Постанова № 38941396, 01.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-5540/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ЮГ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ "ТЕС-ЮГ" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002242301 від 17 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 722 910 грн. за порушення п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0002242301, що було прийнято ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС 17 жовтня 2012 року.

Зобов'язано ГУ ДКС України у Миколаївській області стягнути на користь ТОВ "ТЕС-ЮГ" судові витрати в сумі 2 146 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ДПІ у Ленінському районі ГУ Міндоходів у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

З 08 серпня 2012 року по 10 серпня 2012 року ДПІ провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності формування податкового кредиту, податкових зобов'язань за період з 01 жовтня 2011 року по 31 жовтня 2011 року, результати якої оформила актом №2268/22-200/36880965 від 17 серпня 2012 року.

Перевіркою встановлено, що ТОВ "ТЕС-ЮГ" порушило п.185.1 ст. 185, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст. 198 ПК України та відповідно до п.п.1,2 ст. 215, п.п.1,5 ст. 203 ЦК України правочин є недійсним, і в силу ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 481 940 грн., у т.ч. по періодах: за жовтень 2011 року у сумі 276 102 грн.; за листопад 2011 року у сумі 32 731 грн.; за грудень 2011 року у сумі 173 107 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0002242301 від 17 жовтня 2012 року ДПІ з посиланням на п.п.54.3.2 п.54.3 ст. 54, абзац 1 п.123.1 ст. 123 ПК України збільшила Товариству суму грошового зобов'язання з ПДВ на 722 910 грн., в тому числі 481 940 грн. - основний платіж, 240 970 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що доводи відповідача про завищення податкового кредиту є недоведеними, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення №0002242301 від 17 жовтня 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 722 910 грн. підлягає скасуванню.

Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п.201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п.201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, згідно ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємий період основною господарською діяльністю ТОВ "ТЕС-ЮГ" була оптова торгівля паливом.

У жовтні 2011 року одним із постачальників підприємства було ТОВ "Арктика" з яким було укладено ряд договорів поставки, зокрема, договір №1507/1 від 05 липня 2011 року, №1208/1 від 12 серпня 2011 року, №2909/1 від 29 вересня 2011 року.

Проте позивачем надано тільки вищевказані договори та специфікації до них, податкові та видаткові накладні, однак не надано на підтвердження реальності здійснених господарських операцій інших первинних документів, які підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення цих операцій, а саме документів, що засвідчують транспортування та зберігання товару, акти-приймання передачі нафтопродуктів, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, документи щодо навантажувальних та розвантажувальних робіт, наявність відповідного місця зберігання товару.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Ненадання позивачем для перевірки належних первинних бухгалтерських документів, які б вказували на правомірність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями з придбання товару у ТОВ "Арктика", свідчить про правильність висновків відповідача щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0002242301 від 17 жовтня 2012 року, що помилково не було встановлено судом першої інстанції.

На підставі вищевикладеного колегія суддів, керуючись п.3, п.4 ч.1 ст. 202 КАС України вважає необхідним, скасовуючи постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ "ТЕС-ЮГ" відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕС-ЮГ" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити в повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв