Ухвала суду № 38924713, 22.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/2402/13-ц Головуючий у І інстанції Рудюк О.Д.Провадження № 22-ц/780/1502/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 4 22.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

22 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася до Вишгородського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 01 серпня 2008 року між сторонами було укладено шлюб, який фактично припинено на початку січня 2012 року.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

За час спільного проживання позивачки та відповідача ними було набуте майно на праві спільної сумісної власності, а саме: автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2; земельну ділянку площею 0,097, державний акт серії ЯЛ №587910, кадастровий номер 3221885600:34:163:0342, яка знаходиться у Вишгородському районі Київської області; а також грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку, відкриті на ім'я ОСОБА_3 в ПАТ «Банк Форум».

Просила суд, поділити вищезазначене спірне майно з урахуванням приписів статті 70 СК України.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року, позов задоволено частково, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину автомобіля Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2; визнано за ОСОБА_2 право власності на ? частину земельної ділянки площею 0,097, кадастровий номер 3221885600:34:163:0342, яка знаходиться у Вишгородському районі Київської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила змінити рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року та визнати за нею право власності на автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2; ? частину грошових коштів, які знаходяться на депозитному рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_3, який було відкрито в банку «Форум». В решті рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 01 серпня 2008 року було зареєстровано шлюб, а 09 липня 2013 року рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області шлюб між сторонами було розірвано(а.с. 4, Т. 1; а.с. 91, Т. 2).

Від спільного проживання сторони мають доньку - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5, Т. 1).

За час шлюбу сторонами було набуто наступне майно: автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2008 року; земельна ділянка кадастровий номер 3221885600:34:163:0342 площею 0,097 га., яка знаходиться в с/т «Північне» Вишгородського району Київської області, про що сторонами не заперечувалося у суді першої інстанції.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06 вересня 2013 року залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06 листопада 2013 року було встановлено, що договір купівлі-продажу автомобіля та кредитний договір були укладені в інтересах сім'ї ОСОБА_4, а автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 є об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 (а.с. 92-97, Т. 2).

Відповідно до листів відділу Держземагенства у Вишгородському районі Київської області від 13 березня 2013 року №478 та від 26 квітня 2013 року №830, на ім'я ОСОБА_3 виготовлено та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №587910 з кадастровим номером 3221885600:34:163:0342 площею 0,097 га., державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №3221800010006512 від 17 жовтня 2011 року (а.с. 196, 217-218, Т. 1).

Згідно листа ПАТ «Банк Форум» від 20 березня 2013 року №124/2.9.2, ОСОБА_3 станом на 18 березня 2013 року не має відкритих депозитних рахунків в Банку (а.с. 194, Т. 1).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що автомобіль Suzuki Grand Vitara, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_2 та земельна ділянка кадастровий номер 3221885600:34:163:0342 площею 0,097 га., яка знаходиться в с/т «Північне» Вишгородського району Київської області є спільною сумісною власністю сторін по справі, а вимоги ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину грошових коштів в ПАТ «Банк Форум» є безпідставними.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ч. 2 ст. 60 СК України, вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Статтею 63 СК України передбачено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

З урахуванням вищезазначених норм матеріального права, суд зробив правильний висновок про часткове задоволення позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування її позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 18 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: