Ухвала суду № 38941457, 15.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

15 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4700/12/2170

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Морська Г.М.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2012 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС), правонаступником якої є Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління (ДПІ у м. Херсоні ГУ) Міндоходів у Херсонській області, звернулася з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по податку з доходів фізичних осіб у сумі 38 509,18 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував, що відповідачем не сплачено заборгованість з доходів фізичних осіб, яка виникла в результаті продажу автомобіля марки MAZDA 6, 2007 року випуску, який перебував у власності відповідача.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на суму 38 509,18 грн. код платежу 11010513, р/р 33215801700002 до місцевого бюджету. Отримувач: УДКСУ у м. Херсоні, Херсонської області, код 37959779, банк ГУДКСУ, МФО 852010.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Відповідно до акту від 12 травня 2011 року №1953/17-1/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року» відповідач 15 квітня 2009 року зняв з обліку транспортний засіб для реалізації, а саме автомобіль марки MAZDA 6, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3, який перереєстровано на покупця - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 2009 року, укладеного через Товарну біржу «Ізумруд».

Відповідно до звіту про незалежну експертну оцінку, ринкова вартість автомобіля, складає 256 727,88 грн. Відповідачем не сплачено податок з доходів фізичних осіб в сумі 38 509,18 грн.

Перевіркою встановлено порушення п.12.1 ст. 12, пп.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі акту перевірки від 12 травня 2011 року ДПІ у м. Херсоні винесено податкове повідомлення рішення від 16 травня 2011 року №7127151701 на суму 38 509,18 грн. Дане податкове повідомлення рішення, яке відповідно до довідки, підписаної працівником зв'язку, було доставлено за адресою ОСОБА_2 і у зв'язку з неможливістю його вручення за закінченням терміну зберігання було повернуто заявнику.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не сплачено заборгованість з доходів фізичних осіб у сумі 38 509,18 грн.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового кодексу України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 вказується, що рішення суду першої інстанції є неправильним, підлягає скасуванню з відмовою у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач не зобов'язаний сплачувати спірну заборгованість, оскільки відсутнє чітке встановлення бази оподаткування, що є передумовою до визначення розміру податкового зобов'язання.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Абзацом 3 п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем податкове повідомлення рішення від 16 травня 2011 року №7127151701 не оскаржено, таким чином, колегія суддів вважає, що податкова заборгованість ОСОБА_2 на суму 38 509,18 грн. є узгодженою.

З матеріалів справи також вбачається, що для стягнення податкового боргу податковим органом на адресу ОСОБА_2 було направлено податкову вимогу від 26 липня 2011 року №42, яка особисто отримана відповідачем.

ОСОБА_2 не було погашено вказаної заборгованості, тобто відповідач має недоїмку у сумі 38 509,18 грн.

Слід зазначити, що судом першої інстанції було неправильно визначено об'єкт оподаткування, оскільки ОСОБА_2 було продано два автомобіля, а саме: автомобіль марки MAZDA 6, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 (вартість - 129 264 грн.) та автомобіль марки BMW 5301, 2002 року випуску, номер двигуна НОМЕР_4 (вартість - 127 463,88 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Однак, зазначене не впливає на розмір грошового зобов'язання, оскільки суми зазначених автомобілів складають 256 727,88 грн. (129 264 грн. + 127 463,88 грн. = 256 727,88 грн.), а податок з доходів фізичних осіб складає 38 509,18 грн. (256 727,88 грн. х 15 : 100 = 38 509,18 грн.).

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений Податковим кодексом України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи все вищевказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, оскільки у відповідача наявна заборгованість по податку з доходів фізичних осіб у сумі 38 509,18 грн., яка не була оскаржена, тобто є узгодженою.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта щодо неправильного визначення об'єкта оподаткування, оскільки ОСОБА_2 було продано два автомобіля, а саме: автомобіль марки MAZDA 6, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_2, номер кузова НОМЕР_3 (вартість - 129 264 грн.) та автомобіль марки BMW 5301, 2002 року випуску, номер двигуна НОМЕР_4 (вартість - 127 463,88 грн.), зазначене підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв