Ухвала суду № 38950990, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2012 рокусправа № 6/43

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Шкуропадська В.М.

за участю представників:

позивача: - Бондар Є. Р. (дов. від 19.12.11 № ГО-11/356)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову господарського суду Кіровоградської області від 28 листопада 2007 року

у справі № 6/43

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді

про визнання недійсним акта,-

встановила:

Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» звернулось до господарського суду Кіровоградської області з адміністративним позовом про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді від 02.02.2005 № 0000172201/3, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 5610,90 грн., у тому числі 3837,00 грн. основного платежу і 1773,90 грн. штрафних санкцій.

Позов обґрунтовано безпідставністю висновку податкового органу про заниження Кіровоградською філією ЗАТ "СГ «ТАС» валового доходу.

Постановою господарського суду Кіровоградської області від 28.11.2007 адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що помилковим є висновок податкової служби про заниження валових доходів Кіровоградською філією ЗАТ «СГ «ТАС», оскільки страхові премії в сумі 103 779,68 грн. перераховувались філією на рахунок юридичної особи і остання відображала їх в валових доходах підприємства. Крім того, з огляду на те, що страховиком є виключно юридична особа, філія (структурний підрозділ), яким є Кіровоградська філія ЗАТ "СГ "ТАС", не може бути суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності та сплачувати перестрахувальні премії безпосередньо нерезидентам, тому головним офісом обрано існуючий порядок перерахування коштів у перестрахування на адресу перестраховиків - нерезидентів, коли плату перестрахувальної премії здійснює головний офіс, а структурний підрозділ компенсує йому ці кошти за окремим розпорядженням шляхом перерахування вказаної суми по бордеро чи ковер-нотам на рахунок головного офісу в межах внутрішніх розрахунків.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т.3 а.с. 110), в якій просить скасувати постанову господарського суду Кіровоградської області та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що суд першої інстанції не врахував того, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» розглядає філії та інші окремі підрозділи юридичної особи як самостійних платників податків, і в даному випадку КФ ЗАТ "СГ "ТАС" зареєстрована в ДПІ у м.Кіровограді, як самостійний платник податку на прибуток; порядок розподілу частини валового доходу від страхової діяльності між КФ ЗАТ "СГ "ТАС" і юридичною особою - ЗАТ «СГ «ТАС», з метою оподаткування не є правомірним, оскільки суперечить п.п.2.1.3 п.2.1 ст.2 та п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує. Зазначає, що рішення судом першої інстанції прийнято законно та обґрунтовано.

Позивач подав суду апеляційної інстанції заяву про заміну Закритого акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС", надавши при цьому, виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які підтверджують дане правонаступництво, в зв'язку з чим, в силу приписів ст.55 КАС України, колегія суддів допускає заміну позивача вказаним правонаступником.

Також виходячи з доданих відповідачем документів, колегія суддів допускає заміну відповідача правонаступником, оскільки з наданих останнім документів вбачається, що згідно Наказу голови ДПА у Кіровоградський області «Про реорганізацію державних податкових інспекцій» утворено Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію та припинено Державну податкову інспекцію у м.Кіровограді шляхом приєднання до Кіровоградської ОДПІ (т.3, а. с.113).

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у м.Кіровограді проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Кіровоградською філією ЗАТ "СГ "ТАС" за період з 01.04.2002 по 01.01.2004, за результатами якої складений акт перевірки № 19/23-5/24716401 від 07.07.2004 (т.1, а. с.18-33).

Вищевказаним актом перевірки зафіксовано, що КФ ЗАТ "СГ "ТАС" в порушення п.п.2.1.3, п.2.1 ст.2, п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.12 Закону України "Про страхування" занижено в 2, 3, 4 кварталах 2002 року та 1, 2, 3 кварталах 2003 року суми оподатковуваного прибутку та відповідно податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумах відповідно 127 895 грн. та 3 837 грн.

Вказане порушення, як зазначено податковим органом допущено Філією при формуванні валових доходів за рахунок доходів від страхової діяльності страхових премій, у т. ч. перестрахування.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про помилковість висновків відповідача.

Перевіркою встановлено, що згідно декларації про доходи страховика за період з 01.04.2002 по 01.07.2003 Кіровоградська філія звітувала до ДПІ у м.Кіровограді про відсутність господарської діяльності, в тому числі валових доходів від страхової діяльності, доходів від діяльності, не пов'язаної із страхування перестрахування, валових витрат та амортизаційних відрахувань по не страховій діяльності.

Податкове зобов'язання з податку на прибуток до 3 кварталу 2003 року Філією до бюджету не нараховувалось та не сплачувалось; за даними бухгалтерського обліку страхові внески за укладеними договорами страхування Філією не відображались.

При перевірці договорів страхування встановлено, що Філія укладала договори від імені юридичної особи та страхові внески перераховувались на поточний рахунок ЗАТ "СГ "ТАС", який відкритий в КФ КБ "Приватбанк".

Так, згідно позиції відповідача Філією занижено валові доходи від страхової діяльності страхових премій в сумі 103779,68 грн., в тому числі по періодах за 2002 р. та 2003 р., оскільки Закон України "Про оподаткування прибутку підприємства" розглядає філії та інші відокремлені підрозділи юридичної особи як самостійних платників податків, (т.1, а. с.25, 26).

Порядок оподаткування страхової діяльності визначений Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР.

Так, згідно п.3.1 п.3 Закону № 334/94-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у рядку 1 розділу I декларації відображається сума валових внесків, отриманих (нарахованих) страховиками протягом звітного періоду по договорах страхування і перестрахування ризиків (крім страхування ризиків життя) на території України або за її межами.

З метою оподаткування страхової діяльності під валовим доходом від страхової діяльності розуміється сума одержаних (нарахованих) протягом звітного періоду валових внесків за договорами страхування і перестрахування, за виключенням суми валових внесків, переданих в перестрахування, повернутих страхувальникам надмірно сплачених ними страхових платежів, а також платежів, отриманих від реалізації страхових полісів інших страховиків при виконанні платником податку агентської діяльності, та платежів, одержаних від філій, відділень та інших відокремлених підрозділів платника податку, що не мають статусу юридичної особи.

Датою збільшення валового доходу від страхової діяльності вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а саме: дата зарахування коштів на банківський рахунок, оприбуткування в касу або дата виникнення у страховика страхових зобов'язань перед страхувальником, тобто дата набуття чинності договорами страхування і перестрахування.

У п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 334/94-ВР визначено, що оподатковувані доходи від страхової діяльності (крім страхування життя) страховиків-резидентів оподатковуються за ставкою у розмірі 3 відсотки суми валового доходу, одержаного від страхової діяльності, та не підлягають оподаткуванню за ставкою, встановленою статтею 10 цього Закону.

Для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами (крім договорів страхування життя), зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених (нарахованих) страховиком за договорами перестрахування з резидентом та сплачених за договорами перестрахування з нерезидентом у тому ж податковому періоді.

З матеріалів справи вбачається, що договори страхування укладені з ЗАТ «СГ «ТАС», від імені якої діяла Філія, передбачали перерахування страхових премій на рахунок юридичної особи та перерахування здійснювалось на банківський рахунок юридичної особи, а не Філії.

При цьому, відповідачем не заперечується, що ЗАТ «СГ «ТАС», як юридична особа, здійснювала відображення валового доходу від страхової діяльності страхових премій в сумі 103779,68 грн., уникаючи подвійного оподаткування.

Отже, з огляду на те, що страхові премії перераховувались на рахунок юридичної особи - ЗАТ «СГ «ТАС», і остання відображала їх в валових доходах Товариства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність порушення Філією валових доходів від страхових премій.

Щодо заниження КФ ЗАТ "СГ "ТАС" валових доходів від страхової діяльності з перестрахування.

Перевіркою встановлено, що в періоді, який перевірявся, Філією здійснювались операції з перестрахування з ЗАТ "СГ "ТАС".

Так, Філією передано в перестрахування страхових премій, отриманих по договорах добровільного страхування наземного транспорту в 3 кварталі 2003 року - 24116,14 грн.

Згідно Облігаторного квотного договору перестрахування від 01.01.2003 наземного транспорту № Г.00.1.0.58/01/КБ між ЗАТ "СГ "ТАС" (Перестрахувальник) та Трансатлантичною Перестраховочною Компанією (Перестраховик) Філія на підставі розпорядження позивача від 18.11.2003 перерахувала кошти на перестрахування на розрахунковий рахунок ЗАТ "СГ "ТАС" на загальну суму сумі 24116,14 грн.

При цьому, Філією вказана сума до валових доходів від страхової діяльності також не включалась, чим, за твердженням податкового органу, порушено п.п.2.1.3, п.2.1 ст.2, п.п.7.2.1, п.7.2 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.12 Закону України "Про страхування", що, в свою чергу, призвело до заниження Філією валових доходів від страхової діяльності страхових премій в 3 кварталі 2003 року в сумі 24116,14 грн.

Відповідно до пункту 1 «Доходи від діяльності страховика», Форми декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, яка затверджена Наказом ДПА України № 146 від 31.03.2003 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) оподаткований дохід від страхової діяльності складає суму валових внесків, одержаних платником або нарахованих на його користь за договорами страхування і перестрахування за виключенням суми «валових внесків, сплачених платником за договором перестрахування з нерезидентами».

З матеріалів справи вбачається, що сума, на яку було зменшено валовий доход Філією, перерахована останньою юридичний особі - головному офісу ЗАТ «СГ «ТАС» у зв'язку з перестрахуванням страхового ризику.

З огляду на те, що Філія здійснює свою діяльність від імені юридичної особи та в межах повноважень, якими наділена головним офісом, Філія має право здійснювати перестрахування як структурний підрозділ і у зв'язку з цим має право зменшувати свій валовий доход.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про страхування» від 07.03.96 № 85/96-ВР (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) перестрахування - це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частин своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика), резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика.

Згідно ст.2 Закону України «Про страхування» страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Згідно з приписами розділу І Положення про порядок здійснення страхової діяльності відокремленими підрозділами страховиків, затвердженого Наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю від 12.03.94 № 13 та зареєстрованого в юстиції України 17.05.94 № 100/309, страховики мають право створювати філії та інші відокремлені підрозділи, що здійснюють свою діяльність тільки на відповідно до чинного законодавства України. При цьому, Філія страховика - це відокремлений підрозділ страховика, який не є юридичною особою діяльність за видами, на які страховик одержав ліцензії і право на проведення яких було надане філії загальними зборами учасників страховика в повному обсязі або обмеженнями. Страховик несе повну відповідальність за діяльність своїх філій та інших відокремлених підрозділів, організовує контроль за страховими операціями філій та відокремлених підрозділів.

Тобто згідно чинного законодавства України відокремлені підрозділи позивача (страховика) не мають статусу юридичної особи, тому вони не підпадають під термін «страховик» у розумінні чинного законодавства.

Крім того, судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що зазначений договір перестрахування є зовнішньоекономічною угодою, а згідно ст.3 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є саме юридичні особи.

Юридичною особою є ЗАТ «СГ «ТАС», яке здійснює господарську (страхову) діяльність як самостійно, так і через свої відокремлені підрозділи, в тому числі через Філію, котра укладає договори від імені ЗАТ «СГ «ТАС» в особі уповноваженого представника на підставі довіреності юридичної особи.

Відповідно до чинного законодавства України страховик, що має філії та інші відокремлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи, є єдиним власником всього доходу, отриманого відокремленого відокремленими підрозділами. Враховуючи положення статті 95 ЦК України, для провадження страхової діяльності через свої відокремлені підрозділи страховик має право передавати підрозділам майно та кошти. Підрозділи, у визначеному порядку, перераховують частину отриманих від діяльності коштів (страхових премій) до головного офісу юридичної особи.

Позивач протягом періоду, за який проводилась перевірка, як юридична особа-страховик, укладав договори перестрахування, за якими було перераховано частину ризиків за договорами страхування, укладеними ЗАТ «СГ «ТАС» в особі Філії.

Філія згідно розпоряджень позивача перерахувала на рахунок ЗАТ «СГ «ТАС» суми страхових премій, перерахованих Товариством перестраховику за договорами страхування, укладеними ЗАТ «Страхова Група «ТАС».

При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого приписами ч.2 ст.71 КАС України покладається обов'язок щодо доведення правомірності спірного рішення, не надав суду доказів того, що ЗАТ "СГ "ТАС" наділяло Філію правом на проведення операцій з перестрахування від імені юридичної особи та доказів того, що Філією такі договори укладались.

Тобто операції з перестрахування здійснює само ЗАТ «СГ «ТАС», а не його структурні підрозділи, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що перестрахування не може бути відокремлене від діяльності щодо страхування, оскільки ці операції пов'язані між собою об'єктом страхування та виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Судом першої інстанції встановлено і не спростовується скаржником, що в податковому обліку Філія, як окремий платник податку на прибуток, лише після сплати головним офісом згідно договорів перестрахування частини страхових премій та отримання від головного офісу підтверджуючої інформації про сплату таких коштів, зменшувала свій валовий дохід на суму страхових премій, перерахованих перестраховику за договорами перестрахування.

Тобто зменшення валового доходу Філії відбулось в результаті здійснення головним офісом операцій перестрахування у нерезидентів ризиків за договорами страхування, укладеними Філією від імені ЗАТ «СГ «ТАС».

В свою чергу позивач (як юридична особа) не зменшував свій валовий дохід від страхової діяльності, оскільки договори страхування були укладені не головним офісом (юридичною особою), а його відокремленим підрозділом. Перестрахування проводив страховик, а не Філія (підрозділ юридичної особи).

Згідно ст.5 Закону № 334/94-ВР до валових витрат включаються будь-які витрати з страхування, включаючи кредитні та інші комерційні ризики платника податку.

Крім того, здійснення операції по перестрахуванню в іноземній валюті нерезидентом за нормами банківського законодавства дозволяється лише за банківським рахунком юридичної особи, тому дирекція в будь-якому випадку несе витрати через головний офіс юридичної особи (Інструкція НБУ "Про відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті", затверджена Постановою Правління НБУ від 18.12.98 № 527).

Враховуючи, що за обставинами справи спірне перестрахування зроблене щодо страхової діяльності Товариства та за рахунок коштів саме Товариства, колегія суддів, як і суд першої інстанції, дійшла висновку про правомірне зменшення Філією валового доходу на спірну суму перестрахування.

Суми часток страхових платежів, які надходили від Філії, в податковому обліку головного офісу ЗАТ «СГ «ТАС» згідно п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР не відображались. Одночасно Філія, перераховуючи головному офісу ЗАТ «СГ «ТАС» суми страхових премій, які раніше головним офісом ЗАТ «СГ «ТАС» були передані у перестрахування, зменшувала свій валовий дохід від страхової діяльності.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 5610,90 грн. (у т. ч. 3 837 грн. основного платежу і 1 773,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій) згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Кіровограді № 0000172201/3 від 02.02.2005.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини і зробив обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог.

Передбачених статтею 202 КАС України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Кіровоградської області від 28 листопада 2007 року у справі № 6/43 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко