Постанова № 38931883, 28.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/3295/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2014 року по справі за позовом Державної фінансової інспекції в м. Києві до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Державна фінансова інспекція в м. Києві звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Київенерго» про зобов'язання надати персональні дані заступника фінансового директора ПАТ «Київенерго» ОСОБА_2, а саме: інформацію щодо дати і місця народження, місця проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, факти притягнення раніше до адміністративної відповідальності.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПАТ «Київенерго» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні позову та закриття провадження по справі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не підтримує таку правову позицію з огляду на слідуюче.

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу ненадання персональних даних заступника фінансового директора ПАТ «Київенерго» ОСОБА_2, (інформації щодо дати і місця народження, місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків або серії та номеру паспорта, фактів адміністративної відповідальності раніше).

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За загальним правилом, позов має пред'являтися до суду належним позивачем, тобто особою, яка має право вимоги за позовом, оскільки саме її права, свободи та інтереси порушені, оспорюються або невизнані. Це обов'язок позивача бути належним суб'єктом адміністративних процесуальних відносин.

Тобто, особливість процесуальної правосуб'єктності Державної фінансової інспекції в м. Києві, як суб'єкта владних повноважень в адміністративному судочинстві, полягає у можливості звернення до суду лише у разі, якщо таке право прямо передбачено законом.

Основні функції органу державного фінансового контролю визначені ст. 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 10 цього Закону передбачені права органу державного фінансового контролю.

Разом з тим, ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» не передбачено випадків, відповідно до яких органи державного фінансового контролю мають право звертатися до суду з вимогами про зобов'язання юридичної особи надати персональні данні посадових осіб.

Колегія суддів зазначає, що позивачем не наведено, а судом не встановлено законодавчо закріплених положень, які б надавали право останньому звертатися до суду з зазначеними позовними вимогами, тобто у позивача відсутнє право позовної вимоги в даному випадку, що є безумовною підставою для відмови в позові.

Безпідставними є посилання позивача на ч. 4 ст. 19 Закону України «Про захист персональних даних», відповідно до яких органи державної влади мають право на безперешкодний і безоплатний доступ до персональних даних відповідно до їх повноважень, оскільки дана правова норма є загальною. По відношенню до позивача діє спеціальна правова норма - ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», яка в даному випадку має пріоритетне значення для застосування.

Крім того, ст. 31 Закону України «Про інформацію» передбачено, що забороняється доступ сторонніх осіб до відомостей про іншу особу, зібраних відповідно до чинного законодавства державними органами, організаціями і посадовими особами, а відповідно до вимог ст. 11 даного Закону, ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних»не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди.

Відповідно до ст. 32 Конституції України ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач, як суб'єкт владних повноважень, законодавчо позбавлений права втручатися в особисте життя особи, шляхом отримання конфіденційної (особистої) інформації без її згоди, крім випадків визначених чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи щодо задоволених позовних вимог, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційна скарга публічного акціонерного товариства «Київенерго» підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.04.2014 року - скасувати та постановити нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Епель О.В.

Федотов І.В.