Ухвала суду № 3891607, 02.06.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                             № К-4697/07                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2009р.

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого-судді                Брайка А. І.,

суддів                                     Голубєвої Г. К.,

                                               Карася О. В.,

                                               Рибченка А. О.,

                                               Федорова М. О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Полтавської області від 17.10.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007р. у справі № 541/9-17-3/179

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Ремпостач 2005”

до Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

встановив:

      Товариством з обмеженою відповідальністю “Ремпостач 2005”подано позовпро визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції № 0000452301/0 від 30.03.2006р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток в розмірі 19470 грн., в т. ч. 17700 грн. основного платежу та 1770 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

      Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2006р., залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007р. у справі № 541/9-17-3/179 позов задоволено.

      Судові рішеннямотивовані тим, що законодавець не ставить в залежність невірне оформлення транспортних документів на перевезення вантажу чи їх відсутність з наслідками формування бази оподаткування податком на прибуток і, зокрема, визначення їх витратної частини; надання транспортних послуг позивачу підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, які були надані відповідачу до перевірки; посилання відповідача на порушення вимог п. 2 наказу № 488/346 безпідставне у зв’язку з відсутністю його реєстрації у встановленому порядку в Міністерстві юстиції України.

      Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу та доповнення до неї в яких просить їх скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити посилаючись на порушення норм матеріального права, зокрема: пп. 5.2.1. п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, пп. 11.2.1. п. 11.2. ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

      Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу – без змін, вважаючи їх прийнятими відповідно чинного законодавства.

      Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.

      Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення став акт від 21.03.2006р. № 89/23-33129180 про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 15.03.2005р. по 31.12.2005р. в якому зазначено, зокрема, про заниження позивачем податку на прибуток в четвертому кварталі 2005 року в розмірі 17700 грн. у зв’язку з неправомірним включенням до складу валових витрат в цей період вартості отриманих та неоплачених транспортних послуг на суму 70900 грн., які не підтверджені товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля.

      Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

      Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку; установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється; обов’язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України (абз. 4 пп. 5.3.9. п. 5.3., п. 5.11. ст. 5, п. 21.5 ст. 21 вказаного Закону).

      Встановивши на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентами позивачу автотранспортних послуг, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача та надання до перевірки всіх необхідних первинних документів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про неправомірність прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

      Крім того, слід зазначити, що центральним податковим органом не видавались обов’язкові до виконання платниками податків акти щодо підтвердження товарно-транспортними накладними та подорожніми листами в податковому обліку пов’язаних з господарською діяльністю отриманих автотранспортних послуг.

      За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

      Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –

ухвалив:

      1. Касаційну скаргу Лубенської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду Полтавської області від 17.10.2006р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.01.2007р. у справі № 541/9-17-3/179 залишити без змін.

      2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.

Головуючий-суддя                         (підпис)                                  Брайко А. І.

Судді                                                         (підпис)                                Голубєва Г. К.

                                                        (підпис)                                    Карась О. В.

(підпис)                              Рибченко А. О.

(підпис)                               Федоров М. О.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                                                             Міненко О. М.