КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2014 р. Справа№ 910/779/14
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Баранця О.М.
Калатай Н.Ф.
За участю представників сторін:
Від позивача - не з'явився;
Від відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фідленс - Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р.
у справі № 910/779/14 (суддя Спичак О.М.)
за позовом Приватного підприємства „Резонагро"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фідленс - Україна"
про стягнення 98 069, 50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р. у справі №910/779/14 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фідленс-Україна" на користь Приватного підприємства "Резонагро" 96 833 грн. 60 коп. основного боргу, 533 грн. 25 коп. три відсотки річних, 678грн. 80коп. інфляційних нарахувань та 1960грн. 91 коп. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р. та прийняти нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що сторонами не було укладено договору, а відповідно не встановлено умови здійснення розрахунків за товар. Строк розрахунку не встановлено. Листа від позивача з вимогою оплатити товар, згідно до ст. 530 ЦК України не надходило, а відповідно у відповідача не настав строк оплати.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.05.2014р. розгляд апеляційної скарги призначено на 27.05.2014р.
27.05.2014р. в судове засідання апеляційного господарського суду не з'явились представники сторін.
Враховуючи те, що представники сторін про час та місце розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, про причини неявки у судове засідання сторони суд не попередили, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності представників сторін.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем поставлено відповідачу товар за наступними видатковими накладними: № 494 від 20.09.2013р. на суму 68501,70 грн., № 523 від 01.10.2013 р. на суму 80 675,50 грн., №557 від 16.10.2013 р. на суму 50 394,00 грн. та №588 від 31.10.2013 р. на суму 84262,40 грн. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1630 від 17.09.2013 р., № 1718 від 01.10.2013 р., № 1811 від 15.10.2013 р. та № 2056 від 31.10.2013 р. Загальна сума поставки становить 283 833,60 грн.
Відповідач в свою чергу оплатив поставлений товар частково на суму 187000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками копії яких містяться в матеріалах справи, у зв'язку з чим в останнього перед Приватним підприємством "Резонагро" виникла заборгованість у розмірі 96 833,60 грн.
Позивач 27.12.2013р. направив на адресу відповідача вимогу про погашення існуючої заборгованості у розмірі 99 063,99 грн., яка залишена відповідачем без задоволення.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що сторонами не було укладено договору, а відповідно не встановлено умови здійснення розрахунків за товар та строків розрахунку, листа від позивача з вимогою оплатити товар , відповідач не отримував, а відповідно у відповідача не настав строк оплати, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
Підписання відповідачем видаткових накладних, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, про що обґрунтовано зазначено місцевим господарським судом. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів на спростування наведених позивачем вимог позовної заяви, а саме доказів оплати за отриманий товар, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 96 833,60 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи доведеність позовних вимог та прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 557,10 грн. та 678,80 грн. інфляційних нарахувань у розмірі 678,80 грн. обґрунтовано задоволено місцевим господарським судом.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фідленс - Україна" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2014р. у справі №910/779/14 залишити без змін.
3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/779/14.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Повний текст постанови складено та підписано 29.05.2014р.
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді О.М. Баранець
Н.Ф. Калатай
Судове рішення № 38945109, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/779/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: