газпромкомплект", як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПХТ", як покупцем.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття", (ідентифікаційний номер 31176202), є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "ПХТ" (ідентифікаційний номер 31176202).

Згідно п.2 зазначеного вище Договору купівлі-продажу групи нежитлових приміщень від 30.07.2009 р., (зареєстрований в реєстрі за №3200), нежилі приміщення, що є предметом даного договору, належать Відкритому акціонерному товариству "Газпромкомплект" на підставі рішення Господарського суду міста Києва виданого 08 грудня 2008 року за №41/394, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 29 грудня 2008 року у реєстровій книзі №23з-289, за реєстровим №1124-з.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що група нежитлових приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 в літ. В’ на вул. Виборзькій, 103, у Солом'янському районі м. Києва була добудована до 08.12.2008 року.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.11 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Таким чином, трирічний строк притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог ч.1 ст.34 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” Інспекцією пропущений.

Згідно з п.6 ч.2 ст.2 Закону України “Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності”, суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема: за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації: об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат; об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат; об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат; об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва, (у разі відсутності проектної документації), категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

Відповідно до частини другої ст. 32 Закону №3038-VI, категорія складності об'єкта будівництва визначається згідно з державними будівельними нормами та стандартами на підставі класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва.

Абзацом першим Настанови щодо застосування будівельних норм у частині віднесення об'єктів будівництва до категорій складності для подальшого проектування і експертизи, схваленої рішенням Науково-технічної ради Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.06.2011 № 59, (надалі – Настанова), зазначено, що Настанова розроблена для застосування проектувальниками і замовниками на стадії розроблення завдання на проектування об'єктів будівництва та при здійсненні їх проектування, а також для використання експертами експертних організацій при проведенні експертизи проектів будівництва і посадовими особами Держархбудінспекції, зокрема під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та при прийманні завершених будівництвом об'єктів в експлуатацію.

Клас наслідків (відповідальності) будівлі або споруди визначається відповідно до ДБН В.1.2-14-2009 “Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ” (абз. 5 Настанови).

Категорії складності об'єктів цивільного призначення визначаються відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 “Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва” (абз. 6 Настанови).

Абзацами 7-11 Настанови передбачено, що при цьому рекомендується наступна схема урахування класу наслідків (відповідальності) СС1; СС2; СС3:

класу наслідків СС1 відповідають I та II категорія складності;

класу наслідків СС2 відповідають III та IV категорія складності;

класу наслідків СС3 відповідає V категорія складності.

Клас наслідків визначається за шістьма ознаками:

кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті;

кількість осіб, які періодично перебувають на об'єкті;

кількість осіб, які перебувають поза об'єктом;

обсяг можливого економічного збитку;

втрата об'єктів культурної спадщини;

припинення функціонування комунікацій транспорту, зв'язку, енергетики, інших інженерних мереж.

Суд звертає увагу, що згідно з Експертним висновком Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" щодо визначення категорії складності по об’єкту «Реконструкція частини існуючої будівлі з прибудовою групи нежитлових приміщень по вул. Виборзька,103 літ. В' в Солом'янському районі м. Києва», об’єкт відноситься до третьої категорії складності.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не було доведено правомірність та обґрунтованість прийнятих припису від 11.02.2014 р. та Постанови №84/14/7/26-16/2102/02/1.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене в сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11.02.2014 р.

3. Визнати протиправною та скасувати Постанову №84/14/7/26-16/2102/02/1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21.02.2014 р..

4. Судові витрати в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кайрос ХХІ Століття" (ідентифікаційний номер 31176202) за рахунок Державного бюджету України.

5. Зобов'язати Державну казначейську службу України стягнути решту суми судового збору у розмірі в розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. вісімдесят коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 у ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001 із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (ідентифікаційний номер 37772089).

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Ю.Т. Шрамко