Ухвала суду № 38927279, 27.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/800/16039/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів»

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р.

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р.

у справі № 815/6246/13-а

за позовом Державної податкової інспекції в Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області

до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів»

про стягнення заборгованості по земельному податку,

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція в Малиновському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - позивач, ДПІ в Малиновському районі м. Одеси) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» (далі - відповідач, ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів») про стягнення заборгованості по земельному податку

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р. позов задоволено. Стягнуто з ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів» заборгованість по земельному податку в розмірі 68 270,15 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно до відомості про наявність земельних ділянок ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів» сплачує земельний податок за земельну ділянку загальною площею 10 738, 2100, розташовану за адресою: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 35, категорія землі, на якій розташована земельна ділянка та її цільове призначення - Міністерство оборони України - виробництво будівельних конструкцій та столярних виробів, та за земельну ділянку загальною площею 5972, 5900, розташовану з адресою: 65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 35, категорія землі, на якій розташована земельна ділянка та її цільове призначення - Міністерство оборони України - оренда приміщень.

ДП МОУ «Одеський завод будівельних матеріалів» до ДПІ в Малиновському районі міста Одеси подано звітну податкову декларацію від 05.02.2013 року з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2013 рік. У вказаній декларації від 05.02.2013 року відповідачем самостійно визначено земельний податок на 2013 рік по земельним ділянкам площею 10 738, 2100 та площею 5972, 5900 в розмірі 154 248, 27 грн., по 12 854, 03 грн. щомісячно.

Відповідно до облікової картки платника податків, платіж 13050100 (земельний податок з юридичних осіб), державним підприємством Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» не сплачено земельний податок з юридичних осіб з урахуванням пені за період з січня 2013 року по травень 2013 року в розмірі 68270, 15 грн.

Згідно з п. п. 14.1.72 п.14.1 ст. 14 ПК України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Органами стягнення, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, є виключно органи державної податкової служби (п.41.5 ст.41 ПК України).

У пункті 95.2 статті 95 ПК України зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом винесено податкову вимогу № 913 від 05.06.2012р. на суму 11 727,01 грн., яка була надіслана на адресу підприємством поштовим відправленням.

Після направлення податкової вимоги податковий борг відповідача збільшився, що підтверджено обліковою карткою відповідача по платі за землю.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р. та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України «Одеський завод будівельних матеріалів» відхилити.

2.Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов