Ухвала суду № 38932553, 19.05.2014, Компаніївський районний суд Кіровоградської області

КОМПАНІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 391/616/13-к

У Х В А Л А

19.05.2014 р. селище Компаніївка

Компаніївський районний суд Кіровоградської області:

головуюча - суддя Мумига І.М.

за участю секретаря - Сабадаш Т.Є.

прокурора - Сливки М.А.,

потерпілого - ОСОБА_1

захисників - адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Компаніївка кримінальне провадження № 12012120050000086 від 13.12.2012 року за пред»явленим обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сміла, Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, освіта вища, працюючого директором департаменту продаж ТОВ Фаворит Інвест, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, проживаючого АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляді в Компаніївському районному суді Кіровоградської області знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Підсудний ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що 26.08.2012 року, близько 13 год. 50 хв., керуючи на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу автомобілем НОNDA АССORD 2.4, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_6, під час руху на 102 км. + 300 м. автодороги Олександрівка - Кіровоград - Миколаїв, зі сторони м. Миколаїва в напрямку м. Кіровоград, на території Компаніївського району Кіровоградської області, наближаючись до транспортного засобу, який рухався попереду в попутному напрямку, не вибрав безпечну швидкість руху, проявив власну необережність і недбалість до забезпечення елементарних вимог безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б), 12.1 Правил дорожнього руху України (ПДР) та рухаючись позаду попутного транспортного засобу, в момент виявлення перешкоди для руху, автомобіля CHEVROLET LACETTI NF 353 реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_7, який перебував по ходу його руху у нерухомому стані, частково на проїзній частині, а частково на узбіччі, в порушення вимог п. 12.3 ПДР вчасно не вжив заходів до зменшення швидкості, аж до повної зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, а навпаки продовжив рух далі та з метою об'їзду виявленої перешкоди, в порушення вимог п. 10.1 ПДР, не переконавшись у безпечності виконуваного маневру та створюючи аварійну ситуацію для інших учасників дорожнього руху, частково виїхав на смугу зустрічного руху, де виявив транспортний засіб, що рухався у зустрічному напрямку, та уникаючи зіткнення із зустрічним автомобілем застосував екстрене гальмування і змінюючи напрямок свого руху допустив дотичне зіткнення із стоячим автомобілем CHEVROLET LACETTI NF 353 реєстраційний номер НОМЕР_2.

Після зіткнення зі стоячим автомобілем, автомобіль під керуванням ОСОБА_4 продовжив рух далі у некерованому стані, при цьому стався його виїзд на смугу зустрічного руху, де відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ-2103 реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, котрий рухався у зустрічному з ним напрямку.

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ-2103 - ОСОБА_1, отримав тілесні ушкодження, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 340 від 25.03.2013 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, а пасажир автомобіля ВАЗ-2103 - малолітня ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров'я.

В судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 було заявлене клопотання про призначення комісійної судово-медичної експертизи щодо тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_1

Клопотання обґрунтоване тим, що на даний час та на час проведення експертизи діє порядок та критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженим наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року, якими на думку обвинуваченого, безпідставно не скористався експерт при проведення експертизи.

Крім того, відповідно до доводів клопотання, експерт ОСОБА_9 не з'ясувала питання чи взагалі можливо станом на березень 2013 року визначати ступінь стійкої втрати працездатності у ОСОБА_1, а також застосувала застарілу методичну базу для визначення ступеня стійкої втрати працездатності.

Також, на думку обвинуваченого, висновок експерта № 340 містить ряд інших недоліків, таких як: висновок підписаний особою, що не є експертом - лікарем травматологом; обстеження ОСОБА_1 проводив лікар-травматолог ОСОБА_11 14.03.2013 року, а експертиза проводилася з 20.03.2013 року по 25.03.2013 року; всупереч вимогам Правил у висновку експерт об'єднав різні за ступенем тяжкості та морфологічними ознаками ушкодження; у висновку відсутня дослідницька частина.

Крім того, обвинувачений посилається на те, що в матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта № 1560 судово-медичної експертизи, згідно якого тілесні ушкодження, отриманні ОСОБА_1 під час ДТП відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Також, обвинувачений ОСОБА_4 на обґрунтування клопотання посилається на долучений стороною захисту висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 1559/Ж від 06.09.2013 року.

Прокурор, потерпілі не заперечували проти задоволення даного клопотання.

Обговоривши доводи заявленого клопотання суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні досліджений наданий стороною обвинувачення висновок експерта № 1560 судово-медичної експертизи, складений лікарем судово-медичним експертом КЗ «Кіровоградського облбюро СМЕ» ОСОБА_12 Відповідно до даного висновку у ОСОБА_1 згідно наданої медичної документації мались тілесні ушкодження у виді: сполученої травми, закритого уламкового чрезнадмищелкового перелому лівого стегна зі зміщенням, відкритого перелому лівого ліктьового і вінечного відростку зі зміщенням, закритого уламкового перелому шийки лівого плеча зі зміщенням, рваної рани мошонки, багаточисельних саден лівої нижньої кінцівки, лівого передпліччя. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмета (ів), могли виникнути при ударах об виступаючи частини салону автомобіля при зіткненні транспортних засобів і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості як такі, що потягнули тривалий розлад здоров'я.

Також в судовому засіданні досліджений наданий стороною обвинувачення висновок експерта № 340 судово-медичної експертизи, складений лікарем судово-медичним експертом КЗ «Кіровоградського облбюро СМЕ» ОСОБА_9 та завідувачем травматологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні УОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, лікарем-травматологом вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_11 Відповідно до даного висновку у ОСОБА_1 згідно наданої медичної документації мались тілесні ушкодження у виді: сполученої травми, закритого уламкового чрезнадмищелкового перелому лівого стегна зі зміщенням, відкритого перелому лівого ліктьового і вінечного відростку зі зміщенням, закритого уламкового перелому шийки лівого плеча зі зміщенням, рваної рани мошонки, багаточисельних саден лівої нижньої кінцівки, лівого передпліччя. На момент огляду 14.03.2013 року має місце контрактура в лівому плечовому, лівому ліктьовому, лівому колінному суглобах, скорочення лівої нижньої кінцівки на 2 см., що є наслідком перенесеної травми та знаходиться в прямому причинному зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями в результаті ДТП. Дані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (их) предмета (ів) могли виникнути при обставинах дорожньо-транспортної пригоди при ударах об виступаючи частини салону автомобіля при зіткненні транспортних засобів та можуть відповідати указаному строку. Вище вказані ушкодження призвели до стійкої втрати загальної працездатності 35% (тридцять п'ять процентів), та згідно таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм п. 94-г «Інструкції про порядок організації та проведення лікарської - страхової експертизи», відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні, допитаний лікар судово-медичний експерт КЗ «Кіровоградського облбюро СМЕ» ОСОБА_9, пояснила, що на момент проведення первинної судово-медичної експертизи, була надана первина медична документація і на той період часу ступінь тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 відносилась до середнього ступеню тяжкості. Згодом, 12 березня поступила інша постанова від 5 березня підписана ОСОБА_13 з питанням чи потягли за собою тілесні ушкодження стійку втрату працездатності. Це питання в первинній експертизі не піднімалось тому, що втрата працездатності визначається не раніше чим через шість місяців після отримання тілесних ушкоджень. Для того щоб визначити ступінь стійкої втрати працездатності, було викликано громадянина ОСОБА_1 та направлено на консультацію до обласного лікаря травматолога і отримано відповідь, про те, що на момент огляду 14 березня 2013 року виставлено діагноз: слабо консолідований перелом шийки лівого плеча металоостеосінтез, лівого ліктевого відростку металоостеосінтез, нижньої третини лівого бедра металоостеосінтез. Контрактура в лівому плечовому, ліктевому, коліному суглобах. Укорочення лівої нижньої кінцівки на 2 см. Об'єктивно: відведення в лівому плечовому суглобі 50 градусів, ротація 0 градусів. Вперед 60 назад 20 градусів, в ліктевому суглобі згибання 90, розгинання 150, супінація та пронація 60 градусів. В лівому колінному суглобі згинання 100, розгибання 160 градусів.

З урахуванням цих даних та наявних тілесних ушкоджень на підставі п. 2.1.1. г Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ № 6 від 17.01.1995 року, прийшли до висновку що дані тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень які викликали стійку втрату працездатності. Втрата загальної працездатності визначалась за інструкцією про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи - п. 94 (г). Даною інструкцією затвердженні таблиці відповідно до яких встановлюється розмір втрати загальної працездатності. Даним документом керуються експерти при визначенні ступеню втрати загальної працездатності, більш новішого документу не має. До проведення даної експертизи залучався лікар-травматолог ОСОБА_11 та експерт має право залучати до проведення експертизи таких спеціалістів.

Посилання обвинуваченого в клопотанні на те, що експерт при визначенні ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 мав використовувати порядок та критерії встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затверджені наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року, а не «Інструкцію про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи», суд сприймає критично, оскільки як вказує п. 1.1. Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, затвердженого Наказом МОЗ України № 420 від 05.06.2012 року, цей Порядок регулює механізм встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків.

Тобто даний наказ МОЗ України визначає механізм встановлення ступеня стійкої втрати саме професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням трудових обов'язків, а не ступінь стійкої втрати загальної працездатності.

Допитаний в ході судового засідання експерт пояснив, що ступінь стійкої втрати загальної працездатності визначається саме відповідно до «Інструкції про порядок організації та проведення лікарсько-страхової експертизи» від 08.01.1986 року та більш нових документів, що визначають ступінь втрати загальної працездатності не прийнято.

Пунктом 2.1.6. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України N 6 від 17.01.1995 року, передбачено, що під розладом здоров'я належить розуміти безпосередньо пов'язаний з ушкодженням послідовно розвинутий хворобливий процес. Розміри стійкої (постійної) втрати загальної працездатності при ушкодженнях встановлюються після наслідку ушкодження, що визначився, на підставі об'єктивних даних з урахуванням документів, якими керуються у своїй роботі МСЕК. Під стійкою (постійною) втратою загальної працездатності належить розуміти таку необоротну втрату функції, котра повністю не відновлюється. Під наслідком ушкодження, що визначився, належить розуміти повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були ним обумовлені.

Посилання на те, що станом на березень 2013 року експерт не визначив, чи відбулось повне загоєння ушкоджень у ОСОБА_1, зникнення хворобливих змін та чи визначився наслідок ушкодження у розумінні п. 2.1.6 вказаних Правил, суд не може взяти до уваги для призначення комісійної експертизи, оскільки в цьому ж пункті передбачено, що повне загоєння ушкодження і зникнення хворобливих змін, які були обумовлені ушкодженням, не виключає можливості збереження стійких наслідків ушкодження (рубця, анкілозу, укорочення кінцівок, деформації суглоба тощо). Зокрема у висновку експерта № 340 зазначено, що у ОСОБА_1 мало місце укорочення лівої нижньої кінцівки на 2 см.

Висновок судово-медичної експертизи № 340 підписаний лікарем судово-медичним експертом КЗ «Кіровоградського облбюро СМЕ» ОСОБА_9 та завідувачем травматологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні УОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, лікарем-травматологом вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_11

Пунктом 4.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, дійсно передбачено, що в необхідних випадках судово-медичний експерт може використовувати відомості досліджень, що проводяться із залученням відповідних спеціалістів, не обстежуючи потерпілого особисто. У цих випадках у висновках експерта (акті) зазначається: де, коли і ким досліджувався потерпілий, які відомості при цьому встановлені і яких висновків дійшов спеціаліст. Підсумки складаються експертом з урахуванням вказаних результатів, що викладені письмово.

В самому висновку № 340 судово-медичної експертизи зазначено, що 14.03.2013 року потерпілий був направлений до лікаря-травматолога Кіровоградської області лікарні та йде посилання на висновки зроблені завідувачем травматологічного відділення Кіровоградської обласної лікарні УОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, лікарем-травматологом вищої кваліфікаційної категорії ОСОБА_11 Тому наявність підпису вказаної особи у висновку експерта на думку суду не є порушенням.

Щодо дат проведення обстеження ОСОБА_1 та складення висновку експерта, то під час допиту експерт пояснив, що 12 березня було отримано постанову про призначення додаткової судово-медичної експертизи, 14 березня потерпілого ОСОБА_1 було направлено до Кіровоградської обласної лікарні. З показів експерта вбачається, що огляд ОСОБА_1 14.03.2013 року в Кіровоградській обласній лікарні був проведений саме за її направленням для проведення даної експертизи, тому неможливо стверджувати, що експерт використала застарілі висновки раніше проведеного огляду.

Ступінь тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 як вбачається з висновку № 340 визначався не за найбільш тяжким ушкодженням, а за стійкою загальної втратою працездатності в розмірі 35 %. Висновок судово-медичної експертизи № 340 містить опис тілесних ушкоджень ОСОБА_1, перебіг хвороби та висновки додаткового огляду 14.03.2013 року, що складає дослідну частину висновку експерта.

В матеріалах кримінального провадження міститься висновок експерта № 1560 судово-медичної експертизи, згідно якого тілесні ушкодження, отриманні ОСОБА_1 під час ДТП відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В даній експертизі не ставилось питання про те, чи потягли отримані тілесні ушкодження стійку втрату працездатності та експертом було пояснено, що стійка втрата загальної працездатності визначається не раніше чим через шість місяців після отримання тілесних ушкоджень, а станом на момент проведення експертизи № 1560 - 16.10.2012 року, шість місяців після отримання тілесних ушкоджень не пройшло.

Щодо посилання обвинуваченого ОСОБА_4 на долучений стороною захисту висновок № 1559/Ж від 06.09.2013 року спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи - лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_14 слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 243 КПК України, сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової.

В даному випадку, фахівець ОСОБА_14 навів у своєму висновку повний зміст висновку експерта № 1560 судово-медичної експертизи та висновку експерта № 340 судово-медичної експертизи, тобто мав всі вихідні дані, які мали і судово-медичні експерти які проводили попередні судово-медичні експертизи, але свого висновку як судово-медичний експерт щодо ступеню тяжкості тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не надає. Як вбачається з поставлених питань адвокатом ОСОБА_2 та відповідей на них, фахівець ОСОБА_14 робить правовий аналіз висновку судово-медичної експертизи № 340. Як вказує п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30.05.1997 року, є неприпустимим порушення перед експертом правових питань, вирішення яких віднесено законом до компетенції суду.

Інструкція про проведення судово-медичної експертизи, затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України № 6 від 17.01.1995 року в п. 2.4, 2.4.3 передбачає, що участь кількох експертів є обов'язковою при проведенні експертиз з визначення втрати загальної та професійної працездатності.

В даному випадку висновок експерта № 340 судово-медичної експертизи, складений одним судово-медичним експертом та лікарем-травматологом як спеціалістом.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та призначення комісійної судово-медичної експертизи.

Керуючись ст.ст. 242, 332, 372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про призначення комісійної судово-медичної експертизи задовольнити.

Призначити комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручити експертам комунального закладу «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи» управління охорони здоров»я Кіровоградської обласної державної адміністрації. 25006 м. Кіровоград, вул. Гоголя, 44.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.

На вирішення експертам поставити такі питання:

1. Чи можливо на даний час визначити розміри у відсотках стійкої втрати загальної працездатності у ОСОБА_1 внаслідок ушкоджень, отриманих ним під час ДТП, що відбулося 26.08.2012 року?

2. Які розмірі у відсотках стійкої втрати загальної працездатності у ОСОБА_1, отриманих ним під час ДТП, що відбулося 26.08.2012 року?

3. Яка ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, отриманих ОСОБА_1 під час ДТП, що відбулося 26.08.2012 року?

У розпорядження експертів надати матеріали обвинувального акта № 391/616/13-к в 3-х томах, матеріали кримінального провадження № 12012120050000086 від 13.12.2012 року в 3-х томах та медичну документацію, а саме: медичну картку Компаніївської центральної районної лікарні Кіровоградської області на стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 2272 від 26.08.2012 року та медичну картку Кіровоградської обласної лікарні стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 16935 від 28.08.2012 року.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя _______ І.М.Мумига