Ухвала суду № 38926877, 26.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 травня 2014 року Справа № 903/1070/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Картере В.І.,суддів:Барицької Т.Л., Євсікова О.О.,перевіривши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014та на рішеннягосподарського суду Волинської області від 03.12.2013у справі№903/1070/13 господарського суду Волинської областіза первісним позовомПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"доФізичної особи-підприємця ОСОБА_4простягнення 45745,42 грн.,та за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4доПублічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"простягнення 228 727,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Подана 14.04.2014 (відповідно до штампу Рівненського апеляційного господарського суду на касаційній скарзі) Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (далі-скаржник) касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, в якості доказів направлення копії касаційної скарги іншій стороні у справі відповідач додав фіскальний чек №3976 від 13.02.2014.

Проте, вказаний фіскальний чек є доказом направлення стороні у справі копії вперше поданої касаційної скарги, яка була повернута ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2014 з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України (копія касаційної скарги №1 від 05.02.2014 знаходиться в матеріалах справи № 903/1070/13, а.с. 183-188).

Разом з тим, як вбачається із змісту повторно поданої касаційної скарги №1, яка датована також 05.02.2014, скаржником було заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 і рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2013 та доповнено касаційні вимоги.

Таким чином, заявником касаційної скарги не надано належних доказів направлення вдруге поданої касаційної скарги іншій стороні у справі, тому неможливо дійти висновку, що скаржником належно виконані вимоги ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи, що касаційна скарга повертається скаржникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, клопотання скаржника про відновлення процесуального строку на оскарження постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 03.12.2013 та рішення господарського суду Волинської області від 29.01.2014 у справі № 903/1070/13, колегією суддів не розглядається.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:.

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 та на рішення господарського суду Волинської області від 03.12.2013 у справі №903/1070/13 повернути скаржнику.

Справу №903/1070/13 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя В.І. Картере

Судді: Т.Л. Барицька

О.О. Євсіков