Ухвала суду № 38950772, 04.02.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 лютого 2014 рокусправа № 804/11583/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицька О.О.

за участю представників:

прокурора: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року

у справі №804/11583/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевіча Сергія Георгійовича

про визнання дій незаконними і протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до директора Новомосковського міськрайонного центру зайнятості Кадевіча Сергія Георгійовича, в якому просив:

- визнати незаконними та протиправними дії та бездіяльність відповідача у частині порушення норм Закону України «Про звернення громадян» по зверненню від 17.06.2011.

- зобов'язати відповідача надати суду для відома матеріали службової перевірки стосовно звернення позивача від 17.06.2011 та надати результати заходів адміністративного реагування на дії підлеглого співробітника відповідача ОСОБА_4 по інциденту від 14.06.2011.

- зобов'язати відповідача повернути позивачу трудову книжку, у якій зробити чинний запис про зняття із обліку, а саме - згідно поданої позивачем заяви №2585 від 24.06.2011 в порядку п.1/10 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

- визнати у судовому порядку факт порушення позивачем ст. 9 Закону України «Про звернення громадян» - тобто - за переслідування позивача за критику його адміністративної діяльності та адміністративної діяльності його підлеглих співробітників.

- стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію матеріальної шкоди в розмірі 24 384,40грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2013 року (а.с.1-3) позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме: надання документу про сплату судового збору та належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто відповідно до п.1 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України з тих підстав, що позивач не в повному обсязі виконав вимоги суду, не усунув визначені судом недоліки.

Суд першої інстанції зазначив, що документ про сплату судового збору у розмірі 2294,00грн. та належним чином засвідчені копії документів, доданих до позовної заяви, позивач не надав, клопотання про продовження строку на виправлення недоліків в адміністративному позові до суду не надав.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм права, просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду справи.

До судового засідання сторони не з'явилися, про час і місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

За правилами п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до директора Новомосковського МЦЗ Кадевіча С.Г. з вимогами як немайнового, так і майнового характеру (стягнення матеріальної шкоди).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду подана позовна заява, яка оформлена неналежним чином, а саме: всупереч вимогам ч.2 ст.106 КАС України позивачем подані докази, які не засвідчені у встановленому порядку, отже не можуть бути належними в розумінніст.ст.69-70 КАС України, крім того, до позовної заяви не додано звернення (скаргу) від 17.06.2011, на яку посилається позивач у позовній заяві.

Також з посиланням на ч.3 ст.106 КАС України судом першої інстанції зазначено, що позивачем не сплачено судовий збір з вимог як майнового характеру в розмірі, який визначено судом першої інстанції, - 2294,00 грн., так і з вимог немайнового характеру в розмірі 34,41 грн.

Наведені обставини стали підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ч.1 ст.108 КАС України, про що судом першої інстанції винесено ухвалу від 02.09.2013. .

На виконання цієї ухвали позивачем надіслано до суду заяву з поясненнями, до якої додано оригінал квитанції про сплату судового збору з позовних вимог немайнового характеру в розмірі 34,41 грн., а також копію звернення (скарги) від 17.06.2011 з копією поштового повідомлення про вручення відповідачу (а.с.16).

Щодо сплати судового збору з вимог майнового характеру позивачем зазначено, що вимоги про стягнення з відповідача суми 24384,40 грн. не є вимогами майнового характеру, а є вимогами про компенсацію заподіяної шкоди посадовою особою.

В результаті дослідження наявних в матеріалах справи документів колегією суддів встановлено, що визначені позивачем вимоги про стягнення з відповідача компенсації матеріальної шкоди в розмірі 24384,40 грн. є вимогами майнового характеру.

Матеріальна шкода визначена позивачем в розмірі 24384,40 грн., виходячи з доданого до позову розрахунку і полягає у стягненні з відповідача вартості втраченої можливості навчання у вищому навчальному закладі - 21000,00 грн. (вартість навчання), ціни вироку - 850,00 грн., витрат на лікування - 534,40 грн. та інших витрат - 2000,00 грн.

За правилами ч.2 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, в даному випадку судовий збір з визначених позивачем вимог про відшкодування матеріальної шкоди підлягає сплаті відповідно до п.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 1 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Під перелічені в ст.5 цього Закону підстави для звільнення від сплати судового збору позивач не підпадає, отже повинен сплатити судовий збір з вимог майнового характеру в розмірі 243,84 грн.

Несплата позивачем судового збору в розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір», свідчить, що у встановлений судом строк позивач недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі суду від 02.09.2013, в повному обсязі не усунув.

Невірне визначення судом першої інстанції розміру судового збору, що підлягає сплаті повивачем, - 2294,00 грн., замість 243,84 грн. не звільняє позивача від обов'язку виконання вимог, встановлених ст..87 КАС України, Законом України «Про судовий збір» щодо спати судового збору за подання адміністративного позову, та вимог, встановлених ч.3 ст.106 КАС України щодо додання до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Наведені обставини відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України є підставою для повергнення позовної заяви позивачеві.

Щодо решти вимог, викладених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, а саме: неподання належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що питання про належність доданих позивачем документів в якості доказів відповідно до ст.ст.69-70 КАС України повинно вирішуватися судом на стадії розгляду справи (глава 3 КАС України), а не на стадії вирішення питання про відкритті провадження в адміністративній справі (ст.107 КАС України) і не є підставою для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.108 КАС України.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги, що позивачем не усунуто в повному обсязі недоліки позовної заяви, а саме: не сплачено судовий збір за вимогою про стягнення матеріальної шкоди, суд першої інстанції вірно застосував норми п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, доводи апеляційної скарги не спростовують вказаних висновків суду першої інстанції.

Правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції від 16.09.2013 відсутні.

Керуючись п.1 ст.199, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі №804/11583/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко