Ухвала суду № 3891394, 26.05.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-4637/08

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“26”  травня 2009 року                                                                                        м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Карася О.В., Костенка М.І., Сергейчука О.А., Федорова М.О. 

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2008 року

у справі №2-22/12822-2007А

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полівтор» (далі по тексту – ВАТ «Полівтор»)

до Красноперекопської об’єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту - Красноперекопська ОДПІ)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -          

встановив:

У вересні 2007р. позивач звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом у якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 13.11.2007р., поставлено питання про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Красноперекопської ОДПІ №0000791500/0 від 03.03.2007р., №0000791500/1 від 19.04.2007р., №0000791500/2 від 21.06.2007р., №0000791500/3 від 28.08.2007р..

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2008р., позовні вимоги були задоволені. Скасовано податкові повідомлення-рішення Красноперекопської ОДПІ №0000791500/0 від 03.03.2007р., №0000791500/1 від 19.04.2007р., №0000791500/2 від 21.06.2007р., №0000791500/3 від 28.08.2007р.; судові витрати в розмірі 3,40грн.стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшли висновку, що відповідачем була проведена переперевірка, за результатами якої був складений акт №124/15-02/00426408 від 28 лютого 2007р., однак законодавство України не передбачає право податкового органу проводити переперевірку платника податку з будь-яких підстав, а отже відповідач під час прийняття за результатами такої перевірки оскаржуваних повідомлень-рішень діяв поза межами своїх повноважень.

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій Красноперекопська ОДПІ звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ «Полівтор».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Контролюючим органом було проведено невиїзну (камеральну) документальну перевірку ВАТ «Полівтор» щодо податкової декларації з податку на додану вартість (надалі – ПДВ) за грудень 2006р. та переперевірку податкової декларації з ПДВ за листопад 2006р., про що складено акт №124/15-02/00426408 від 28.02.2007р.

Вказаною перевіркою податковим органом було встановлено, що позивачем при заповненні податкових декларацій з ПДВ за листопад та грудень 2006р. були допущені методологічні помилки, чим був порушений «Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затверджений Наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166. При чому предметом дослідження під час камерільної перевірки були податкові декларації ВАТ «Полівтор» за листопад та грудень 2006р. а також акт про результати виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахуваня суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2006р. (акт №576/23-0/00426408 від 21.11.2006р.).

За наслідками проведеної камеральної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.03.2007р. №0000791500/0, яким донараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 1852,00грн та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 92,60грн..

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем було оскаржене дане повідомлення-рішення та в порядку процедури апеляційного узгодження, прийняті податкові повідомлення-рішення №0000791500/1 від 19.04.2007р., №0000791500/2 від 21.06.2007р., №0000791500/3 від 28.08.2007р. у яких сума зобов’язання залишилась незмінною.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу України»  до завдань органів державної податкової служби входить здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно до п.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу України» здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 - плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка

Як вбачається з .п.п 7.7.5 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган має право протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводити документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Зідно з п.п.4.2.2 "в" п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Отже, за змістом викладеного вбачається, що податкова служба має право визначати суму податкового зобов'язання і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001р. N06-10/167 під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо.).

Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.

Також у вищезгаданому роз’ясненні зазначено, що під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Таким чином, у складеному за результатами камеральної перевірки акті має зазначатися наявність відповідної помилки, її вид з належним обґрунтуванням. А отже, оскільки в акті камеральної перевірки не міститься зафіксованого належним чином факту виявлення арифметичної або методологічної помилки у наданих платником податку податкових деклараціях, - судами правомірно встановлено, що вказаний акт перевірки не містить положень щодо встановлення факту неправильного застосування будь-якого коефіцієнту чи ставки.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Красноперекопської об’єднаної держаної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим– залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 28 лютого 2008 року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.