К-10572/07
ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
__________________________________
01029, м. Київ, вул. Московська, 8
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.05.2009 м. Київ
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Брайка А.І.
Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Бердянської ОДПІ Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 13.11.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.05.2007
у справі №13/253/06-АП-18/527/06-АП
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод Південгідромаш»
до Бердянської ОДПІ Запорізької області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Запорізької області від 13.11.2006 року по справі №13/253/06-АП-18/527/06-АП, яку залишено без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 06.05.2007 позов ВАТ «Південгідромаш» до Бердянської ОДПІ Запорізької області задоволено: визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення- рішення №0000962330/0 від 23.05.2006 та №0000962330/1 від 05.07.2006.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 13.11.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.05.2007 та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що фахівцями Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області проведено виїзну позапланову перевірку Відкритого акціонерного товариства «Завод Південгідромаш» за період з 01.01.2005 по 31.12.2005 та складено акт перевірки №02/23-018/00218012 від 12.05.2006.
На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000962330/0 від 23.05.2006, яким позивачу визначено податкове зобов'язання в частині податку на прибуток, що вилучається до бюджету, в сумі 78420грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін та винесено податкове повідомлення-рішення №0000962330/1 від 05.07.2006.
Актом перевірки встановлено, що відповідно бухгалтерському обліку, що підтверджено даними «Звіту фінансові результати» (Ф. 2) за І квартал 2005 р., «Звіту фінансові результати» (Ф. 2) за І півріччя 2005 р., товариством було отримано в І півріччі 2005 р. чистий прибуток в сумі 1045,7 тис. грн.., який відображено по р. 220 «Ф2», в тому числі по періодах: - за І кв. 2005 р. в сумі 1010,8 тис. грн.; - за IIкв. 2005 р. в сумі 34,9 тис. грн.
В порушення ст.65 Закону України «Про внесення змін в Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» № 2505-ІVвід 25.03.2005 р. товариством не сплачено до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за 2005 р. в сумі 78,42 тис. грн.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог, з огляду на таке.
ВАТ «Завод Південгідромаш»є колективною формою власності.
У відповідності до ч.ч. 1, 3 і 4 ст. 1 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251 від 25 червня 1991 року, встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.
Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) і пільг щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.
Види податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені ст.14 (загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі)) та ст.15 (місцеві податки і збори (обов'язкові платежі)) цього Закону і їх перелік є вичерпним. Платіж до державного бюджету, що встановлений ст. 65 Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» у цьому переліку відсутній.
Платіж 30% від чистого прибутку встановлений ст. 65 Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» не є податковим платежем, а відповідно не може бути податковим зобов'язанням.. В законі не зазначено, що це за вид податків.
Оскільки цей вид стягнення не входить до податків, зборів, обов’язкових платежів, зазначених в ст. ст. 14,15 Закону України «Про систему оподаткування», то орган контролю та стягнення (ДПІ) не мав законних підстав для застосування Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIIвід 21 грудня 2000 року, шляхом винесення податкового повідомлення – рішення.
Крім того, як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Запорізької області кваліфікує відрахування частини прибутку підприємства як податкове зобов'язання.
Правовою підставоюдля прийняття Бердянською об'єднаною державною податковою інспекцією Запорізької області податкового повідомлення-рішення №0000962330/1 від 05.07.2006 р., є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIIвід 21 грудня 2000 року.
У відповідності з преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181- ІІІ від 21 грудня 2000 року, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Отже, прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIІ від 21 грудня 2000 року буде правомірним лише щодо зобов'язання по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів), тобто податкового зобов'язання.
Виходячи з вимог завдання адміністративного судочинства, зазначеного в пп.1 і 7 ч. 3 ст. 2 КАС України, суди прийшли до вірного висновку, що вимоги, зазначені в ст. 65 Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» та стягнення 30% з чистого прибутку підприємств державних, казенних, комунальних – є дискримінаційним і суперечить ч. 3 ст. 13 Конституції України, тому що всі форми власності рівні перед законом.
Також враховуючи п 20 ст. 2 Бюджетного кодексу України, яким встановлено, що закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду та зміст преамбули Закону України «Про систему оподаткування», в якій встановлено, що цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників. Норми ж Закону про державний бюджет України і Бюджетного кодексу України регулюють основи бюджетної системи України, її структуру, принципи, правові основи функціонування, основи бюджетного процесу і між бюджетних відносин, і відповідальність за порушення бюджетного законодавства, а також склад доходів і витрат бюджету, слід зробити висновок, що бюджетне і податкове право є самостійними різними інститутами, яким притаманні різні сфери регулювання.
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком судів, що платіж до державного бюджету, встановлений ст.65 Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» не є податковим зобов'язанням, а тому у відповідача не було правових підстав кваліфікувати платіж, встановлений ст.65 Законом України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», як податкове зобов'язання і встановлювати його сплату в порядку, встановленому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-IIIвід 21.12. 2000 року.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.
Позовних вимог про стягнення суми, передбаченої Законом України «Про Державний бюджет на 2005 рік» Бердянської ОДПІ не заявляла.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Бердянської ОДПІ Запорізької області на постанову господарського суду Запорізької області від 13.11.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.05.2007 у справі №13/253/06-АП-18/527/06-АП слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Бердянської ОДПІ Запорізької області відхилити.
Постанову господарського суду Запорізької області від 13.11.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 06.05.2007 у справі №13/253/06-АП-18/527/06-АП залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
ГоловуючийМ.О. ФедоровСуддіА.І. БрайкоГ.К. ГолубєваО.В. Карась А.О.Рибченко
З оригіналом згідно
Відповідальний секретар К.Л.Горбенко
Судове рішення № 3891380, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 26.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-10572/07. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: