Ухвала суду № 38919448, 12.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2014 р. Справа № 161435/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Довгої О.І., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання: Нефедовій А.О.,

з участю представників:

позивача: Голуба С.М.,

відповідача: Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року по справі № 2а-2189/12/0970 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Скіф» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року ТзОВ «Скіф» звернулося в суд з позовом до Коломийської ОДПІ про визнання протиправним та скасування рішення про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000152200 від 16.07.2012 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року позовні вимоги ТзОВ «Скіф» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000152200 від 16.07.2012 року.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Коломийська ОДПІ оскаржила її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу та з наведених у ній підстав просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог ТзОВ «Скіф» відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник апелянта в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Судова колегія перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 21.06.2012 року по 27.06.2012 року Коломийською ОДПІ проводилась документальна позапланова невиїзна перевірка ТзОВ «Скіф» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ПП «ТД «Укрпівдень Торг» за жовтень 2011 року, в ході якої податковим органом встановлено, порушення позивачем ч. 1, ч. 5 ст. 203, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «ТД «Укрпівдень Торг»із ТОВ «Скіф», документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин у період з 01.10.2011 року по 31.10.2011 року на загальну суму 349693,20 грн.; та п. 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого в податковій декларації за жовтень 2011 року завищено податковий кредит на суму 58282,20 грн. та відповідно занижено залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного податкового періоду на 8467 грн., про що складено акт № 756/220/13659261 від 06.07.2012 року.

На підставі вказаного акту перевірки № 756/220/13659261 від 06.07.2012 року, Коломийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.07.2011 року за № 0000152200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 87423 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем - 58282 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 29141 грн. 00 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до ч.1 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно ч.1 п.201.10 ст.201 цього ж кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем віднесено до податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2011 року суму податку, нараховану (сплачену) на користь ПП «ТД «Укрпівдень Торг» у загальному розмірі 58282 грн. згідно податкової накладної № 65 від 25.10.2011 року, виданої позивачу на підтвердження господарської операції по договору купівлі-продажу № 29 від 04.10.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «СКІФ» та ПП «ТД «Укрпівдень Торг»було укладено договір купівлі-продажу № 29 від 04.10.2011 року, відповідно до якого ПП «ТД «Укрпівдень Торг» зобов'язувався продати, а ТОВ «СКІФ» купити меблі та устаткування медичне хірургічне та ортопедичне відповідно до специфікації на вказаних товар на загальну суму 493390,80 грн. Згідно даного договору, товар вважається поставленим та прийнятим з моменту підписання ними видаткових накладних, чи актів приймання-передачі. Оплата здійснюється у безготівковій формі.

Крім цього, зі змісту вказаного Договору вбачається, що він вчинений в письмовій формі, підписаний повноважними особами ТОВ «СКІФ» і ПП «ТД «Укрпівдень Торг» та скріплений їх печатками, а, отже, є укладеним, і відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлює для сторін права та обов'язки, що з нього випливають.

З матеріалів справи вбачається, що факт приймання-передачі товару по договору купівлі-продажу № 29 від 04.10.2011 року підтверджується видатковими накладними: № УК-0000509 від 31.10.2011 року на суму 349693,20 грн., в тому числі ПДВ 58282,20 грн., № УК-0000557 від 31.10.2011 року на суму 143697,60 грн.

Крім цього встановлено, що ПП «ТД «Укрпівдень Торг» було надано позивачу податкову накладну № 65 від 25.10.2011 року на загальну суму 349693,20 грн., в тому числі ПДВ 58282,20 грн. Вказана податкова накладна скріплені печаткою ПП «ТД «Укрпівдень Торг» і підписом уповноваженої особи, і містять всі необхідні реквізити.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо безпідставності твердження податкового органу, викладеного в акті перевірки щодо недотримання вимог оформлення податкової накладної.

Факт використання вищевказаного товару в господарській діяльності підтверджується копією договору будівельного підряду № 120 від 28.09.2009 року, укладеного між ТОВ «СКІФ» та Фрунзенською центральною районною лікарнею, відповідно до якого позивач за замовленням вказаної Лікарні взяв на себе зобов'язання щодо реконструкції незавершеного будівництвом пологового відділення Лікарні під хірургічне відділення 32 ліжка за адресою: м.Одеса, смт. Фрунзівка, вул. Леніна, 40, на загальну суму 10983704 грн.

Факт передачі Фрунзенській центральній районній лікарні на виконання вищевказаного договору будівельного підряду товару, отриманого від ПП «ТД «Укрпівдень Торг» підтверджується видатковими накладними, актом прийому-передачі обладнання та ТМЦ до договору № 120 від 28.09.2009 року від 14.10.2011 року, специфікаціями обладнання та матеріалів.

Реальність здійснення господарської операції, а саме отримання позивачем товару від ПП «ТД «Укрпівдень Торг» по видаткових накладних № УК-0000509 від 31.10.2011 року та № УК-0000557 від 31.10.2011 року згідно договору купівлі-продажу № 29 від 04.10.2011 року та його перевезення для подальшої передачі Фрунзенській центральній районній лікарні по вищевказаних видаткових накладних та актах приймання-передачі згідно договору будівельного підряду № 120 від 28.09.2009 року, підтверджується також копіями подорожніх листів, розрахунками вартості пробігу.

Крім цього, аналіз асортименту товару та його вартості при співставленні вищевказаних документів бухгалтерської звітності, дає підстави колегії суддів апеляційного суду дійти висновку про відсутність відмінностей товару по вказаних критеріях.

Окрім цього, реальність господарської операції підтверджується листом Фрунзенської центральної районної лікарні № 148 від 20.07.2012 року, в якому визнано факт отримання від позивача медичного обладнання, в асортименті, що відповідає податковій накладній № 65 від 25.10.2011 року; копією акту Територіального управління Рахункової палати по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях про проведення аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам Одеської та Миколаївської областей на реалізацію пріоритетів розвитку регіонів у Фрунзенській центральній районній лікарні Одеської області від 03.02.2012 року; інформацією, що міститься на сайті Одеської ОДА: htt:/oda.odessa.gov.ua/ щодо відкриття хірургічного відділення Фрунзенської центральної районної лікарні Одеської області; фотографіями розміщеного медичного обладнання.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність доказів, які б вказували на недійсність чи фальшивість первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам.

З матеріалів справи вбачається, що на момент підписання договору купівлі-продажу від 04.10.2011 року, видаткових та податкових накладних з позивачем, ПП «ТД «Укрпівдень Торг» як юридична особа в установленому законодавством порядку не була припинена, була зареєстрована платником ПДВ, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано. При цьому, як вбачається з акту перевірки від 06.07.2012 року, анулювання реєстрації ПП «ТД «Укрпівдень Торг» як платника податку на додану вартість було здійснено 24.05.2012 року, тобто після періоду виникнення спірних правовідносин.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що згідно з нормами п.п. 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України ПП «ТД «Укрпівдень Торг» вправі було виписати податкову накладну № 65 від 25.10.2011 року, яка є підставою для віднесення позивачем відповідних сум ПДВ до податкового кредиту за жовтень 2011 року.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо безпідставності висновків податкового органу про нікчемність правочинів та відсутність мети до реального настання правових наслідків, а отже судом першої інстанції правильно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Коломийської ОДПІ № 0000152200 від 16.07.2012 року.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ч. 3 ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року по справі № 2а-2189/12/0970 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.І. Запотічний

Судді О.І.Довга

А.М.Ліщинський

Повний текст ухвали складений 16.05.2014 року.