№ К-4874/07
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2009р.
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого-судді Брайка А. І.,
суддів Голубєвої Г. К.,
Карася О. В.,
Рибченка А. О.,
Федорова М. О.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області
на постанову Господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. у справі № 29/338а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг”
до Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Товариством з обмеженою відповідальністю “Донхімоптторг”, з урахуванням послідуючої заяви про зміну (уточнення) позовних вимог,подано позовпро скасування повністю податкових повідомлень-рішень Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції Донецької області від 24.05.2006р. № 0000192340/1, від 25.07.2006р. № 0000192340/2 та від 09.10.2006р. № 0000192340/3/648/9095/23-313/31534285 про визначення суми податкового зобов’язання по податку на додану вартість в розмірі 91 019 грн. 50 коп. штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Донецької області від 27.11.2006р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. у справі № 29/338а позов задоволено.
Судові рішеннямотивовані тим, що право власності позивача на придбані будівлі виникло з державної реєстрації правочину, тобто з 23.11.2005р.; позивач 23.11.2005р. отримав від продавця оформлену належним чином податкову накладну та правомірно включив до складу податкового кредиту за листопад 2005 року зазначену в ній суму ПДВ по першій події; відповідачем суму податкового зобов’язання донараховано не було, а тому застосування штрафних санкцій є безпідставним.
Відповідач, не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, подав касаційну скаргу в якій просить їх скасувати, позовну заяву залишити без задоволення посилаючись на порушення норм матеріального права, а саме: пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а постанову та ухвалу – без змін, як законних та обґрунтованих.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню по слідуючим доводам та мотивам.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставами для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення стали: акт від 14.04.2006р. № 530/23/31534285 про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005р. по 01.01.2006р. в якому зазначено, зокрема, про завищення позивачем податкового кредиту на суму 182039 грн. за листопад 2005 року у зв’язку зі сплатою вартості придбаних згідно договору № 985 від 23.11.2005р. будівель та переходом права власності на них, відповідно, лише 22 та 29.12.2005р.; рішення про результати розгляду первинної та повторних скарг.
Додатково судами встановлено укладення 23.11.2005р. позивачем з Відкритим акціонерним товариством “Концерн Стирол” договору № 985 купівлі-продажу будівель, підписання ними цією датою акту прийому-передачі та видачу продавцем податкової накладної.
Згідно ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640, ст. 657 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації; договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації; договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Відповідно до п. 1.4. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання.
Згідно п. 1.7. ст. 1, абз. 2 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов’язкових реквізитів, передбачених пп. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону.
Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг); у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Отже, встановивши виписку Відкритим акціонерним товариством “Концерн Стирол” позивачу належним чином оформленої податкової накладної за 23.11.2005р., суди попередніх інстанції обґрунтовано зазначили про неправомірність застосування до позивача в даному випадку штрафних санкцій.
За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, а вимоги відповідача – необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231, 254 КАС України, –
ухвалив:
1. Касаційну скаргу Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а постанову Господарського суду Донецької області від 27.11.2006р. та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2007р. у справі № 29/338а залишити без змін.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена відповідно до вимог ст. ст. 235 – 237, ч. 1 ст. 238 КАС України.
Головуючий-суддя (підпис) Брайко А. І.
Судді (підпис) Голубєва Г. К.
(підпис) Карась О. В.
(підпис) Рибченко А. О.
(підпис) Федоров М. О.
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар Міненко О. М.
Судове рішення № 3891608, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 09.06.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-4874/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: